- •Психологія
- •Від редактора
- •1. Психологія як наука
- •1.1. Предмет психології
- •1.2. Нарис історії розвитку психології у стародавні часи та у середньовіччі
- •1.3. Психологія нового часу. Основні підходи до вивчення психіки людини
- •1.4. Методи психологічних досліджень
- •2.2 Асиметрія півкуль головного мозку.
- •2.3 Біологічне підґрунтя соціальної поведінки.
- •2.1. Поняття про нервову систему
- •2. Біологічне підґрунтя психіки
- •2.1 Поняття про нервову систему.
- •2.2. Асиметрія півкуль головного мозку
- •2.3. Біологічне підґрунтя соціальної поведінки
- •3. Особистість у психології
- •3.1. Соціально - історична сутність особистості людини
- •3.2. Структура особистості людини
- •3.3. Розвиток особистості. Періодизація психічного розвитку
- •3.4. Основні підходи до типології особистості людини
- •4. Теорії особистості у психології
- •4.1 Особистість як багатовимірна система
- •4.2 Біхевіоральний підхід до вивчення особистості. Біхевіоризм та необіхевіоризм. Оперантний біхевіоризм б. Скінера
- •4.3. Психодинамічна теорія особистості з. Фрейда (фрейдизм)
- •4.4. Аналітична психологія к.Г. Юнга
- •4.5 Індивідуальна психологія а. Адлера
- •4.6. Гуманістична психологія
- •4.7. Трансперсональна психологія Станіслава Грофа
- •Школи та напрямки у психології
- •5. Інтелект
- •5.2. Динаміка та фактори, що обумовлюють інтелект
- •5.3. Вимірювання інтелекту
- •6. Когнітивна сфера людини
- •6.1.1. Поняття про відчуття
- •6.1.2. Фізіологічне підґрунтя відчуттів
- •6.1.3. Класифікація і різновиди відчуттів
- •6.2. Сприймання
- •6.2.1. Поняття про сприймання.
- •6.2.2. Властивості сприймань.
- •6.2.1. Поняття про сприймання
- •6.2.2. Властивості сприймання
- •6.3.1. Поняття про пам’ять.
- •6.3.2. Види пам'яті.
- •6.3.1. Поняття про пам’ять
- •6.3.2. Види пам’яті
- •6.4. Мислення
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення.
- •6.4.2. Операції мислення.
- •6.4.1. Процес мислення. Види мислення
- •6.4.2. Операції мислення
- •6.5. Уява
- •6.5.1. Поняття про уяву.
- •6.5.2. Види уяви.
- •6.5.1. Поняття про уяву
- •6.5.2. Види уяви
- •6.6. Увага
- •6.6.1. Поняття про увагу.
- •6.6.2. Види уваги.
- •6.6.3. Властивості уваги.
- •6.6.1. Поняття про увагу
- •6.6.2. Види уваги
- •6.6.3. Властивості уваги
- •7. Здібності та творчість
- •7.2. Творчість людини
- •7.3. Особистість творчої людини і її життя
- •8. Емоції і почуття
- •8.1. Поняття про емоції і почуття.
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів.
- •8.3. Вищі почуття.
- •8.1. Поняття про емоції і почуття
- •8.2. Форми переживання емоцій і почуттів
- •8.3. Вищі почуття
- •9.1. Поняття про волю.
- •9.2. Основні якості волі.
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення.
- •9.1. Поняття про волю
- •9.2. Основні якості волі
- •9.3. Безвілля, його причини і переборення
- •10. Темперамент та характер
- •10.1. Сутність та теорії темпераменту
- •10.2. Характеристика типів темпераменту
- •Темпераменты
- •10.3. Темперамент та діяльність людини
- •10.4. Поняття про характер
- •10.5. Структура характеру
- •10.6. Підходи до типології характерів
- •10.7. Взаємовідносини характеру і темпераменту
- •11. Група та особистість
- •11.1. Мала група – поняття та формування.
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи.
- •11.3. Міжгрупові відносини.
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени.
- •11.1. Мала група – поняття та формування
- •11.2. Взаємодія індивіда та малої групи
- •11.3. Міжгрупові відносини
- •11.4. Агресія та альтруїзм як психологічні феномени
- •Запитання для самоконтролю
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища.
