12.3. Неусвідомлені психічні явища

Як ми вже знаємо, свідомість дозволяє людині орієнтуватись у навколишній реальності. Втім, слід зазначити, що у зоні ясної свідомості знаходиться лише невелика частина нашої психічної діяльності. Як правило, у зоні усвідомлення знаходяться ті психічні явища, що потребують певних зусиль для виконання. Наприклад, коли людина навчається їздити на велосипеді, вона осмислює та контролює кожний рух, тобто використовує свідому регуляцію поведінки. У випадку, коли людина має гарні навички їздити на велосипеді, контроль за необхідними діями відбувається на автоматичному рівні, тому під час велосипедної прогулянки людина може направити власну свідомість на інші речі – милуватися краєвидом, розмовляти з товаришами тощо.

За рівнем усвідомлення виділяють такі рівні свідомості: 1) свідомість; 2) підсвідомість – представлення, бажання, думки, що на даній момент не представлені у свідомості, але при певних зусиллях можуть легко усвідомитись; 3) неусвідомлене – частина психіки, що впливає на поведінку людини, але не може бути усвідомленою. Усвідомлення цієї частини психічного життя є дуже складним і потребує допомоги спеціаліста (психотерапевта).

Неусвідомлені психічні явища розділяються на три групи.

1. Неусвідомлені механізми свідомих дій. Сюди можна віднести неусвідомлені автоматизми, неусвідомлені установки, неусвідомлений супровід свідомих дій. Неусвідомлені автоматизми – це дії, вчинки, що виконуються без участі свідомості. По-перше, до цієї групи входять вроджені форми поведінки, або поведінка, що сформувалася протягом першого року життя (ходіння, кліпання тощо). По-друге, це навички або дії, що спочатку були усвідомлені, а потім стали автоматизованими (письмо, танці, гра на музичних інструментах та ін.).

2. Неусвідомлена установка – це готовність діяти певним чином у певній ситуації. Слід розрізняти навичку та установку. Навичка реалізується під час дії, а установка – це період, що передує дії. Як приклад установки наведемо експеримент Д. М. Узнадзе, який активно вивчав це явище. Людині, що брала участь в експерименті, давали у ліву та праву руки дві кулі. Одна куля була за розміром більшою. Вага куль не розрізнялась, але піддослідний про це не знав. Коли він дивився на кулі, то вважав, що куля, більша за розміром, має більшу вагу. Він неусвідомлено більше напружував м’язи тієї руки, що держала більшу за розміром кулю.

3. Неусвідомлені активатори свідомих дій – це психічні явища, що впливають на поведінку людини, але нею не усвідомлюються. У даному випадку людина, не усвідомлюючи реальних мотивів власної поведінки, по іншому пояснює причини своїх вчинків.

4. «Надсвідомі процеси» - це формування певного, як правило, інтелектуального продукту внаслідок довгої та складної діяльності. У повсякденному житті цей процес називають інтуїцією. Основними характеристиками неусвідомленого вирішення проблеми є такі. По - перше, людина не знає, який кінцевий продукт вона одержить внаслідок своєї діяльності. По - друге, людина не усвідомлює процесу розв’язування завдань. Для порівняння – свідоме вирішення проблеми супроводжується чітким формулюванням мети та контролем етапів її виконання. Як правило, надсвідомі процеси супроводжують вирішення творчих завдань, переживання кризових періодів особистісного розвитку та ін.