- •1. Основні етапи розвитку мистецької педагогіки.
- •2. Теоретико-методологічні підходи до художньо-творчого вихованя учнів і студентів в умовах їх дозвіллєвої діяльності.
- •3. Мистецька освіта у межах культурного простору і часу.
- •4. Критерії педагогічної діагностики художнього розвитку особистості.
- •5. Проблема інтеграції знань у контексті художнього сприйняття.
- •7. Психолого-педагогічний підхід до навчання студентів в мистецьких навчальних закладах.
- •8. Форми соціально-культурного впливу на особистість.
- •9. Творча спадщина Платона та сучасне розуміння ролі драми, музики і танцю у розвитку особистості.
- •11. Використання сучасних технічних засобів навчання у підготовці студентів режисерських спеціалізацій.
- •10. Світоглядна функція мистецтва.
- •12. Методика складання художньо (в нашем случае “музично-”) -педагогічного репертуару для студентів вищих навчальних закладів.
- •13. Педагогічна робота із учнями і студентами різних темпераментів і вікових категорій.
- •Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.
- •14. Якісна та кількісна характеристика результатів педагогічного дослідження.
- •15. Категоріальний аппарат педагогічного дослідження.
- •16. Звук - основний засіб висловлювання музиканта. Психолого-педагогічні аспекти роботи над звуком.
- •17. Проблеми інформаційного забезпечення навчальних модулів мистецьких дисциплін.
- •18. Формування художньої компетентності студентської молоді.
- •19. Впровадження кредитно-модульної системи у підготовку звукорежисера.
- •20. Динаміка культури як об’єкт дослідження.
- •21. Педагогічні умови художньо-творчого виховання обдарованої учнівської молоді у позанавчальний час.
- •22. Вивчення актуальних проблем мистецької педагогіки, її основних інформаційних джерел.
- •24. Актуальні питання побудови освітньо-виховного процесу в навчальних закладах з мистецькою спеціальністю.
- •25. Методи самонавчання та самовиховання.
- •26. Тенденції розвитку естетичного виховання молоді у позанавчальний час в Україні.
- •27. Вибір методів та засобів педагогічної діяльності.
- •28. Методи контролю результатів навчання і виховання.
- •29. Виховання творчим самовираженням.
- •30. Вплив релятивістської культури на процес художньо-творчого виховання учнів і студентів.
- •Основні положення
- •31. Педагогічна спадщина б.В. Асафьева. Принцип контрасту у музиці та його методична роль у постановці занять із слухання музики. (про контраст нет ничего)
- •32. Дослідження процесів ресакралізації української культури і мистецтва в контексті сучасного простору та часу.
- •34. Мистецька освіта в інформаційному суспільстві.
- •35. Основні напрямки і прийоми розвитку мистецької творчості в педагогічній діяльності б. Л. Яворського та його учнів.
- •36. Базові поняття мистецької педагогіки
- •37. Теорія і практика художньо-естетичного розвитку майбутнього фахівця у системі професійної освіти.
- •38. Використання досвіду експериментальної педагогіки о.Л. Маслова у галузі сучасного мистецтва.
- •39. Шляхи оптимізаціх викладання музичних предметів студентам режисерських спеціалізацій.
- •40. Культуровідповідність освіти
- •41. Науково-педагогічна діяльність в.М. Шацької. Її значення ждя сучасної мистецької педагогіки.
- •42. Провідні положення мистецької педагогіки в теорії і практиці навчання і виховання студентів режисерських спеціалізацій.
- •43. Художньо-освітній простір України в контексті Новітньої історії.
- •44. Педагогічна спадщина д. Б. Кабалевського. Її Значення для сучасної мистецької педагогіки.
- •45. Концептуальні засади мистецької педагогіки.
- •46. Діалогова природа художнього спілкування
- •47. Творча реалізація принципів системи музичного виховання особистості в сучасних умовах, розроблених д.Б. Кабалевським.
