5. Адвокатська етика: поняття, принципи, завдання. Основні етичні цінності та принципи професійної діяльності адвоката.

Етика - це філософська наука, що вивчає мораль як одну з найважливіших сторін життєдіяльності людини і суспільства, її сутність, природу і структуру, закономірності виникнення та розвитку, місце в системі інших суспільних відносин, теоретично обгрунтовує певну моральну систему.

Серед галузей етичної науки виділяють професійну етику. Професійна етика являє собою сукупність правил поведінки певної соціальної групи, що забезпечує моральний характер взаємовідносин, обумовлених або пов'язаних з професійною діяльністю, а так само галузь науки, що вивчає специфіку проявів моралі в різних видах діяльності.

Одним з видів професійної етики є і адвокатська етика.

Предметом адвокатської етики є приписувані корпоративними правилами належну поведінку члена адвокатської асоціації в тих випадках, коли правові норми не встановлюють для нього конкретних правил поведінки.

Значення адвокатської етики полягає в наступному. Вона покликана забезпечити виконання адвокатом найкращим чином своїх обов'язків по захисту прав і охоронюваних законом інтересів звернулися до нього осіб, визначити належну поведінку адвоката при виконанні цих обов'язків, надати етичний характер адвокатської діяльності, наповнивши її гуманістичним змістом, формувати належний рівень довіри суспільства і держави до адвокатури як публічно - правового інституту.

Адвока́тська е́тика - приписувана корпоративними правилами належна поведінка адвоката у тих випадках, коли правові норми не встановлюють для нього конкретних правил поведінки.

Адвокатська етика - складова частина юридичної етики.

Адвокат при здійсненні своєї професійної діяльності виступає носієм обов'язків, іноді суперечливих, по відношенню до:

- клієнтів;

- судів та інших державних органів;

- адвокатури в цілому та окремих адвокатів;

- суспільства в цілому.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки; водночас специфіка обов'язків, що лежать на адвокатурі, обумовлюють необхідність збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта з інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності і верховенства права.

Тому необхідно встановлювати правила професійної адвокатської етики, які мають стати путівником адвоката в обранні належних варіантів професійної поведінки.

Вироблення адвокатурою і дотримання адвокатами особливих деонтологічних вимог і правил - необхідна наріжна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві

У зміст адвокатської етики входять:

I) моральні принципи, яких повинні дотримуватися адвокати в ході здійснення адвокатської діяльності;

2) норми моралі і моральності, що виражаються в певних правилах, створених і діючих у різних сферах профессіональнрй діяльності адвокатів і наповнюють принципи адвокатської етики змістом, конкретизують їх;

3) оцінка повноти відображення в законодавстві про адвокатську діяльність і адвокатуру вимог моралі, думки щодо ступеня дотримання вимог адвокатської етики в діяльності органів адвокатського співтовариства, адвокатських утворень та окремих адвокатів, уявлення суспільства про інститут адвокатури в цілому, про доцільність, справедливості в його діяльності; ступінь довіри громадян до адвокатів і поваги їх професії;

4) методи втілення в життя адвокатською спільнотою моральних вимог, що розробляються адвокатською етикою, способи забезпечення виконання адвокатами етичних правил.

В Україні єдиним корпоративним актом, що містить етичні норми діяльності адвокатів, є Правила адвокатської етики. Перші правила були прийняті Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року[3]. Нині діють правила, затверджені Установчим З'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року[4].

Ґрунтовне знання цього документу необхідне для успішної здачі адвокатського іспиту. Правила були вироблені з метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Вони покликані слугувати системою орієнтирів для адвокатів України відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності.

Основні принципи адвокатської етики:

Незалежність

Свобода від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в діяльність адвоката, зокрема з боку державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.

Дотримання законності

У своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень. У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися закону.

Домінантність (примат) інтересів клієнтів

Адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, інтересами законних представників клієнтів та інших осіб, а також будь-якими іншими міркуваннями.

Неприпустимість представництва клієнтів з суперечливими інтересами (уникнення конфлікту інтересів)

Адвокат не може представляти одночасно двох або більше клієнтів, інтереси котрих є взаємно суперечливими, або з високим ступенем вірогідності можуть стати суперечливими.

Конфіденційність

Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, попереднього слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.

Компетентність та добросовісність

Адвокат зобов'язаний надавати правову допомогу клієнтам компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта і можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до належного виконання доручення.

Чесність і порядність

Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним; не вдаватися до омани, погроз, шантажування, підкупу, використання тяжких матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей; поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується в різних відносинах.

Повага до адвокатської професії

Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, її сутності і громадського призначення, сприяти зберіганню та підвищенню її престижу.

Культура поведінки

Адвокат повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті, забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, по можливості зберігати самоконтроль і витримку, при здійсненні своєї професійної діяльності мати пристойний зовнішній вигляд.

Обмежене рекламування діяльності адвокатів

Рекламні об'яви адвоката не можуть містити: оціночних характеристик адвоката; відгуків інших осіб про роботу адвоката; порівнянь з іншими адвокатами і їх критики; заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів; вказівок, які можуть скласти уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними, в дійсності, адвокатурі як такій[5].

Окремі аспекти адвокатської етики

Аспекти адвокатської етики, врегульовані Правилами, складають:

Відносини адвоката з клієнтами;

Відносини адвоката з судом;

Відносини адвоката з іншими учасниками судового процесу;

Відносини адвоката при здійсненні професійної діяльності з органами дізнання, попереднього слідства та адміністративної юрисдикції;

Відносини адвоката при здійсненні професійної діяльності з іншими державними органами;

Відносини з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта;

Відносини між адвокатами;

Дотримання норм адвокатської етики в громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвоката.