Авторські права та інтелектуальна власність

• право на відтворення - виключне право дозволяти пряме або опосередковане відтворення фонограм будь-яким способом і в будь-якій формі;

• право на розповсюдження - виключне право дозволяти дове- дення до загального відома оригіналу і примірників фонограм шляхом продажу або іншої передачі права власності;

• право на прокат - виключне право дозволяти комерційний прокат для публіки оригіналу і примірників фонограм, як це дозволено національним законодавством країн-учасниць;

• право зробити записані виконання доступними - виключне право дозволяти доведення до загального відома будь-якого виконання, записаного як фонограма, щоб публіка мала до них доступ у будь-який час і з будь-якого місця (через систему ІіНегпеі або ХХ^еЬ-ТУ).

Договір встановлює строк 50 років для захисту виконання і фо- нограм.

Систему міжнародних джерел патентного права складають такі найважливіші акти.

1. Паризька конвенція про охорону промислової власності (Па- ризька конвенція) прийнята в Парижі у 1883 р. Мета Конвен- ції - утворення Союзу охорони промислової власності і вста- новлення єдиних для країн-учасниць правил надання правової охорони таким об'єктам промислової власності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки і знаки об- слуговування, фірмові найменування, зазначення походження або найменування місця походження товару, а також запобі- гання недобросовісній конкуренції. Україна є членом Паризь- кої конвенції з 25 грудня 1991 р. У Конвенції регламентуються питання принципу національного режиму, права пріоритету, принципу незалежності патентів, право винахідника на ім'я, видача примусових ліцензій і тимчасова охорона патенто- спроможних винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

2. Будапештський договір про міжнародне визнання депонуван- ня мікроорганізмів для цілей патентної процедури (Будапешт-

Тема 1. Система інтелектуальної власності

ський договір) укладено у 1977 р. Україна є учасницею Дого- вору з 2 липня 1997 р. Розробка й укладення Будапештського договору пов'язані з бурхливим розвитком мікробіології та труднощами ідентифікації та визначення новизни штамів мі- кроорганізмів. Мета Договору - обов'язкове депонування зразка мікроорганізму в кожній країні, де запитують його охо- рону. Міжнародним органом депонування є наукова установа, здатна здійснити збереження мікроорганізмів. Така установа набуває статусу міжнародного органу депонування. Сьогодні у світі таких установ нараховується 33 (з них 3 знаходяться в Російській Федерації).

3. Гаазьку угоду про міжнародне депонування промислових зразків (Гаазька угода) прийнято в рамках Паризької конвен- ції 6 листопада 1925 р. Мета Угоди - спростити міжнародне депонування промислових зразків шляхом єдиного депону- вання Міжнародним бюро ВОІВ.

4. Страсбурзька угода про Міжнародну патентну класифікацію (Угода про МПК) прийнято у 1971 р. Угода передбачає утво- рення і наступну координацію роботи щодо періодичного перегляду Міжнародної патентної класифікації. Дана класи- фікація охоплює всі галузі знань, об'єкти яких можуть мати правову охорону. Класифікація побудована на двох принци- пах: функціональному і галузевому. Функціональний підхід розділяє винаходи за їх суттю, а галузевий - за можливою галуззю застосування. Класифікаційна система містить 8 роз- ділів, що складаються з 67 тис. рубрик. Розділи позначаються літерами латинського алфавіту:

А - «Задоволення природних потреб людини»;

В - «Різноманітні технологічні процеси»;

С - «Хімія, металургія»;

В - «Текстиль, папір»;

Е - «Будівництво, гірнича справа»;

Р - «Механіка, освітлення, паливо, двигуни і насоси, зброя

і боєприпаси, вибухові роботи»;

37

АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

(л - «Фізика»;

Н - «Електрика». Класифікація необхідна для полегшення пошуку патентних до- кументів з метою визначення попереднього рівня техніки. З 1 січня 2000 року діє сьома редакція класифікації.

5. 8 жовтня 1968 р. було укладено Локарнську угоду про засну- вання Міжнародної класифікації промислових зразків (Ло- карнська угода). Угода складається з переліку класів (32) і під- класів (223), алфавітного переліку товарів (6600 записів). Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власно- сті (ТРІПС) укладена у 1994 р. і є обов'язковою для всіх учасників Всесвітньої торгової організації (ВТО). Угода ТРІПС побудована на принципах:

■ встановлення стандартів охорони і здійснення прав на інте- лектуальну власність;

• надання національного режиму охорони;

• надання режиму найбільшого сприяння;

• дотримання міжнародних конвенцій щодо охорони прав інте- лектуальної власності.

У країнах - учасницяхВТО встановлюються мінімальні стандарти на охорону і здійснення права інтелектуальної власності - об'єкти авторського і суміжного права, винаходи, промислові зразки, то- варні знаки, географічні зазаначення, топології інтегральних мікро- схем, комерційна таємниця. Угода встановлює чіткі стандарти за- хисту прав інтелектуальної власності та заходи щодо примусового дотримання цих прав.

1.4. Функції та структура Державного департаменту інтелектуальної власності

Відповідальність за здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні покладено на Міністерство освіти і науки Украї- ни. Виконання конкретних функцій у цій сфері Міністерство деле- гувало Державному департаменту інтелектуальної власності.