- •Психологія
- •Від редактора
- •1. Психологія як наука
- •1.1. Предмет психології
- •1.2. Нарис історії розвитку психології у стародавні часи та у середньовіччі
- •1.3. Психологія нового часу. Основні підходи до вивчення психіки людини
- •1.4. Методи психологічних досліджень
- •2.2 Асиметрія півкуль головного мозку.
- •2.3 Біологічне підґрунтя соціальної поведінки.
- •2.1. Поняття про нервову систему
- •2. Біологічне підґрунтя психіки
- •2.1 Поняття про нервову систему.
- •2.2. Асиметрія півкуль головного мозку
- •2.3. Біологічне підґрунтя соціальної поведінки
- •3. Особистість у психології
- •3.1. Соціально - історична сутність особистості людини
- •3.2. Структура особистості людини
- •3.3. Розвиток особистості. Періодизація психічного розвитку
- •3.4. Основні підходи до типології особистості людини
- •4. Теорії особистості у психології
- •4.1 Особистість як багатовимірна система
- •4.2 Біхевіоральний підхід до вивчення особистості. Біхевіоризм та необіхевіоризм. Оперантний біхевіоризм б. Скінера
- •4.3. Психодинамічна теорія особистості з. Фрейда (фрейдизм)
- •4.4. Аналітична психологія к.Г. Юнга
- •4.5 Індивідуальна психологія а. Адлера
- •4.6. Гуманістична психологія
- •4.7. Трансперсональна психологія Станіслава Грофа
- •Школи та напрямки у психології
- •5. Інтелект
- •5.2. Динаміка та фактори, що обумовлюють інтелект
- •5.3. Вимірювання інтелекту
- •6. Когнітивна сфера людини
- •6.1.1. Поняття про відчуття
- •6.1.2. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •6.1.3. Класифікація і різновиди відчуттів
- •6.2. Сприймання
- •6.2.1. Поняття про сприймання.
- •6.2.2. Властивості сприймань.
- •6.2.1. Поняття про сприймання
- •6.2.2. Властивості сприймання
- •6.3.1. Поняття про пам’ять.
- •6.3.2. Види пам'яті.
- •6.3.1. Поняття про пам’ять
- •6.3.2. Види пам’яті
- •6.4. Мислення
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення.
- •6.4.2. Операції мислення.
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення
- •6.4.2. Операції мислення
- •6.5. Уява
- •6.5.1. Поняття про уяву.
- •6.5.2. Види уяви.
- •6.5.1. Поняття про уяву
- •6.5.2. Види уяви
- •6.6. Увага
- •6.6.1. Поняття про увагу.
- •6.6.2. Види уваги.
- •6.6.3. Властивості уваги.
- •6.6.1. Поняття про увагу
- •6.6.2. Види уваги
- •6.6.3. Властивості уваги
- •7. Здібності та творчість
- •7.2. Творчість людини
- •7.3. Особистість творчої людини і її життя
- •8. Емоції і почуття
- •8.1. Поняття про емоції і почуття.
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів.
- •8.3. Вищі почуття.
- •8.1. Поняття про емоції і почуття
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів
- •8.3. Вищі почуття
- •9.1. Поняття про волю.
- •9.2. Основні якості волі.
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення.
- •9.1. Поняття про волю
- •9.2. Основні якості волі
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення
- •10. Темперамент та характер
- •10.1. Сутність та теорії темпераменту
- •10.2. Характеристика типів темпераменту
- •Темпераменты
- •10.3. Темперамент та діяльність людини
- •10.4. Поняття про характер
- •10.5. Структура характеру
- •10.6. Підходи до типології характерів
- •10.7. Взаємовідносини характеру і темпераменту
- •11. Група та особистість
- •11.1. Мала група – поняття та формування.
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи.
- •11.3. Міжгрупові відносини.
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени.
- •11.1. Мала група – поняття та формування
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи
- •11.3. Міжгрупові відносини
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени
- •Запитання для самоконтролю
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища.
- •12.4. Самосвідомість.
- •12.1. Поняття про свідомість
- •12. Свідомість та самосвідомість
- •12.1. Поняття про свідомість.
- •12. 2. Стани свідомості.
- •12.2. Стани свідомості
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища
- •12.4. Самосвідомість
- •13. Спілкування
- •13.1. Понятя, аспекти, функції та стратегії спілкування
- •13.2. Спілкування як комунікація
- •13.3. Спілкування як взаємодія
- •13.4. Психологічний захист у процесі спілкування
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування.
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування
- •13.4.2. Психологічний захист у конкретних умовах життя
- •Чатина іі
- •14. Психічне здоров’я
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я.
- •14.2. Критерії психічного здоров’я.
