- •Психологія
- •Від редактора
- •1. Психологія як наука
- •1.1. Предмет психології
- •1.2. Нарис історії розвитку психології у стародавні часи та у середньовіччі
- •1.3. Психологія нового часу. Основні підходи до вивчення психіки людини
- •1.4. Методи психологічних досліджень
- •2.2 Асиметрія півкуль головного мозку.
- •2.3 Біологічне підґрунтя соціальної поведінки.
- •2.1. Поняття про нервову систему
- •2. Біологічне підґрунтя психіки
- •2.1 Поняття про нервову систему.
- •2.2. Асиметрія півкуль головного мозку
- •2.3. Біологічне підґрунтя соціальної поведінки
- •3. Особистість у психології
- •3.1. Соціально - історична сутність особистості людини
- •3.2. Структура особистості людини
- •3.3. Розвиток особистості. Періодизація психічного розвитку
- •3.4. Основні підходи до типології особистості людини
- •4. Теорії особистості у психології
- •4.1 Особистість як багатовимірна система
- •4.2 Біхевіоральний підхід до вивчення особистості. Біхевіоризм та необіхевіоризм. Оперантний біхевіоризм б. Скінера
- •4.3. Психодинамічна теорія особистості з. Фрейда (фрейдизм)
- •4.4. Аналітична психологія к.Г. Юнга
- •4.5 Індивідуальна психологія а. Адлера
- •4.6. Гуманістична психологія
- •4.7. Трансперсональна психологія Станіслава Грофа
- •Школи та напрямки у психології
- •5. Інтелект
- •5.2. Динаміка та фактори, що обумовлюють інтелект
- •5.3. Вимірювання інтелекту
- •6. Когнітивна сфера людини
- •6.1.1. Поняття про відчуття
- •6.1.2. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •6.1.3. Класифікація і різновиди відчуттів
- •6.2. Сприймання
- •6.2.1. Поняття про сприймання.
- •6.2.2. Властивості сприймань.
- •6.2.1. Поняття про сприймання
- •6.2.2. Властивості сприймання
- •6.3.1. Поняття про пам’ять.
- •6.3.2. Види пам'яті.
- •6.3.1. Поняття про пам’ять
- •6.3.2. Види пам’яті
- •6.4. Мислення
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення.
- •6.4.2. Операції мислення.
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення
- •6.4.2. Операції мислення
- •6.5. Уява
- •6.5.1. Поняття про уяву.
- •6.5.2. Види уяви.
- •6.5.1. Поняття про уяву
- •6.5.2. Види уяви
- •6.6. Увага
- •6.6.1. Поняття про увагу.
- •6.6.2. Види уваги.
- •6.6.3. Властивості уваги.
- •6.6.1. Поняття про увагу
- •6.6.2. Види уваги
- •6.6.3. Властивості уваги
- •7. Здібності та творчість
- •7.2. Творчість людини
- •7.3. Особистість творчої людини і її життя
- •8. Емоції і почуття
- •8.1. Поняття про емоції і почуття.
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів.
- •8.3. Вищі почуття.
- •8.1. Поняття про емоції і почуття
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів
- •8.3. Вищі почуття
- •9.1. Поняття про волю.
- •9.2. Основні якості волі.
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення.
- •9.1. Поняття про волю
- •9.2. Основні якості волі
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення
- •10. Темперамент та характер
- •10.1. Сутність та теорії темпераменту
- •10.2. Характеристика типів темпераменту
- •Темпераменты
- •10.3. Темперамент та діяльність людини
- •10.4. Поняття про характер
- •10.5. Структура характеру
- •10.6. Підходи до типології характерів
- •10.7. Взаємовідносини характеру і темпераменту
- •11. Група та особистість
- •11.1. Мала група – поняття та формування.
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи.
- •11.3. Міжгрупові відносини.
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени.
- •11.1. Мала група – поняття та формування
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи
- •11.3. Міжгрупові відносини
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени
- •Запитання для самоконтролю
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища.
- •12.4. Самосвідомість.
- •12.1. Поняття про свідомість
- •12. Свідомість та самосвідомість
- •12.1. Поняття про свідомість.
- •12. 2. Стани свідомості.
- •12.2. Стани свідомості
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища
- •12.4. Самосвідомість
- •13. Спілкування
- •13.1. Понятя, аспекти, функції та стратегії спілкування
- •13.2. Спілкування як комунікація
- •13.3. Спілкування як взаємодія
- •13.4. Психологічний захист у процесі спілкування
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування.
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування
- •13.4.2. Психологічний захист у конкретних умовах життя
- •Чатина іі
- •14. Психічне здоров’я
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я.
- •14.2. Критерії психічного здоров’я.
- •14.3. Психотерапія.
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я
- •14.2. Критерії психічного здоров’я
- •14.3. Психотерапія
- •15. Психічний розвиток людини
- •15.2. Соціальна ситуація, рушійні сили та показники психічного розвитку
- •15.3. Психічний розвиток людини у дитячому віці
- •15. 4. Психічний розвиток у підлітковому віці
- •15.5. Психічний розвиток у період ранньої юності
- •16. Юридична психологія
- •16. 1. Предмет та завдання юридичної психології.
- •16. 2. Кримінальна психологія.
- •16. 3. Професійна спрямованість юриста.
