- •1. Основні етапи розвитку мистецької педагогіки.
- •2. Теоретико-методологічні підходи до художньо-творчого вихованя учнів і студентів в умовах їх дозвіллєвої діяльності.
- •3. Мистецька освіта у межах культурного простору і часу.
- •4. Критерії педагогічної діагностики художнього розвитку особистості.
- •5. Проблема інтеграції знань у контексті художнього сприйняття.
- •7. Психолого-педагогічний підхід до навчання студентів в мистецьких навчальних закладах.
- •8. Форми соціально-культурного впливу на особистість.
- •9. Творча спадщина Платона та сучасне розуміння ролі драми, музики і танцю у розвитку особистості.
- •11. Використання сучасних технічних засобів навчання у підготовці студентів режисерських спеціалізацій.
- •10. Світоглядна функція мистецтва.
- •12. Методика складання художньо (в нашем случае “музично-”) -педагогічного репертуару для студентів вищих навчальних закладів.
- •13. Педагогічна робота із учнями і студентами різних темпераментів і вікових категорій.
- •Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.
- •14. Якісна та кількісна характеристика результатів педагогічного дослідження.
- •15. Категоріальний аппарат педагогічного дослідження.
- •16. Звук - основний засіб висловлювання музиканта. Психолого-педагогічні аспекти роботи над звуком.
- •17. Проблеми інформаційного забезпечення навчальних модулів мистецьких дисциплін.
- •18. Формування художньої компетентності студентської молоді.
- •19. Впровадження кредитно-модульної системи у підготовку звукорежисера.
- •20. Динаміка культури як об’єкт дослідження.
- •21. Педагогічні умови художньо-творчого виховання обдарованої учнівської молоді у позанавчальний час.
- •22. Вивчення актуальних проблем мистецької педагогіки, її основних інформаційних джерел.
- •24. Актуальні питання побудови освітньо-виховного процесу в навчальних закладах з мистецькою спеціальністю.
- •25. Методи самонавчання та самовиховання.
- •26. Тенденції розвитку естетичного виховання молоді у позанавчальний час в Україні.
- •27. Вибір методів та засобів педагогічної діяльності.
- •28. Методи контролю результатів навчання і виховання.
- •29. Виховання творчим самовираженням.
- •30. Вплив релятивістської культури на процес художньо-творчого виховання учнів і студентів.
- •Основні положення
- •31. Педагогічна спадщина б.В. Асафьева. Принцип контрасту у музиці та його методична роль у постановці занять із слухання музики. (про контраст нет ничего)
- •32. Дослідження процесів ресакралізації української культури і мистецтва в контексті сучасного простору та часу.
- •34. Мистецька освіта в інформаційному суспільстві.
- •35. Основні напрямки і прийоми розвитку мистецької творчості в педагогічній діяльності б. Л. Яворського та його учнів.
- •36. Базові поняття мистецької педагогіки
- •37. Теорія і практика художньо-естетичного розвитку майбутнього фахівця у системі професійної освіти.
- •38. Використання досвіду експериментальної педагогіки о.Л. Маслова у галузі сучасного мистецтва.
- •39. Шляхи оптимізаціх викладання музичних предметів студентам режисерських спеціалізацій.
- •40. Культуровідповідність освіти
- •41. Науково-педагогічна діяльність в.М. Шацької. Її значення ждя сучасної мистецької педагогіки.
- •42. Провідні положення мистецької педагогіки в теорії і практиці навчання і виховання студентів режисерських спеціалізацій.
- •43. Художньо-освітній простір України в контексті Новітньої історії.
- •44. Педагогічна спадщина д. Б. Кабалевського. Її Значення для сучасної мистецької педагогіки.
- •45. Концептуальні засади мистецької педагогіки.
- •46. Діалогова природа художнього спілкування
- •47. Творча реалізація принципів системи музичного виховання особистості в сучасних умовах, розроблених д.Б. Кабалевським.
- •48. Педагогічна спадщина л.М. Толстого. Основні напрямки і педагогічні прийоми розвитку художніх здібностей в учнів Яснополянської школи.
- •49. Теорія Маргарет Мід щодо можливостей виявлення та формування культурного характеру людини.
- •50. Формування знань, вмінь та навичок учнів та студентів в процесі комплексної музичної діяльності: слухання, виконавства та написання музики.
- •52. Культурний синдром “відкритість - закритість” за г. Трандісом. Мистецький розвиток і виховання особистості в умовах “відкритих” та “закритих” культур.
- •53. Музична творчість як метод активізації сприйняття.
- •54. Педагогічні умови розширення можливостей пізнання в сучасному мистецтві.
10. Світоглядна функція мистецтва.
Стрижнем культури, що об'єднує у свідомості людини знання про світ і саму себе, визначає пріоритет тих чи інших цінностей, спрямовує функціонування різних ланок суспільства, зокрема освіти, є світогляд.
