9.3. Безвілля, його причини і переборення

Безвілля більшою чи меншою мірою виявляється у різних фізичних і розумових діях. Характерними його особливостями є зниження загальної активності, психічна млявість, вагання там, де необхідність дії очевидна. Безвільні люди не доводять розпочатої справи до кінця, не здатні переборювати навіть незначні труднощі, відкладають справу на потім. Вони легко відволікаються від важливої діяльності, беруться за маловажливе, дрібне, непотрібне, їм не властиві стійкі, цілеспрямовані інтереси, самостійність і критичне ставлення до себе та до інших. Безвільні люди не мають власної думки, легко підпадають під вплив інших, легко піддаються навіюванню та самонавіюванню, внаслідок чого невпевнені у своїх діях. Вони малоініціативні, хоча і знають справу, не здатні стримувати свої бажання, долати у собі ті чи інші емоційні стани - гнів, страх, афекти. У екстремальних ситуаціях вони розгублюються, стають безпорадними, їм властиве мрійництво, вони часом подають цікаві пропозиції, але не реалізують їх. Безвілля властиве конформним особам, які схильні уникати самостійних рішень, пасивно приймають погляди інших, пристосовуються до готових стандартів поведінки. Випадки хворобливого безвілля називаються абулією. Безвілля обумовлюється багатьма причинами. Іноді його спричиняють органічні або функціональні розлади у діяльності кори великих півкуль головного мозку, особливо лобовних його ділянок, дисоціація, роз’єднаність образів дії та рухів, пасивність ідей, уявлень. До цього спричинюють різні хвороби, особливо вживання алкоголю, наркотиків, що викликають пасивність розумової діяльності, руйнують гальмівну функцію кори великих півкуль головного мозку, у результаті чого активізуються підкіркові процеси, зокрема емоції. Обмеження рухів та дій дітей, прагнення в усьому допомагати їм виховують у них пасивність, що стає звичкою, важко перевиховується у старшому віці. Формування у дітей працьовитості, залучення їх до цілеспрямованих трудових дій, спонукання доводити розпочату справу до кінця є найважливішими заходами щодо переборення безвілля. Фізичне виховання, спорт, різні види змагань великою мірою сприяють розвитку активності, самовладання, сильної волі.

Запитання для самоконтролю

1. Поясніть полярність емоцій.

2. Дайте характеристику стенічним та астенічним почуттям.

3. Що називається емоціями та почуттями.

4. Назвіть форми переживання емоцій.

5. Порівняйте афект і фрустрацію.

6. Дайте характеристику стресу.

7. Назвіть вищі почуття.

8. Дайте характеристику моральним почуттям.

9. Проаналізуйте умови виникнення та існування праксичних почуттів.

10. Що називається волею?

11. Назвіть якості волі.

12. Порівняйте наполегливість і впертість.

13. Порівняйте самостійність і навіюваність.

14. Дайте характеристику безвіллю.

15. Причини виникнення безвілля.

Практичне заняття

Емоційно-вольова сфера людини

1. Сутність емоцій і почуттів.

2. Форми переживання емоцій і почуттів та їх вплив на діяльність людини.

3. Вищі почуття людини. Умови їх формування.

4. Сутність волі.

5. Основні якості волі та умови їх виникнення.

6. Безвілля та умови його подолання.

Зразок тесту для контролю знань

1. Спонукають до діяльності почуття:

а) астенічні;

б) стенічні;

в) довготривалі;

г) інтенсивні;

д) амбівалентні.

2. Виділяють емоційні стани:

а) настрої;

б) афекти;

в) стреси;

г) фрустрації;

д) пристрасті.

3. Вищі почуття – це:

а) моральні;

б) ідеальні;

в) астенічні;

г) праксичні;

д) інтелектуальні.

4. Воля забезпечує досягнення:

а) регуляції;

б) напруження;

в) поставленої мети;

г) причини дії;

д) розуміння світу.

5. Виділяють вольові якості людини:

а) ініціативність;

б) рішучість;

в) стриманість;

г) наполегливість;

д) самостійність.

Список літератури

1. Додонов Б.И. В мире эмоций. – К.: Политиздат Украины 1987. – 140 с.

2. Загальна психологія / за ред. С.Д. Максименка. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.

3. Ильин Е.П. Психология воли. – СПб.: Питер.2000. – 288 с.

4. Маклаков А.Г. Общая психология.– СПб. Питер, 2001. – 592с.

5. М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа., 2000. – 480 с.