- •Психологія
- •Від редактора
- •1. Психологія як наука
- •1.1. Предмет психології
- •1.2. Нарис історії розвитку психології у стародавні часи та у середньовіччі
- •1.3. Психологія нового часу. Основні підходи до вивчення психіки людини
- •1.4. Методи психологічних досліджень
- •2.2 Асиметрія півкуль головного мозку.
- •2.3 Біологічне підґрунтя соціальної поведінки.
- •2.1. Поняття про нервову систему
- •2. Біологічне підґрунтя психіки
- •2.1 Поняття про нервову систему.
- •2.2. Асиметрія півкуль головного мозку
- •2.3. Біологічне підґрунтя соціальної поведінки
- •3. Особистість у психології
- •3.1. Соціально - історична сутність особистості людини
- •3.2. Структура особистості людини
- •3.3. Розвиток особистості. Періодизація психічного розвитку
- •3.4. Основні підходи до типології особистості людини
- •4. Теорії особистості у психології
- •4.1 Особистість як багатовимірна система
- •4.2 Біхевіоральний підхід до вивчення особистості. Біхевіоризм та необіхевіоризм. Оперантний біхевіоризм б. Скінера
- •4.3. Психодинамічна теорія особистості з. Фрейда (фрейдизм)
- •4.4. Аналітична психологія к.Г. Юнга
- •4.5 Індивідуальна психологія а. Адлера
- •4.6. Гуманістична психологія
- •4.7. Трансперсональна психологія Станіслава Грофа
- •Школи та напрямки у психології
- •5. Інтелект
- •5.2. Динаміка та фактори, що обумовлюють інтелект
- •5.3. Вимірювання інтелекту
- •6. Когнітивна сфера людини
- •6.1.1. Поняття про відчуття
- •6.1.2. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •6.1.3. Класифікація і різновиди відчуттів
- •6.2. Сприймання
- •6.2.1. Поняття про сприймання.
- •6.2.2. Властивості сприймань.
- •6.2.1. Поняття про сприймання
- •6.2.2. Властивості сприймання
- •6.3.1. Поняття про пам’ять.
- •6.3.2. Види пам'яті.
- •6.3.1. Поняття про пам’ять
- •6.3.2. Види пам’яті
- •6.4. Мислення
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення.
- •6.4.2. Операції мислення.
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення
- •6.4.2. Операції мислення
- •6.5. Уява
- •6.5.1. Поняття про уяву.
- •6.5.2. Види уяви.
- •6.5.1. Поняття про уяву
- •6.5.2. Види уяви
- •6.6. Увага
- •6.6.1. Поняття про увагу.
- •6.6.2. Види уваги.
- •6.6.3. Властивості уваги.
- •6.6.1. Поняття про увагу
- •6.6.2. Види уваги
- •6.6.3. Властивості уваги
- •7. Здібності та творчість
- •7.2. Творчість людини
- •7.3. Особистість творчої людини і її життя
- •8. Емоції і почуття
- •8.1. Поняття про емоції і почуття.
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів.
- •8.3. Вищі почуття.
- •8.1. Поняття про емоції і почуття
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів
- •8.3. Вищі почуття
- •9.1. Поняття про волю.
- •9.2. Основні якості волі.
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення.
- •9.1. Поняття про волю
- •9.2. Основні якості волі
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення
- •10. Темперамент та характер
- •10.1. Сутність та теорії темпераменту
- •10.2. Характеристика типів темпераменту
- •Темпераменты
- •10.3. Темперамент та діяльність людини
- •10.4. Поняття про характер
- •10.5. Структура характеру
- •10.6. Підходи до типології характерів
- •10.7. Взаємовідносини характеру і темпераменту
- •11. Група та особистість
- •11.1. Мала група – поняття та формування.
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи.
- •11.3. Міжгрупові відносини.
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени.
- •11.1. Мала група – поняття та формування
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи
- •11.3. Міжгрупові відносини
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени
- •Запитання для самоконтролю
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища.
- •12.4. Самосвідомість.
- •12.1. Поняття про свідомість
- •12. Свідомість та самосвідомість
- •12.1. Поняття про свідомість.
- •12. 2. Стани свідомості.
- •12.2. Стани свідомості
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища
- •12.4. Самосвідомість
- •13. Спілкування
- •13.1. Понятя, аспекти, функції та стратегії спілкування
- •13.2. Спілкування як комунікація
- •13.3. Спілкування як взаємодія
- •13.4. Психологічний захист у процесі спілкування
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування.
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування
- •13.4.2. Психологічний захист у конкретних умовах життя
- •Чатина іі
- •14. Психічне здоров’я
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я.
- •14.2. Критерії психічного здоров’я.
- •14.3. Психотерапія.
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я
- •14.2. Критерії психічного здоров’я
- •14.3. Психотерапія
- •15. Психічний розвиток людини
- •15.2. Соціальна ситуація, рушійні сили та показники психічного розвитку
- •15.3. Психічний розвиток людини у дитячому віці
- •15. 4. Психічний розвиток у підлітковому віці
- •15.5. Психічний розвиток у період ранньої юності
- •16. Юридична психологія
- •16. 1. Предмет та завдання юридичної психології.
- •16. 2. Кримінальна психологія.
