- •1. Поняття та структура моралі.
- •2. Моральна свідомість.
- •3. Моральні норми та принципи.
- •4. Основні соціальні функції моралі.
- •5 Мораль і право мають у собі багато подібного і водночас відмінного, специфічного.
- •8. Основні поняття етики, їх загальна характеристика.
- •Професійна етика юриста – предмет особливості та завдання
- •Моральні якості юриста. Моральний конфлікт
- •Моральна Відповідальність
- •Справедливість як юридична категорія. Справедливість у кримінальному судочинстві.
- •Судова етика як різновид професійної етики юриста. Поняття і структура судової етики
- •Особливості професійної діяльності суддів.
- •Моральні вимоги, що ставляться до судді.
- •Морально – правові засади зу «Про судоустрій і статус суддів»
- •Етичні аспекти взаємовідносин судді з учасниками кримінального провадження.
- •Кодекс суддівської етики є в пдф
- •Міжнародні стандарти суддівської етики
- •7. Бангалорські принципи поведінки суддів.
- •27 Липня 2006 року № 2006/23
- •8. Виснновок консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи ……
- •1. Моральний зміст засад кримінального провадження.
- •2. Морально-етичний зміст рівності перед законом і судом.
- •3. Поняття честі та гідності. Морально-етичний зміст поваги до людської гідності.
- •4. Морально-етичний зміст забезпечення права на свободу та осодисту недоторканість, недоторканість житла чи іншого володіння особи.
- •5. Морально- етичний зміст не втручання в особисте життя та таємниці спілкування.
- •6. Презумпція невинуватості: моральні засади.
- •7. Морально-етичні основи свободи від самовикриття та права не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї.
- •8. Морально-етичні основи змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
- •1. Етичні вимоги до діяльності судової влади в Україні. Роль суду в забезпеченні моральних аспектів судового розгляду
- •2. Етика судових дій (пред’явлення для впізнання, огляд місця події тощо)
- •3. Моральний зміст ухвалення та проголошення вироку
- •4. Морально-етичні засади допиту при судовому провадженні у першій інстанції
- •5. Етика кримінально-процесуального доказування – предмет, структура, принципи
- •6. Моральне значення вільної оцінки доказів судом за власним переконання
- •7. Етичні основи використання окремих видів доказів. Недопустимі доказизи та їх моральних аспект
- •8. Етика судових дебатів
- •9. Етика обвинувальної промови прокурора
- •10. Етика промови захисника-адвоката
- •1.Моральні вимоги до особи прокурора. Співвідношення моральних та правових вимог до діяльності прокурора.
- •2. Кодекс прокурорської етики. Присяга прокурора.
- •Кодекс професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ іі основні вимоги до професійної поведінки працівника прокуратури
- •Розділ iіі основні вимоги до позаслужбової поведінки працівника прокуратури
- •Розділ іv взаємовідносини
- •Розділ V відповідальність за порушення кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури
- •3. Об’єктивність та неупередженість, як одна із основних умов належного виконання прокурором своїх завдань у кримінальному провадженні.
- •4. Моральний аспект «помилки обвинувачення».
- •5. Адвокатська етика: поняття, принципи, завдання. Основні етичні цінності та принципи професійної діяльності адвоката.
- •6. Морально-етичні проблеми участі захисника у кримінальному провадженні.
- •7. Етичні вимоги до взаємовідносин адвоката та обвинуваченого в кримінальному провадженні.
- •8. Морально-етичні зміст дій адвоката, як представника потерпілого в кримінальній справі.
- •Поняття і зміст культури процесуальної діяльності.
- •2. Культура кримінального провадження.
- •3. Культура процесуальних документів
- •4. Судовий етикет
- •5 Етика судового провадження в першій інстанції
4. Судовий етикет
Судовий етикет є невід'ємною частиною культури правосуддя, служить авторитету судової влади.
Ч. Беккаріа (1738-1794) писав, що "формальність і урочистість необхідні при відправленні правосуддя, щоб нічого не залишати на свавілля судді, щоб народ знав, що суд твориться на підставі твердих правил, а не безладно і упереджено".
Урочистість, обрядова сторона правосуддя знаходить закріплення в праві як ознака особливої ролі суду в суспільстві, житті людей. Так, Закон про статус суддів встановив символи судової влади: Державний прапор на будівлі суду; зображення Державного герба і Державний прапор в залі судових засідань; мантії, в які одягаються судді при здійсненні правосуддя.
Забезпеченню урочистості правосуддя, охороні і підтримці авторитету судової влади служать правила судового етикету.
Етикет в загальному сенсі є сукупність правил поведінки, регулюючих зовнішні прояви людських взаємин (поводження з тими, що оточують, форми звернення і вітань, поведінка в суспільних місцях, манери і одяг). Етикет - складова частина зовнішньої культури людини і суспільства. Відомо, що існує дипломатичний етикет, придворний етикет, етикет "вищого суспільства" і так далі Етикет грунтується на законах пристойності, чемності, сприяє виробленню доброзичливого і поважного відношення до людей, установ. В цілому етикет співпадає із загальними вимогами ввічливості і такту, люб'язності. Але в той же час не можна забувати, що строге дотримання зовнішніх правил поводження з іншими не виключає неповажного відношення до них, недоброзичливості.
