Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теория+ЗАДАЧИ.DOC
Скачиваний:
25
Добавлен:
20.09.2019
Размер:
641 Кб
Скачать
☆

40. Сутність, види та хар-ки каналів розподілу.

Маркетингова п-ка розподілу - це діяльність фірми щодо планування, реалізації та контролю фізичного переміщення товарів від місць їх в-ва до місць продажу чи використання з метою задоволення попиту й отримання відповідного зиску. Ключовий момент МПТ це вибір та конструювання каналів розподілу. Суть товароруху полягоє в тому, щоб вироблений продукт міг задовольнити якусь потребу, був доставлений від виробника до споживача, при чому з певними властивостями, в певній кількості і в певне місце. Завдання: зробити максимально можливим доступ до п-ї та послуг, домогтися ефективного розподілу і збуту, заручитися лояльністю споживача завжди мати прибутковість.

Основна мета збут. Політики – організація збутової мережі для ефективного продажу виготовленої продукції. Комплекс маркетингових заходів, спрямованих на реалізацію цієї мети, вкл-є визначення: стратегії збутової політики, методів товароруху, типів та числа рівнів каналів товароруху, ширини каналу товароруху, рівня інтенсивності каналу товароруху, системи керівництва каналами збуту. Плануючи збутову політику, необхідно вибрати стратегію збутової п-ки- як саме має бути організована система збуту: через власну або дилерську мережу, через які типи торгових посередників слід здійснювати товарорух.

Задачі МПТ: – побудова каналів збуту або їх обрання; – робота з торговими посередниками; – управління торговим персоналом; – управління товарними запасами (логістика); – складування, зберігання, транспортування і доробка виробничих товарів.

41.Функції каналів розподілу.

Канали розподілу - маршрути, за якими продукція переміщується від місць в-ва чи видобутку до місць споживання переходячи від 1-го власника до іншого.

Функції каналів розподілу:

1)функції пов’язані з угодами – закупівля продукції для перепродажу чи передачі споживачам.

2)продаж продукції, контактування зі споживачами;

3)отримання замовлень;

4)просування товарів;

5)діловий ризик за наявного права власності на товар.

Логістичні:

1)створення необхідного асортименту продукції;

2)збереження продукції і її якості;

3)сортування;

4)комплектування;

5)поділ великих партій продукції відповідно до потреб споживачів;

6)транспортування.

Обслуговуючі:

1)торгівельне обслуговування споживачів;

2)огляд, перевірка, оцінка продукції;

3)визначення її підготовки та якості;

4)проведення маркетингових досліджень;

5)участь у плануванні продукції;

6)визначення цін та знижок;

7)надання послуг виробничого, комерційного, інформаційного та іншого характеру.

42.Процес формування каналу розподілу, хар-ка його етапів.

Процес формування каналу розподілу складається з 7 фаз:

1)Визначення потреби у виборі товару виникає тоді, коли:

- розроблено новий товар, для якого наявні канали не підходять;

- бажано освоїти нові цільові ринки;

- створ-ся нова фірма;

- змінилась сис-ма посередницьких під-в чи орг-цій;

- виникають конфлікти між суб’єктами каналу розподілу тощо.

2)Постановка і координація цілей розподілу. Визначити цілі розподілу, поставити їх явно і конкретно, зробити перевірку для того, щоб визначити чи збіг-ся поставлені цілі з іншими цілями маркетингу, з його стратегією і тактикою.

3)Специфікація завдань розподілу. Визначення функцій, які виконуватиме канал у ході реал-ції процесів товарного руху.

4)Розробка можливих альтернатив. Визначаються такі хар-ки:

- кіл-ть рівнів у каналі (нульового рівня, дворівневий);

- напруженість або ширина каналу і типи посередників на різних рівнях каналу (кіл-ть посередників).

5)Вибір структури каналу. Для цього проводять оцінка відповідних змінних: змінні ринки (дисперсія, місце знаходження, поведінка споживачів), з. товару(вага, вартість, рівень новизни, стандартизації, технології), з. фірми(розмір, фін можливості, способи упр-ня), з. посередників(вартість викор-ня посередників, види послуг), з. навкол-го середовища, з. поведінки всіх суб’єктів каналу.

6)Вибір оптимального каналу, тобто необхідного рівня ефективності, вирішення завдань розподілу з якомога меншими витратами. Відомі такі підходи до вибору оптимального каналу: фінансовий, науково-управлінський, змішаний – суб’єктивно-об’єктивний.

7) Вибір суб’єктів каналу і розробка програми управління ними. Здійсн-ся у 3 етапи: 1)шукають потенційних посередників; 2)встановлюють критерії вибору посередників; 3)вибирають посередників, складають і реалізують програму керування ними.