Художній світогляд є специфічною формою емоційно-ціннісного відношення до навколишнього буття, що фокусує смисложиттєві установки і орієнтири людини, виражені в творах мистецтва.
Мистецтву властива висока "чутливість" до всього, що відбувається навколо, до тих історичних зрушень, які тільки народжуються. Воно завжди узагальнює і синтезує найсуттєвіші й найз-начніші проблеми людського життя, викликає до них суспільний інтерес.
Особлива активізація свідомості засобами мистецтва зумовлюється тим, що художній твір і відтворює дійсність, і оцінює зображуване, прагнучи виявити його сутність. Така передача цінності буття не тільки збагачує своїх читачів, глядачів, слухачів життєвим досвідом, але й спонукає до його ціннісного переживання, яке становить важливий компонент світоглядної позиції.
Світоглядний зміст мистецтва доцільно охарактеризувати за допомогою двох понять - "художня картина світу" та "художня концепція людини".
Художня картина світу є синтезом узагальнених чуттєвих образів, що відображають природні та соціальні явища в їх відношенні до людини, розвиток і функціонування цих явищ у різних просторово-часових вимірах буття. Відтворюючи події минулого, художня картина світу стає своєрідною пам'яткою людства, передбачення майбутнього є його художньо-образною моделлю. Високий рівень узагальнення та глибина естетичного освоєння сьогодення становить зріз інтегрованого художнього осмислення сучасного світу.
Специфіка художньої концепції людини полягає у розкритті світоглядної проблематики через суб'єктивний внутрішній світ художніх персонажів (окремих особистостей), їх аналіз і систематизацію, створення художньої типології особистісного світосприйняття.
11. Використання сучасних технічних засобів навчання у підготовці студентів режисерських спеціалізацій.
У творчих ВНЗ є технічна студія, де можна взяти камери, плівку і працювати на монтажних столах студентам, що навчаються на спеціальності кінорежисера. Гримувальні кімнати та тренувальні зали для репетицій розташовуються у навчальних корпусах університетів, де навчаються режисери театрального мистецтва. А також костюми і дикрації - це мінімум технічного обладнання, до яких має бути доступ у майбутніх режисерів. Проте, технічний прогрес рухається великими кроками вперед і на сьогоднішній день кількість технічних засобів, які мають бути доступні студентам-режисерам значно зріс. Кінорежисери сьогодні мають навчитися працювати у комп’ютерних монтажних програмах «Едіус» та «Едоп прем’єр», адже робота на монтажному столі можлива тільки з плівкою. Цифрові технології значно здешевили та спростили кіновиробництво, адже плівка – дороге задоволення і не дозволяє робити багато дублів. В той же час, технічні засоби, до яких мають доступ студенти-кінорежисери не дають змоги навчитися працювати з цифровими носіями. Тож, серед найважливіших технічних засобів, необхідних майбутнім кінорежисерам у стінах ВУЗу є комп’ютерний клас з суперпотужними комп’ютерами, на яких можуть працювати вищезазначені програми, без яких кінорежисером сьогодні бути неможливо. Крім цього, слід зазначити необхідність ознайомлення зі спеціальною машиною, яка виробляє спецефекти та займається корекцією кольору зображення. Адже, в епоху 3D кінематографу без цього ніяк. Щодо театральної режисури, уміння працювати з конструкціями рухливих декорацій та світлом – вкрай необхідна навичка для розвитку режисерського бачення майбутніх творців театру. Практика роботи з сучасними освітлювальними приборами та знання їхніх можливостей – важливий аспект освіти майбутнього театрального режисера. Режисери масових свят мають знати специфіку лазерних шоу та циркових номерів. Тож, у стінах університету повинен бути хоча б доступ до теоретичних знань у цій сфері, а ознайомлення з конструкціями лазерів та специфікою постановки і виконання акробатичних номерів має відбуватися на екскурсіях у відповідні установи. Звукорежисери мають навчитися працювати за звукорежисерським пультом і розуміти специфіку роботи за ним в умовах студії звукозапису і виїзного концерту. Для цього необхідний клас, оснащений звукорежисерськими пультами.
У підготовці студентів режисерських спеціальностей важливу роль відіграє використання сучасних технічних засобів. Кожен режисер, митець намагається зробити свою роботу не повторною,внести щось нове, цікаве,тому ми можемо не одноразово спостерігати до яких засобів вони звертаються. Один із них це технічний засіб. Технічний прогрес рухається великими кроками вперед і це дає велику можливість студентам режисерських спеціалізацій і не тільки, ділитися набутими навиками з ішними. Використовувати технології у своїх роботах. На приклад, ми можемо спостерігати на скільки змінилось кіно: від чорно-білого, німого, до різних спец. ефектів і зображені 4D а то і 5D, на різних масових святах, які шикарні влаштовують лазерні шоу, на театральній сцені завдяки проекторам ставлять надзвичайно заворожуючі вистави….. і так можна перелічувати ще довго.
