- •1. Основні етапи розвитку мистецької педагогіки.
- •2. Теоретико-методологічні підходи до художньо-творчого вихованя учнів і студентів в умовах їх дозвіллєвої діяльності.
- •3. Мистецька освіта у межах культурного простору і часу.
- •4. Критерії педагогічної діагностики художнього розвитку особистості.
- •5. Проблема інтеграції знань у контексті художнього сприйняття.
- •7. Психолого-педагогічний підхід до навчання студентів в мистецьких навчальних закладах.
- •8. Форми соціально-культурного впливу на особистість.
- •9. Творча спадщина Платона та сучасне розуміння ролі драми, музики і танцю у розвитку особистості.
- •11. Використання сучасних технічних засобів навчання у підготовці студентів режисерських спеціалізацій.
- •10. Світоглядна функція мистецтва.
- •12. Методика складання художньо (в нашем случае “музично-”) -педагогічного репертуару для студентів вищих навчальних закладів.
- •13. Педагогічна робота із учнями і студентами різних темпераментів і вікових категорій.
- •Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.
- •14. Якісна та кількісна характеристика результатів педагогічного дослідження.
- •15. Категоріальний аппарат педагогічного дослідження.
- •16. Звук - основний засіб висловлювання музиканта. Психолого-педагогічні аспекти роботи над звуком.
- •17. Проблеми інформаційного забезпечення навчальних модулів мистецьких дисциплін.
- •18. Формування художньої компетентності студентської молоді.
- •19. Впровадження кредитно-модульної системи у підготовку звукорежисера.
- •20. Динаміка культури як об’єкт дослідження.
- •21. Педагогічні умови художньо-творчого виховання обдарованої учнівської молоді у позанавчальний час.
- •22. Вивчення актуальних проблем мистецької педагогіки, її основних інформаційних джерел.
- •24. Актуальні питання побудови освітньо-виховного процесу в навчальних закладах з мистецькою спеціальністю.
- •25. Методи самонавчання та самовиховання.
- •26. Тенденції розвитку естетичного виховання молоді у позанавчальний час в Україні.
- •27. Вибір методів та засобів педагогічної діяльності.
- •28. Методи контролю результатів навчання і виховання.
- •29. Виховання творчим самовираженням.
- •30. Вплив релятивістської культури на процес художньо-творчого виховання учнів і студентів.
- •Основні положення
- •31. Педагогічна спадщина б.В. Асафьева. Принцип контрасту у музиці та його методична роль у постановці занять із слухання музики. (про контраст нет ничего)
- •32. Дослідження процесів ресакралізації української культури і мистецтва в контексті сучасного простору та часу.
- •34. Мистецька освіта в інформаційному суспільстві.
- •35. Основні напрямки і прийоми розвитку мистецької творчості в педагогічній діяльності б. Л. Яворського та його учнів.
- •36. Базові поняття мистецької педагогіки
- •37. Теорія і практика художньо-естетичного розвитку майбутнього фахівця у системі професійної освіти.
- •38. Використання досвіду експериментальної педагогіки о.Л. Маслова у галузі сучасного мистецтва.
- •39. Шляхи оптимізаціх викладання музичних предметів студентам режисерських спеціалізацій.
- •40. Культуровідповідність освіти
- •41. Науково-педагогічна діяльність в.М. Шацької. Її значення ждя сучасної мистецької педагогіки.
- •42. Провідні положення мистецької педагогіки в теорії і практиці навчання і виховання студентів режисерських спеціалізацій.
- •43. Художньо-освітній простір України в контексті Новітньої історії.
- •44. Педагогічна спадщина д. Б. Кабалевського. Її Значення для сучасної мистецької педагогіки.
- •45. Концептуальні засади мистецької педагогіки.
- •46. Діалогова природа художнього спілкування
- •47. Творча реалізація принципів системи музичного виховання особистості в сучасних умовах, розроблених д.Б. Кабалевським.
- •48. Педагогічна спадщина л.М. Толстого. Основні напрямки і педагогічні прийоми розвитку художніх здібностей в учнів Яснополянської школи.
- •49. Теорія Маргарет Мід щодо можливостей виявлення та формування культурного характеру людини.
- •50. Формування знань, вмінь та навичок учнів та студентів в процесі комплексної музичної діяльності: слухання, виконавства та написання музики.
