27. Етапи формування ціноутворення.

Встановлення ціни на товар – це процес, який складається із 6 етапів:

1)визначення цілі та задач ціноутворення, таких, як забезпечення виживання, максимізація поточного прибутку, завоювання лідерства по показникам долі ринку або якості товару;

2)визначення попиту, що передбачає виведення фірмою для себе кривої попиту, яка свідчить про можливу кіл-ть товару, що вдасться продати на ринку під час конкретного відрізка часу за цінами різного рівня. Чим більша нееластичність попиту, тим вище може бути ціна, що призначається фірмою;

3)оцінка витрат шляхом розрахунку фірмою того, як змінюється сума її витрат при різних рівнях вир-ва;

4)аналіз цін і товарів конкурентів для використання їх в якості основи при ціновому позиціонуванні власного товару;

5)вибір методу ціноутворення;

6)встановлення кінцевої ціни на товар із врахуванням її найбільш повного психологічного сприйняття із обов’язковою перевіркою, що ціна ця відповідає ціновій політиці фірми, буде доброзичливо сприйнята дистриб’юторами та дилерами, персоналом фірми, конкурентами, постачальниками, держ органами.

28. В практиці відомими і загальноприйнятими є дві методики ціно утворення: затратна методика, до якої відносяться два перших чинники; розрахунково-ринкова методика, до якої входять два останні чинникиСуть затратної методики полягає у використанні такого методу ціноутворення, у визначенні якого приймають участь базою витрати на одиницю товару плюс націнки, які покривають неврахо­вані витрати і певний прибуток.

Ціна — собівартість + фіксований відсоток прибутку (націнка). Основною перевагою цієї методики вважається ЇЇ простота. Про­давець товарів чітко орієнтується в затратах, ніж в характері та се­редовищі ринкового попиту на свій товар. Використання затратних методів відображає цінову політику, яка забезпечує скоріше середню, ніж максимальну виручку від продажу товарів. В практиці є два основних підходи до використання даної методики: з врахуванням повних і граничних витрат виробництва.

При використанні повних витрат визначаються перемінні та постійні складові витрат. Недоліком цієї методики є довільний ха­рактер віднесення на собівартість постійних накладних витрат, які піднімають ціну, яка не буде користуватись попитом покупців.

Методика граничних витрат враховує тільки виробничі витра­ти. Ця методика дає можливість знижувати ціни, а накладні витра­ти повинні покриватись із загальної виручки.

Маркетингова цінова політика має досить широкий набір підхо­дів та методів прямого та непрямого розрахунку цін. Слід зауважи­ти, що під час розрахунку ціни можна користуватись одночасно кількома методами.

До методів прямого ціноутворення відносять чинники та методи затратної та розрахунково-ринкової методик У методику розрахунково-затратного процесу ціноутворення

входять наступні методи:середні витрати плюс прибуток;аналіз беззбитковості; аналіз маржинальних витрат.

Метод «середні витрати плюс прибуток» широко використо­вується, насамперед, при виконанні державних замовлень, будівницт­ві виробничих комплексів. Цей метод дуже простий та зручний, він влаштовує покупця та продавця. Конкуренція вітчизняних товарів на ринку мінімальна, тому що ціни дуже близькі та однакові.

Метод «аналізу беззбитковості» є більш поширеним для заго-тівельних пунктів, цукрових заводів, заводів переробки м'ясної та молочної продукції. Діяльність цих підприємств обмежується зако­нодавчими актами та важелями форми власності. Метод «беззбитко­вості» дозволяє порівнювати розміри прибутку, одержуваного за різних цін і дозволяє продавати товар за таку ціну, яка дозволяла б Досягти максимального виконання мети ціноутворення.

Метод «аналізу маржикальних витрат» відрізняється від по­передніх тим, що він застосовується не тільки на ринку, де попит <_: стійким, відомим і гарантованим. Даний метод використовують як розподільник витрат на окремі затратні елементи. Ціну при цьому встановлюють на основі врахування особливостей окремих статей затрат, а не повних витрат. Використовуючи цей метод розрахунку ціни, фірми досягають деякого збільшення обсягів продажу, оскіль­ки ціна є дещо нижчою за ту, яка б була у випадку використання повних витрат. Цей метод дозволяє отримувати достатній прибуток і покривати найсуттєвішу частину своїх витрат