38. Використання досвіду експериментальної педагогіки о.Л. Маслова у галузі сучасного мистецтва.

Олександр Леонтійович Маслов - представник нових педагогічних тенденціймузичного виховання в дореволюційній Росії. Його музично-педагогічна концепціяпов'язана з використанням розумного поєднання нових методів виховання за допомогою музичного мистецтва зі старими методами, вже перевіренимидосвідом поколінь. Маслов вважав хоровий спів основним видом шкільноїмузичної роботи, всі інші види музичної діяльності служать, на його переконання, лише підмогою. Так він, зокрема, ставився до нотної грамоти, припускаючи, що в початковій школі вона повинна з'явитися лише допоміжним засобом при навчанні співу. Головне, на що треба звернути увагу вчителя-музиканта, - це становленнятворчої активності учня. Згідно думки Маслова, творча активність можевиявлятися у виконанні вивчених творів по-своєму, в творі мелодій на заданийабо свій власний текст, в спільному творі пісень, у написанні закінчення до запропонованого чотирьохтактному музичному фрагменту.

39. Шляхи оптимізаціх викладання музичних предметів студентам режисерських спеціалізацій.

Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні є виведення її на світовий рівень шляхом оновлення структурно-організаційних засад побудови навчального процесу та змістовного наповнення курсів, покладених в основу фахової підготовки спеціалістів.

Режисерська спеціалізація-це один із напрямів в сфері мистецтва. Тому елементарних знань з музики є необхідним для режисерів . На данний час розроблено 3 модулі, які впровадженні в режисерську спеціальність

- “Музика як вид мистецтва”,

- “Музична грамота”,

- “Музичний синтаксис і музична форма”

Це є модульно-тьюторської концепції викладання, запропонованої А.Алексюком.

Одним із важливих моментів є опрацювання музичного матеріалу для прослуховування. Воно проводиться за схемою, запропонованою О.Ростовським. Розпочинрається з теоретичної установки на сприйняття, яка виходить на ключові питання теми модуля, після чого відбувається власне слухання твору та його колективний аналіз. Ця форма роботи істотно підсилює момент емоційного впливу занять з елементарної теорії музики на студентів.

Важливим напрямом виховання “образно мислячого слуху” (О.Фінченко) на заняттях є ігрові вправи для розвитку образно-асоціативного мислення та “сценічного бачення” музики. Студентам пропонується не тільки прослуховування й оцінювання музичних творів , але й створювання відповідей до їх “програми” етюдні композиції. Колективне обговорювання останнього дозволяє як збагатити словниковий лексикон майбутніх режисерів, так і шляхом зіставлення різних точок зору свідомо підійти до тих можливостей, які містить у собі виразність музичної мови.

Головний акцент у проведенні дискусій ставиться на оригінальність і “образну” доцільність використаних опонентами аргументів у аналізі музичних творів, що звучать під час проведення занять. Щоб наблизити форму до завдань майбутньої професії, контекстно використовуваються різні моделі режисерської поведінки, які пропонується втілювати відповідно до обраної ролі. Функція викладача впродовж дискусії зводиться до спостереження та незалежної експертизи.

Зростання ролі музичного мистецтва у сучасному театрі, виникнення нових художніх принципів звукового оформлення вистав вимагає від режисера, як ключової фігури процесу сценічної постановки, всебічної обізнаності в галузі музичної творчості та різноманітного музично-слухового досвіду. Це обумовило введення до навчальних планів мистецьких вищих навчальних закладів циклу музично-теоретичних дисциплін. Предметний перелік, представляється , досить різноманітний. Проте обов’язковим для всіх режисерських спеціалізацій є курс елементарної теорії музики.

Цей факт вимагає більш пильної уваги до проблем викладання курсу, розв’язання яких ускладнюють різнорівневість попередньої музичної освіти студентів, обмеженість у часі, відведеному на цей курс навчальними планами, варіативність мети і завдань дисципліни, закладених змістом окремих спеціалізацій, недостатня методична забезпеченість.