- •16.1. Предмет та завдання юридичної психології
- •16.2. Кримінальна психологія
- •16.3. Професійна спрямованість юриста
- •17. Психологія мас
- •17.1. Маси і особистість
- •17.2. Загальні механізми масової психології
- •17.3. Суб’єкти масових проявів
- •17.4. Форми масової поведінки
- •17.5. Руйнування маси
- •18. Педагогічна психологія
- •18.1. Педагогічна психологія як наука
- •18.2. Психологія навчання
- •18.2.1. Зміст навчальної діяльності
- •18.2.2. Навчання, учіння, научіння. Навчання і розвиток
- •18.2.3. Формування навичок
- •18.3. Психологія виховання
- •18.4. Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога
- •Психологія
6.6.3. Властивості уваги
Різні види діяльності відповідно ставлять особливі вимоги до уваги людини. У одному випадку необхідна блискавична точність у сприйманні рухів, в іншому - тривале зосередження на одному об’єкті. Історично сформувалися різні властивості уваги: концентрація, стійкість, переключення, розподіл та об’єм.
Концентрація уваги. Увага характеризується зосередженістю на конкретному об’єкті психічної діяльності, має певну інтенсивність, а отже, певний ступінь концентрації. Чим сильніше зосередження, тим більш цілеспрямованою й продуктивною стає сама діяльність.
Стійкість уваги виявляється у тривалості зосередженості на об’єкті. Вона характеризується часом, протягом якого діяльність людини зберігає свою цілеспрямованість. Вона є необхідною внутрішньою умовою виконання завдання до кінця. Властивість ця залежить від сили нервових процесів, характеру діяльності, ставлення до справи.
Властивістю, протилежною стійкості, є відволікання уваги об'єктами, що не стосуються діяльності. Чим менш стійка увага, тим частіше й легше вона відволікається. Внаслідок цього знижується ефективність пізнавальної чи продуктивної діяльності. Мимовільно відволікають увагу різкі та сильні раптові зовнішні подразники, емоційно діючі фактори.
Зі стійкістю також пов’язане коливання уваги. Воно виявляється у тому, що зосередженість та стійкість уваги періодично стають більш або менш інтенсивними. Спостереження свідчать, що коливання уваги через 15 - 20 хв приводять до мимовільного відволікання її від об’єкта.
Переключення уваги полягає у довільному перенесенні її спрямованості з одного об’єкта на інший. Цілеспрямований характер відрізняє його від відволікання уваги, коли людина змінює об’єкт уваги мимовільно.
Розподіл уваги полягає у тому, що людина може одночасно утримувати у зоні уваги кілька об’єктів, виконувати два, а то й три види діяльності. Складні різновиди діяльності вимагають від людини одночасно виконувати кілька їх видів.
Об’сяг уваги визначається тією кількістю об’єктів, що можна охопити увагою в обмежений відрізок часу. Нормативно цей відтинок часу в експериментах на тахістоскопі дорівнює 0,1 с. Людина при цьому сприймає 4 - 6 об’єктів, не пов’язаних між собою.
Невміння зосередитися чи переключитися з одного предмета на інший називається неуважністю. Неуважність виявляється у загальній нестійкості уваги (властиве для малих дітей) або у дуже глибокому зосередженні лише на одному об’єкті (зовнішній предмет чи внутрішній стан, думки). Про уважність особистості свідчать її міміка, жести, поза. Але іноді уважність буває вдаваною.
Запитання для самоконтролю знань
1. Що називається інтелектом?
2. Які є теорії, що пояснюють інтелект? Проаналізуйте їх.
3. Динаміка інтелекту.
4. Фактори, що впливають на інтелект.
5. Що називається увагою?
6. Дайте характеристику видів уваги.
7. Властивості уваги.
8. Дайте загальну характеристику відчуттів.
9. Які є види відчуттів?
10. Що називається сприйманням?
11. Дайте характеристику властивостей сприймання.
12. Як впливає аперцепція на сприймання предметів і явищ?
13. Порівняйте відчуття і сприймання.
14. Що називається пам’яттю?
15. Функції пам’яті.
16. Класифікація видів памяті.
17. Дайте характеристику процесів пам’яті.
18. Що називають мисленням?
19. Поясніть абстрактний і опосередкований характер мислення.
20. Дайте характеристику видів мислення.
21. Що називають уявою?
22. Дайте характеристику видів уяви.
23. Порівняйте уяву і мислення.
Практичне заняття
1. Загальне поняття про інтелект. Динаміка інтелекту.
2. Теорії інтелекту. Вимірювання інтелекту.
3. Увага у структурі інтелекту.
4. Відчуття та сприймання як початкові процеси пізнання об’єктивної дійсності.
5. Коротка характеристика пам’яті.
6. Мислення та уява як вищі пізнавальні процеси.
Зразок тесту для самоконтролю
1. Виділяють такі види інтелекту:
а) науковий;
б) теоретичний;
в) практичний;
г) вербальний;
д) невербальний.
2. Найбільш інтенсивно інтелект розвивається:
а) протягом усього життя;
б) від народження до 2 років;
в) від 2 до 12 років;
г) від 12 до 20 років;
д) від 20 до 30 років.
3. Спрямованість і зосередженість психічної діяльності на певних об'єктах називається:
а) інтелектуальністю;
б) наполегливістю;
в) увагою;
г) спостережливістю;
д) дотепністю.
4. Залежно від аналізаторів образну пам'ять поділяють на:
а) зорову;
б) слухову;
в) дотикову;
г) нюхову;
д) смакову.
5. Здібність індивіда адаптуватися до навколишнього середовища називається:
а) активізацією;
б) індивідуалізацією;
в) структуралізацією;
г) інтелектом;
д) мисленням.
Список літератури
-
Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб.: Питер, 2000. – 368с.
-
Загальна психологія /за ред. С. Д. Максименка. – Вінниця. - Нова книга, 2004.
-
М’ясоїд П.А. Загальна психологія.-К.: Вища школа, 2000. – 480с.
-
Психологія /за ред. Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 2001.– 560с.
-
Романовська Л.І. Диференційна психологія / Л.І. Романовська, Л.О. Подкоритова. – Львів.: «Новий світ – 2000», 2008. – 236с.