- •48. Педагогічна спадщина л.М. Толстого. Основні напрямки і педагогічні прийоми розвитку художніх здібностей в учнів Яснополянської школи.
- •49. Теорія Маргарет Мід щодо можливостей виявлення та формування культурного характеру людини.
- •50. Формування знань, вмінь та навичок учнів та студентів в процесі комплексної музичної діяльності: слухання, виконавства та написання музики.
- •52. Культурний синдром “відкритість - закритість” за г. Трандісом. Мистецький розвиток і виховання особистості в умовах “відкритих” та “закритих” культур.
- •53. Музична творчість як метод активізації сприйняття.
- •54. Педагогічні умови розширення можливостей пізнання в сучасному мистецтві.
42. Провідні положення мистецької педагогіки в теорії і практиці навчання і виховання студентів режисерських спеціалізацій.
Педагогіка мистецтва – це наука щодо визначення об’єктивних, стійких і сутнісних зв'язків художнього виховання й розвитку особистості, навчання її мистецтву як феномену відображення дійсності в художніх образах.
Методологічні засади в системі мистецької освіти – це найузагальненіші концептуальні положення, дія яких пощирюється на все поле педагогічної діяльності в галузі художнього виховання й навчання учнів.
Зміст мистецької освіти визначаємо як цілісне поєднання знань художніх творів (фактичного матеріалу), теорії мистецтва та історії його розвитку, практичних умінь і навичок в галузі мистецької діяльності, досвіду сприймання мистецтва, критично-оцінювального ставлення та інтерпретаційних підходів до надбань мистецької спадщини, а також творчої роботи в галузі мистецтва.
Принципи мистецького навчання – це основні положення, що охоплюють узагальнені закономірності мистецького навчання, органічно пов'язуючи окремі його елементи в єдине ціле. З-поміж найголовніших визначаємо такі принципи навчання мистецтва:
Принцип цілісності, що орієнтує на забезпечення цілісності навчального процесу, передбачає спрямованість змісту, всіх форм і методів навчальної роботи на єдину мету – особистісно-художній розвиток учня;
Принцип культуровідповідності передбачає таке змістове наповнення навчального процесу, в результаті якого мистецтво сприймається учнями як культурна цінність, як надбання розвитку світової культури;
Принцип естетичної спрямованості свідчить про спонукання учнів у процесі мистецького навчання до осягнення естетичної цінності художніх творів, до сприймання мистецтва як явища, що містить величезний потенціал втілення прекрасного в житті людини;
Принцип індивідуалізації, що означає піклування про виявлення й збереження здатності до своєрідного, притаманного саме цьому учню сприймання мистецтва, його оцінювання, розвиток спроможності до вибору й застосування унікальних, неповторних саме для цієї особистості, засобів мистецької творчості;
Принцип рефлексивності спрямовано на спонукання учня в процесі мистецького навчання до співвіднесення власних життєвих орієнтирів, світоглядних настанов зі змістом художніх образів, зіставлення цінностей внутрішнього життя з морально-світоглядними позиціями, відтвореними в мистецтві, співвіднесення найглибших переживань особистісного “Я” з художніми оцінками автора твору.
Під методами мистецького навчання в сучасній педагогічній науці розуміють упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв'язання художньо-навчальних і художньо-виховних завдань. Пропонуємо таку класифікацію методів навчання мистецтва:
За джерелами передачі та характером сприйняття художньої інформації: словесні методи навчання мистецтва, демонстраційно-образні (наочні) і художньо-творчі (практичні).
До словесних методів мистецького навчання належать такі, як пояснення, розповідь, бесіда, обговорення, поточний коментар, вербалізація художнього змісту образів, лекції.
До демонстраційно-образних методів мистецького навчання відносяться такі, як: демонстрація художніх творів та художнє ілюстрування словесних пояснень.
До художньо-творчих методів мистецького навчання належать такі, як художнє вправляння, виконання етюдів, ескізне опрацювання художнього замислу, варіантна розробка художнього матеріалу, імпровізація, створення художніх образів.