25. Методи самонавчання та самовиховання.

Навчальний заклад будь-якого рівня - загальноосвітнього або професійного, дає тільки основу освіти, яка має продовжувати­ся і здійснюватися у подальшому самостійними зусиллями шля­хом самонавчання і самовиховання.

Підготовку до самовиховання варто здійснювати трьома шляха­ми: 1) інтелектуального впливу методами пояснення, переконан­ня, ознайомлення з правилами, нормами і оцінками поведінки в різних ситуаціях, їх обговорення, засвоєння необхідних знань, тобто створення інформаційної опори для самостійного вибору особистісної позиції; 2) емоційного впливу методами ознайомлен­ня з прикладами поведінки у критичних ситуаціях, пов'язаних з

необхідністю вибору і прийняття життєво важливих рішень, з вчинками (зокрема, у стресовому стані), які мають серйозні наслідки тощо; 3) організації та використання реальних життєвих ситуацій, що викликають в учня необхідність дотриму­ватися потрібних форм поведінки і переживати при цьому пози-тивиі емоції задоволення від здійсненого ("Я зробив правильно, чесно, розумно", "Я акуратний", "Я подолав труднощі" та ін.). Джерелом виховних (самовиховних) впливів може бути вихова­тель як носій виховної інформації та вимог до поведінки; літера­тура і мистецтво; життєві ситуації суспільних відносин, особливо у колективі.

Отже, методи самовиховання (з позиції розглянутого поняття методу) можна визначити як рефлексивну діяльність учня (його "САМОвзаємодію"), спрямовану на формування прийнятої для се­бе моделі поведінки. Таких методів може бути два: репродуктив­ний, за яким добровільно приймається і використовується готовий шаблон, еталон, норма поведінки, та продуктивний, згідно з яким вихованець сам формує і вдосконалює модель поведінки залежно від умов свого життя, навчання, праці,

26. Тенденції розвитку естетичного виховання молоді у позанавчальний час в Україні.

Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню й оновленню інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти – це мета естетичного виховання студентської молоді, що стоїть перед вищими навчальними закладами на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців. Серед завдань, які передбачає мета естетичного виховання молоді у позанавчальний час: — забезпечення умов для самореалiзацiї особистості вiдповiдно до її здібностей, власних i суспільних потреб та iнтересiв; — розвиток світоглядної культури молодої людини, її цiннiсних орiєнтацiй i створення умов для вільного світоглядного вибору; — формування моральної й естетичної культури, утвердження у свiдомостi молодих людей принципів загальнолюдської моралі, розвиток зрілих естетичних смаків, потреб та iнтересiв, вироблення вміння правильно оцінювати i творити добро та красу; — охорона i забезпечення розвитку повноцінного фізичного, психічного та духовного здоров’я юнаків та дівчат та ін. Виховання студента як творчої особистості передбачає розвиток: • методологічної, дослідницької культури; • творчо-пошукових умінь та здібностей; • здібностей як до індивідуальної, так і до колективної творчості у вибраній сфері професійної діяльності; • здібностей до креативного, системного застосування знань у розв’язанні професійних теоретичних і практичних завдань. Творче мислення, творчі здібності формуються через творчу активність. Серед напрямків роботи студентів у позанавчальний час можна зазначити: 1. загальноуніверситетські святкування основних визначних державних дат (День Соборності України, День захисника Вітчизни, Міжнародний жіночій день 8 березня, Міжнародного дня студента т. і.); 2. традиційні університетські свята і заходи (Посвячення в студенти першокурсників, День працівника освіти, День студента, новорічні свята, дні відкритих дверей, випускні вечори і багато інших); 3. організація студентами власних поетичних, музичних, театральних вечорів під керівництвом викладача-майстра; 4. волонтерська діяльність у дитячих школах мистецтв та на міжнародних і всеукраїнських фестивалях кіно, музичних та театральних фести валях. Перехід навчально-творчої діяльності в наукову творчість є одним із важливих показників ефективності всього процесу розвитку творчого потенціалу особистості студента (участь студентів у студентських наукових товариствах, наукових гуртках і групах, олімпіадах, конкурсах, педагогічних читаннях).