- •52. Культурний синдром “відкритість - закритість” за г. Трандісом. Мистецький розвиток і виховання особистості в умовах “відкритих” та “закритих” культур.
- •53. Музична творчість як метод активізації сприйняття.
- •54. Педагогічні умови розширення можливостей пізнання в сучасному мистецтві.
19. Впровадження кредитно-модульної системи у підготовку звукорежисера.
Соціально-культурні зміни, що відбуваються в сучасній Україні, зростаючі євроінтерграційні тенденції, приєднання нашої держави до Болонського процесу і, як наслідок, підвищення вимог до рівня фахових компетенцій молодих спеціалістів зумовлюють потребу в розробці концептуальних засад підготовки кадрів у сфері професійної освіти, зокрема й педагогічної.
Курс „Основи звукорежисури”, спрямований на забезпечення студентів знаннями з основ звукорежисури й звукотехніки, розкриває важливі аспекти проблеми психоакустики й процесорної обробки звуку, дає знання з архітектурної акустики, сприяє накопиченню досвіду практичного застосовування сучасних комп’ютерних технологій та звукопідсилювальної техніки.
Музична режисура становить особливий вид виконавського мистецтва, що розвивається за його законами, разом з тим, музичну режисуру можна зарахувати до галузі технічних знань, оскільки вона спирається на новітні розробки й технології звукової індустрії. Знаходячись на перетині цих двох напрямків, звукорежисура постає водночас і як самостійна наука, що має на меті розв’язання багатьох власних важливих завдань.
Технічне забезпечення школи постійно вдосконалюється, поліпшуються його технічні характеристики, тому вчителю музики доводиться все частіше застосовувати у своїй практичній діяльності обладнання, робота з яким вимагає відповідної теоретичної й практичної підготовки. Сьогодні неможливе становлення його професійної майстерності без уміння вільно користуватися звукозаписувальною та звуковідтворювальною технікою, без знання акустики музичних інструментів і особливостей їхнього запису, володіння сучасними комп’ютерними технологіями.
Відтак, метою цього курсу є забезпечення студентів знаннями з основ звукорежисури, звукотехніки й акустики, що розширить їхнє уявлення про фізичні й психоакустичні властивості звуку, допоможе користуватися сучасним обладнанням та ефективно застосовувати його в навчально-виховному процесі. Засвоєння дисципліни відбувається за орієнтовним тематичним планом, який включає три модулі: ЗМ 1. Специфіка мистецтва звукорежисури. ЗМ 2. Апаратне забезпечення та сучасні комп’ютерні технології. ЗМ 3. Основи звукозапису.
Основні завдання курсу: розкрити специфіку звукорежисури як особливого виду виконавського мистецтва; розкрити поняття звуку як фізичного явища, його параметри й характеристики, природу аналогового й цифрового звуку; з’ясувати питання звукозапису та звуковідтворення; висвітлити проблеми акустичного середовища, архітектурної акустики та її моделювання; визначити основні аспекти мікшування й процесорної обробки звуку; навчити студентів користуватися комп’ютерними музичними програмами; розглянути правила електричної й механічної безпеки.
Студенти мають уміти працювати з аналоговим та цифровим звуком, володіти персональним комп’ютером, вільно користуватися музичними програмами, здійснювати комутацію систем звукопідсилення та звукової обробки, проводити озвучування в різноманітних акустичних умовах, здійснювати звукозапис окремих виконавців і музичних колективів, які працюють у різних стилях та жанрах.
Навчальна дисципліна „Аранжування” є необхідним складником процесу підготовки фахівця за спеціалізацією „Звукорежисура”. Вивчення дисципліни сприяє розвитку творчого потенціалу студентів, їхнього загальномузичному розвитку, розвиває інтерес до діяльності аранжувальника та композитора, значно розширює професійну компетентність студентів у галузі створення аранжувань для дитячих інструментальних ансамблів і оркестрів, супроводів народних та дитячих пісень на базі комп’ютерної техніки й відповідних музичних комп’ютерних програм. Метою вивчення дисципліни є набуття студентами теоретичних знань та формування практичних навичок аранжування музичних творів для дитячих інструментальних ансамблів, оркестрів і запису фонограм дитячих та естрадних пісень. Структура курсу: ЗМ 1. Теоретичні основи аранжування. ЗМ 2. Аранжування музичних творів для інструментальних ансамблів та оркестрів. ЗМ 3. Створення та запис аранжувань супроводів дитячої пісні (фонограм).