- •16. 3. Професійна спрямованість юриста.
- •16.1. Предмет та завдання юридичної психології
- •16.2. Кримінальна психологія
- •16.3. Професійна спрямованість юриста
- •17. Психологія мас
- •17.1. Маси і особистість
- •17.2. Загальні механізми масової психології
- •17.3. Суб’єкти масових проявів
- •17.4. Форми масової поведінки
- •17.5. Руйнування маси
- •18. Педагогічна психологія
- •18.1. Педагогічна психологія як наука
- •18.2. Психологія навчання
- •18.2.1. Зміст навчальної діяльності
- •18.2.2. Навчання, учіння, научіння. Навчання і розвиток
- •18.2.3. Формування навичок
- •18.3. Психологія виховання
- •18.4. Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога
- •Психологія
18. Педагогічна психологія
18.1. Педагогічна психологія як наука.
18.2. Психологія навчання.
18.2.1. Зміст навчальної діяльності
18.2.2. Навчання, учіння, научіння. Навчання і розвиток.
18.2.3. Формування навичок.
18.3. Психологія виховання.
18.4. Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога.
18.1. Педагогічна психологія як наука
Удосконалення навчально - виховного процесу, формування громадянина, гідного свого часу і держави, можливо лише за умови володіння педагогами та батьками знаннями умов, механізмів та закономірностей навчання та виховання. Ці знання має педагогічна психологія.
Педагогічна психологія вивчає психологічні умови, механізми та закономірності навчання та виховання учнів і психологію учителя. Педагогічна психологія вивчає проблеми управління процесом навчання, формування пізнавальних процесів, визначає показники розумового розвитку, умови ефективного розумового розвитку, психологічні умови і закономірності формування способів і форм поведінки, тобто виховання, взаємовідносини між учнями, учнями та педагогами, а також психологічні особливості педагогічної діяльності.
Завдання педагогічної психології визначені «Державною національною програмою «Освіта»Україна XXl століття». У ній підкреслюється , що стратегічним завданням реформування освіти є «…формування освіченої, творчої особистості становлення її фізичного і морального здоров`я …» [с.6], підпорядкування змісту навчання і виховання «…формуванню цілісної та всебічно розвиненої особистості» [с.9].
Успішне розв`язання зазначених напрямків можливе за умов конкретизації завдань та використання у загальноосвітніх та професійних навчальних закладах знань закономірностей психіки особистості, яка формується у них за умов цілеспрямованого навчання і виховання. Це дає нам можливість конкретизувати завдання педагогічної психології. Вона має перш за все науково достовірно і конкретно визначити, що являє собою цілісно та всебічно розвинена особистість на різних етапах психічного розвитку. Тут необхідно виявити як загальну особистісну сутність, так і ймовірні варіації цієї сутності.
Особистість людини формується і виявляється у активній діяльності, тому педагогічна психологія має виявити реальний психологічний результат впливу тієї чи іншої діяльності на формування особистості на різних етапах психічного розвитку людини. На цій підставі педагогічна психологія має розробити конкретні науково обгрунтовані психологічні рекомендації щодо організації, змісту, форм, типів діяльності, спрямованої на найбільший навчальний та виховний результат.
Психологічні закономірності навчальної діяльності учнів та студентів мають складати підгрунтя конкретної практичної допомоги педагогічним працівникам у складанні навчальних планів, програм, підручників, методик навчання.
Відбувається поступовий перехід до навчання дітей з 6 - річного віку. Тому педагогічна психологія має з’ясувати психологічні особливості і закономірності одночасного функціонування двох провідних типів діяльності та особливості переходу від ігрової до навчальної діяльності, розробити конкретні рекомендації до змісту, форм та методів навчання і виховання.
Технічний прогрес та проникнення у наше життя комп`ютера вимагає від педагогічної психології з’ясування психолого - педагогічних та вікових аспектів комп’ютеризації навчання, психологічно обґрунтованих програм та підпручників, розроблення оптимальних психологічних умов застосування комп’ютера у навчальному та виховному процесі.
Система професійно - технічного навчання передбачає формування людини як суб’єкта праці, формування у людини стійкої спрямованості на активну працю, і перш за все у сфері матеріального виробництва. Тому педагогічна психологія має досліджувати особливості профорієнтаційної роботи, професійного навчання, розробляти психологічно обгрунтовані зміст та методи навчання та виховання у професійних закладах освіти .
Оскільки метою навчання і виховання є формування цілісної та всебічно розвиненої особистості, то педагогічна психологія має не тільки досліджувати психологічні особливості формування такої особистості, але й розробляти конкретні психолого - педагогічні рекомендації щодо формування моральних знань, почуттів, переконань, світогляду, ідеалів, а також навичок та форм високоморальної поведінки у їх єдності та взаємообумовленості .
Специфічність педагогічної діяльності обумовлена специфічним предметом цієї діяльності. Віртуозний майстер педагогічної праці А.С. Макаренко називав її світом організованого творення людини. Цей світ він оцінює неоднозначно і суперечливо. З одного боку, ця справа досить легка за типом напруження, а з іншого - це важка напружена праця, що вимагає постійної уваги. А отже, педагогічна психологія має вивчати психологічні особливості педагогічної діяльності, забезпечити створення сприятливих соціально - психологічних умов для творчої педагогічної праці.