- •12.4. Самосвідомість.
- •12.1. Поняття про свідомість
- •12. Свідомість та самосвідомість
- •12.1. Поняття про свідомість.
- •12. 2. Стани свідомості.
- •12.2. Стани свідомості
- •12.3. Неусвідомлені психічні явища
- •12.4. Самосвідомість
- •13. Спілкування
- •13.1. Понятя, аспекти, функції та стратегії спілкування
- •13.2. Спілкування як комунікація
- •13.3. Спілкування як взаємодія
- •13.4. Психологічний захист у процесі спілкування
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування.
- •13.4.1. Структурний та трансактний аналіз особистості людини і спілкування
- •13.4.2. Психологічний захист у конкретних умовах життя
- •Чатина іі
- •14. Психічне здоров’я
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я.
- •14.2. Критерії психічного здоров’я.
- •14.3. Психотерапія.
- •14.1. Підходи до визначення психічного здоров’я
- •14.2. Критерії психічного здоров’я
- •14.3. Психотерапія
- •15. Психічний розвиток людини
- •15.2. Соціальна ситуація, рушійні сили та показники психічного розвитку
- •15.3. Психічний розвиток людини у дитячому віці
- •15. 4. Психічний розвиток у підлітковому віці
- •15.5. Психічний розвиток у період ранньої юності
- •16. Юридична психологія
- •16. 1. Предмет та завдання юридичної психології.
- •16. 2. Кримінальна психологія.
- •16. 3. Професійна спрямованість юриста.
- •16.1. Предмет та завдання юридичної психології
- •16.2. Кримінальна психологія
- •16.3. Професійна спрямованість юриста
- •17. Психологія мас
- •17.1. Маси і особистість
- •17.2. Загальні механізми масової психології
- •17.3. Суб’єкти масових проявів
- •17.4. Форми масової поведінки
- •17.5. Руйнування маси
- •18. Педагогічна психологія
- •18.1. Педагогічна психологія як наука
- •18.2. Психологія навчання
- •18.2.1. Зміст навчальної діяльності
- •18.2.2. Навчання, учіння, научіння. Навчання і розвиток
- •18.2.3. Формування навичок
- •18.3. Психологія виховання
- •18.4. Психологія педагогічної діяльності та особистості педагога
- •Психологія
Темпераменты
Каждый сангвиник всегда весельчак и шутник по натуре,
Падкий до всякой молвы и внимать неустанно готовый,
Вакх и Венера – услада ему, и еда, и веселье;
С ними он радости полон и речь его сладостно льется.
Склонностью он обладает к наукам любым и способен,
Что б ни случилось, но он нелегко распаляется гневом.
Влюбчивый, щедрый, веселый, смеющийся, румянолицый,
Любящий песни, мясистый, поистине смелый и добрый.
Желчь существует – она необузданным свойственна людям,
Всех и во всем превзойти человек подобный стремится;
Много он ест, превосходно растет и легко восприимчив,
Великодушен и щедр, неизменно стремится к вершинам;
Вечно взъерошен, лукав, раздражителен, смел и несдержан,
Строен и хитрости полон, сухой он и с ликом шафранным.
Флегма лишь скудные силы дает, ширину, малорослость.
Жир порождает она и ленивое крови движение.
Сну – не занятиям – свои посвящает флегматик досуги.
Лень и сонливость, рассудок тупой и вялость движений.
Всякий флегматик сонлив, и ленив, и с обильной слюною,
Тучен он телом и разумом туп, белолицый обычно.
Только про черную желчь мы еще ничего не сказали.
Странных людей порождает она, молчаливых и мрачных.
Бодрствуют вечно в трудах, и не предан их разум дремоте;
Тверды в намерениях, но лишь опасности ждут отовсюду.
Жадны, печальны, их зависть грызет, своего не упустят,
Робки, не чужд им обман, а лицо их землистого цвета.
Особливості темпераменту висвітлені наївно, не завжди справедливо, бо тут поєднані як темпераментні, так і характерологічні прояви психіки. У цьому творі відображені рівень розвитку психології ХІІІ століття та автороське розуміння цього феномену.