Судовий етикет - це сукупність правил поведінки суб'єктів судового процесу, регулюючих зовнішні прояви взаємин між судом і особами, що беруть участь в справі, форми їх спілкування, засновані на визнанні авторитету органів правосуддя і необхідності дотримання пристойності поведінки в державній установі .
Судовий етикет сприяє створенню атмосфери необхідної урочистості при відправленні правосуддя, вихованню пошани до судової влади, до закону, який вона представляє. Важливо і те, що дотримання вимог судового етикету створює певні передумови для всестороннього, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, спокійної, коректної і ділової обстановки розгляду справи судом за участю сторін.
Основи судового етикету закладені і в кримінально-процесуальному законодавстві.
Головуючому (або складу суду) надано право видалити порушника порядку із залу судового засідання, а в деяких випадках винен може штрафувати.
УПК "Проголошення вироку" встановлює, що під час проголошення вироку всі присутні в залі судового засідання, не виключаючи складу суду, вислуховують вирок стоячи. Таке ж правило діє при проголошенні вердикту колегії засідателів присяг.
В значній мірі до правил судового етикету примикає ряд інших встановлень кримінально-процесуального закону, регулюючих порядок судового розгляду, хоча їх розпорядження направлені безпосередньо на досягнення інших цілей, чим створення зовнішніх форм звернення в суді. Такі правила приведення до присяги засідателів присяг, норми про роз'яснення свідкам і потерпілим їх громадянського обов'язку і обов'язку дати правдиві свідчення безпосередньо перед допитом з відбиранням підписки. Суд зобов'язаний у всіх випадках надати підсудному останнє слово, вислухати його без обмеження в часі і без постановки питань, а після цього негайно віддалитися в дорадчу кімнату для ухвали вироку. Вирок ухвалюється в умовах таємниці наради суддів, як і вердикт засідателів присяг. Вирок, вердикт колегії засідателів присяг не "зачитуються", а "проголошуються". При виправдувальному вироку, а також в інших випадках, коли підсудний не позбавляється свободи, такий, що знаходиться під арештом підсудний негайно звільняється з-під варти в залі судового засідання (хоча вирок ще не вступив в законну силу). Вирок ухвалюється і проголошується ім'ям держави.
Інші вимоги судового етикету, що безпосередньо не спираються на конкретні процесуальні норми, полягають в обов'язку підтримувати в суді необхідну урочистість процедури. Всі звернення один до одного при спілкуванні суддів і осіб, що беруть участь в справі, повинні проводитися у ввічливій формі. Суд при цьому підкреслено рівно відноситься до учасників процесу. У суді бажано уникати багатослівності, створити атмосферу діловитості, цілеспрямованості, своєчасно присікати порушення прийнятих в офіційних установах правил поведінки.
Суддя, прокурор, адвокат повинні піклуватися про те, щоб їх зовнішній вигляд, одяг відповідали обстановці, відповідній місцю, де здійснюється правосуддя.
Деякі рекомендації, пов'язані з судовим етикетом, не можуть бути прийняті. Так, деякі учені радять головуючому після відкриття судового засідання поводитися з напуттям до присутнім, в якому він повинен сказати про завдання суду і про необхідність підтримки суду з боку учасників процесу, зокрема підсудного, а також всіх присутніх в залі. Він же рекомендує судді після роз'яснення підсудному його прав напучувати підсудного нагадуванням, що суд розраховує на його допомогу у встановленні істини. Така процедура законом не передбачена, а в сучасних умовах сумнівна по суті.
В той же час можна відзначити і не зовсім обгрунтоване підкреслення особливого положення суду, в якому нібито норми спілкування діють специфічно. Автор ряду публікацій по питаннях судової культури і судової етики писав: "Суд - установа строга. Тут не місце для якоїсь вишуканої ввічливості і особливої запобігливості". Спожиті автором іронічні епітети не доводять, що ввічливість і запобігливість в їх дійсному розумінні необов'язкові в суді.
Ввічливість, уважність по відношенню до осіб, що беруть участь в справі, зобов'язує, наприклад, запропонувати немолодому свідкові сісти під час його допиту. Свідка-жінку бажано допитати першою серед свідків. При допитах слід проявляти терпіння, стриманість, уміння уважне слухати. Під час дебатів сторін неетично перегортати кримінальну справу, не обертаючи уваги на мови, адресовані суду. Суддям і сторонам слід стежити за своїми позами, жестикуляцією, тоном звернення до присутніх.
Суддя повинен триматися з гідністю, спокійно, просто, приховувати свій поганий настрій, як мовиться, "бути застебнутий на всі гудзики".
це окремо до теми 5