- •14.3. Психотерапія.
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я
- •14.2. Критерії психічного здоров’я
- •14.3. Психотерапія
- •15. Психічний розвиток людини
- •15.2. Соціальна ситуація, рушійні сили та показники психічного розвитку
- •15.3. Психічний розвиток людини у дитячому віці
- •15. 4. Психічний розвиток у підлітковому віці
- •15.5. Психічний розвиток у період ранньої юності
- •16. Юридична психологія
- •16. 1. Предмет та завдання юридичної психології.
- •16. 2. Кримінальна психологія.
- •16. 3. Професійна спрямованість юриста.
- •16.1. Предмет та завдання юридичної психології
- •16.2. Кримінальна психологія
- •16.3. Професійна спрямованість юриста
- •17. Психологія мас
- •17.1. Маси і особистість
- •17.2. Загальні механізми масової психології
- •17.3. Суб’єкти масових проявів
- •17.4. Форми масової поведінки
- •17.5. Руйнування маси
- •18. Педагогічна психологія
- •18.1. Педагогічна психологія як наука
- •18.2. Психологія навчання
- •18.2.1. Зміст навчальної діяльності
- •18.2.2. Навчання, учіння, научіння. Навчання і розвиток
- •18.2.3. Формування навичок
- •18.3. Психологія виховання
- •18.4. Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога
- •Психологія
12.3. Неусвідомлені психічні явища
Як ми вже знаємо, свідомість дозволяє людині орієнтуватись у навколишній реальності. Втім, слід зазначити, що у зоні ясної свідомості знаходиться лише невелика частина нашої психічної діяльності. Як правило, у зоні усвідомлення знаходяться ті психічні явища, що потребують певних зусиль для виконання. Наприклад, коли людина навчається їздити на велосипеді, вона осмислює та контролює кожний рух, тобто використовує свідому регуляцію поведінки. У випадку, коли людина має гарні навички їздити на велосипеді, контроль за необхідними діями відбувається на автоматичному рівні, тому під час велосипедної прогулянки людина може направити власну свідомість на інші речі – милуватися краєвидом, розмовляти з товаришами тощо.
За рівнем усвідомлення виділяють такі рівні свідомості: 1) свідомість; 2) підсвідомість – представлення, бажання, думки, що на даній момент не представлені у свідомості, але при певних зусиллях можуть легко усвідомитись; 3) неусвідомлене – частина психіки, що впливає на поведінку людини, але не може бути усвідомленою. Усвідомлення цієї частини психічного життя є дуже складним і потребує допомоги спеціаліста (психотерапевта).
Неусвідомлені психічні явища розділяються на три групи.
1. Неусвідомлені механізми свідомих дій. Сюди можна віднести неусвідомлені автоматизми, неусвідомлені установки, неусвідомлений супровід свідомих дій. Неусвідомлені автоматизми – це дії, вчинки, що виконуються без участі свідомості. По-перше, до цієї групи входять вроджені форми поведінки, або поведінка, що сформувалася протягом першого року життя (ходіння, кліпання тощо). По-друге, це навички або дії, що спочатку були усвідомлені, а потім стали автоматизованими (письмо, танці, гра на музичних інструментах та ін.).
2. Неусвідомлена установка – це готовність діяти певним чином у певній ситуації. Слід розрізняти навичку та установку. Навичка реалізується під час дії, а установка – це період, що передує дії. Як приклад установки наведемо експеримент Д. М. Узнадзе, який активно вивчав це явище. Людині, що брала участь в експерименті, давали у ліву та праву руки дві кулі. Одна куля була за розміром більшою. Вага куль не розрізнялась, але піддослідний про це не знав. Коли він дивився на кулі, то вважав, що куля, більша за розміром, має більшу вагу. Він неусвідомлено більше напружував м’язи тієї руки, що держала більшу за розміром кулю.
3. Неусвідомлені активатори свідомих дій – це психічні явища, що впливають на поведінку людини, але нею не усвідомлюються. У даному випадку людина, не усвідомлюючи реальних мотивів власної поведінки, по іншому пояснює причини своїх вчинків.
4. «Надсвідомі процеси» - це формування певного, як правило, інтелектуального продукту внаслідок довгої та складної діяльності. У повсякденному житті цей процес називають інтуїцією. Основними характеристиками неусвідомленого вирішення проблеми є такі. По - перше, людина не знає, який кінцевий продукт вона одержить внаслідок своєї діяльності. По - друге, людина не усвідомлює процесу розв’язування завдань. Для порівняння – свідоме вирішення проблеми супроводжується чітким формулюванням мети та контролем етапів її виконання. Як правило, надсвідомі процеси супроводжують вирішення творчих завдань, переживання кризових періодів особистісного розвитку та ін.