10.3. Темперамент та діяльність людини
Зміст і умови діяльності по різному впливають на прояви властивостей типу вищої нервової діяльності. Вони можуть виявлятися як у позитивному, так і негативному значенні. Так, слабкість нервової системи виявляється у високій чутливості і є перевагою, а сильна нервова система має низьку чутливість. Як наслідок, вони приблизно рівнозначні у процесах пристосування та діяльності.
У будь - якій діяльності можна виділити 3 етапи: підготовчий, виконавчий і контрольний. Представники сильних типів темпераменту мало часу відводять підготовчому і контрольному етапам. Вони відразу приступають до виконання. Слабкі – більше часу відводять підготовчому етапу, ретельно перевіряють обладнання та знаряддя і лише коли впевнені у готовності, приступають до виконання. Сильні типи значний проміжок часу можуть виконувати діяльність без планування і розподілу у часі. Слабкі ж віддають перевагу плануванню та розподілу у часі. За кінцевим результатом перевагу віддати не можна жодному. Сильні типи темпераменту у процесі виконання виявляють недоліки у підготовці, зупиняються, усувають їх. Це і вирівнює їх як у часі, так і у практичній результативності. Ці особливості організації діяльності представниками різних типів темпераменту були встановлені при вивченні особливості діяльності ткаль. Представниці сильних типів на початку зміни включали верстат без перевірки, у той час як представниці слабких типів ретельно перевіряли верстати, наявність ниток, їх заправленість, фіксацію і т. ін. Останнє виключало непередбачувані і емоційно сильні ситуації. У сильних з початком роботи починались і проблеми: неполадки верстатів, порив ниток, нефіксованість ниток і т. ін. Це вимагало усунення. Кінцевий результат діяльності у представників двох груп приблизно однаковий.
Це свідчить про те, що люди залежно від типу темпераменту самостійно формують власний, індивідуальний стиль діяльності. Саме він оберігає від негативних впливів сильних емоціогенних ситуацій представників слабких типів темпераменту.
І все ж особливості типів темпераменту та властивості типів вищої нервової діяльності можуть визначати як переваги, так обмеження залежно від змісту самої діяльності. Так, у монотонних видах діяльності ( за ткацьким верстатом, конвеєром, штампувальною машиною) особи зі слабкими типами темпераменту мають переваги. У них висока чуттєвість оберігає від зниження сприйнятливості, розвитку сонливості. Мала рухомість і стійкість нервових процесів забезпечують збереження рівня активності у діяльності. Представники сильних типів темпераментів менш придатні до таких видів діяльності. Вони важко виконують монотонні види діяльності, швидко зморюються, втрачають продуктивність.
Деякі види людської предметної діяльності можуть залежати від темпераменту, а тип темпераменту може стати перешкодою на шляху до оволодіння такою діяльністю. Так, екстремальні види предметної діяльності ( льотчики, випробувачі, авіадиспетчери, диспетчери залізниць, оператори атомних електростанцій і т. ін.) вимагають швидкості реакції, високої інтенсивності, нервово - психічної стійкості і витривалості, швидкості при прийнятті рішення. Швидкість зміни умов та обставин діяльності у представників слабких типів темпераменту викликає гальмування. Загрозливі подразники руйнують діяльність. Слабкі типи темпераменту у таких видах діяльності є фактором непридатності. Для таких діяльностей більше підходять холерики та сангвініки.
Навчальна діяльність школярів та студентів не належать до екстремальних, а тому типи темпераментів не мають суттєвого впливу. І все ж відмінності у навчальній діяльності мають місце.
Представники сильних типів темпераменту швидше засвоюють навчальний зміст. Вони більше допускають помилок при виконанні завдань або недбало виконують завдання. Представники слабких типів повільніше засвоюють матеріал, їм потрібно більше часу для відтворення навчального змісту. Виконання навчальних завдань ретельно готується, а тому вони менше допускають помилок. Результативність навчальної діяльності у двох груп виявляється подібною. Адже час підготовки у других використовується першими для виправлення помилок.
Індивідуальний стиль діяльності виробляється кожною людиною шляхом активного пошуку засобів, форм та етапів, що забезпечують ефективність діяльності.
Дослідженнями встановлено, що рівень інтелекттуального розвитку не залежить від темпераменту. Особи з високим рівнем інтелекту зустрічаються серед різних типів темпераменту. Представники одного типу темпераменту мають найрізноманітніші рівні інтелекту.
