Тема 3. Об'єкти та суб'єкти права промислової власності

Правова охорона не надається кваліфікованому зазначенню по- ходження товару, якщо:

• суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі;

• є видовою назвою товару;

• правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що то- вар виготовлено в іншому географічному місці;

• є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне вве- сти в оману споживачів щодо дійсного походження товару;

Україна не має відповідної угоди з іноземними державами про взаємну охорону цього виду зазначень походження товару; це зазна- чення не охороняється у відповідній іноземній державі.

Дія реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару може бути припинена судом у разі втрати характерних для даного географічного місця умов і можливостей виготовлення зареєстро- ваного товару, а також визнання географічного зазначення видовою назвою товару.

Видова назва товару - застосована у назві товару географічна назва місця (регіону), в якому спочатку такий товар вироблявся, яка згодом стала загальновживаною в Україні як позначення конкретно- го виду товару безвідносно до конкретного місця його виготовлен- ня (наприклад, коньяк, шампанське, панама, в'єтнамки тощо).

3.2.7. Доменне ім'я

Основним елементом побудови всесвітньої мережі Інтернет є до- менні імена. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» [25] доменне ім'я - це ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в мережі Інтернет.

Сьогодні у більшості вчених не виникає сумнівів, що доменні імена відносяться до об'єктів виключних прав інтелектуальної влас- ності. Розглядаючи правову природу права на доменне ім'я, можна виділити такі основні його риси:

89

88

АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Тема 3. Об'єкти та суб'єкти права промислової власності

1. Об'єктом права на доменне ім'я виступає нематеріальне благо, тобто адреса кожного комп'ютера, що працює в мережі.

2. Право на доменне ім'я має абсолютний характер. Це виявля- ється в тому, що власнику доменного імені протистоїть неви- значене коло осіб, основний обов'язок яких полягає в тому, щоб не перешкоджати йому здійснювати свої права. У випад- " ку ж порушення цього права власник може подати позов про захист, який буде спрямовано проти будь-якої особи, що здій- снила таке порушення.

3. Право на доменне ім'я носить виключний характер. Викори- стання імені здійснюється лише власником права, а передача такого права можлива лише з його дозволу.

4. Доменне ім'я має суворо індивідуальний характер. Право на доменне ім'я виникає з моменту його відповідної реєстрації.

5. Право на доменне ім'я має безперечну економічну цінність. Найбільш актуальними сьогодні є угоди з купівлі-продажу до- менних імен.

6. Суб'єктами права на доменне ім'я можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Але в першу чергу доменні імена реєстру- ють підприємства та організації, які безпосередньо зацікавле- ні у представництві на ринку товарів і послуг.

Таким чином, право на доменне ім'я за своєю природою найбіль- ше відповідає правовому інституту засобів індивідуалізації учасни- ків цивільного обороту товарів і послуг.

Сьогодні поняття «домен» визначається як частина простору " ієрархічних імен мережі Інтернет, яка ідентифікується іменем до- . мену, обслуговується групою серверів доменних імен і централізо- •' вано адмініструється. Кожний комп'ютер, підключений до мережі Інтернет, має унікальну адресу, за якою і відбувається його пошук у мережі. Оскільки така адреса є послідовністю з чотирьох чисел, розділених крапками, то запам'ятати їх досить важко. Для полег- шення запам'ятовування, сприйняття створено доменну систему ■ ЛЛГ5 (Оотаіп Иате Зузіет), яка дозволяє перетворити числовий , код адреси комп'ютера на символьне доменне ім'я.

Відомо, що сьогодні існують три різновиди доменних імен, які визначаються залежно від сфери їх дії (рівня). Доменні імена верх- нього (першого) рівня охоплюють найбільш великі ділянки вірту- ального Інтернет-простору. Вони визначаються за географічною або тематичною ознакою. Наприклад, кожна країна має своє доменне ім'я, яке дає можливість ідентифікувати певний сегмент Інтернет- простору за географічною ознакою. Так, для України національний домен «ЧА» був офіційно делегований ІАИА (ІітЕепіег. А88і§пєсІ ШтЬегв Аиіхтіїу) - відомством з реєстрації адрес в мережі.

Доменні імена другого рівня можуть належати різним юридич- ним та фізичним особам і визначаються залежно від територіально- го їх розташування. Наприклад, територія України розподілена на самостійні доменні зони: Київська область має домени - кіеииа або ку.иа, Харківська область - ккагкоу.иа або ккма і т. д. Доменні імена другого рівня відокремлюються від імен першого рівня знаком «.», і мають таку структуру - пате.иа, пате.сот, пате.пеЬ тощо.

Доменні імена третього рівня включаються в домен більш висо- кого рівня та підпорядковуються йому. Ці імена визначаються влас- ником на свій власний розсуд.

З 27 липня 2001 р. набули чинності Правила домену «ЦА», в яких, зокрема, встановлені правила реєстрації доменних імен. Важливим чинником у реформуванні доменного простору України стало на- правлення у 2003 р. до ІСАИ (Тлієте!: Согрогайоп Гог А88І§песі апсі МатЬегя - Інтернет-корпорації з присвоєння номерів та імен, попередниці IАNА) офіційного листа-звернення, в якому підтвер- джувалось, що недержавне некомерційне об'єднання підприємств «Український мережевий центр» визначається як відповідна орга- нізація для управління доменом «ЦА» та реєстрації індивідуальних Доменних імен на підставі цивільно-правових договорів.

Відповідно до п. 6.1 Правил домену «ІІА» договір про надання послуг, пов'язаних із делегуванням доменного імені, має містити точний та вичерпний опис послуг, які реєстратор надає реєстранту У зв язку з делегуванням доменного імені, терміни виконання ро- "^1Т і надання послуг, права та обов'язки сторін, відповідальність за неналежне або несвоєчасне виконання сторонами своїх обов'язків,

90

91

АВТОРС^^{1 ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКтальнА} ВЛАСНІСТЬ

термін дії договору та порядок його дострокового розірвання. Зо- крема, у договорі має бУ^т офіційне ствердження реєстранта про те, що, наскільки це відомі реєстранту, ні делегування йому доменного імені, ні спосіб прямої чи непрямого використання цього домен- ного імені не можуть порушити прав та законних інтересів третіх осіб, у тому числі прав інтелектуальної власності.

Проте п. 6.5 Правів Домену «ІІА» встановлює, що термін дії такого договору не иО^же перевищувати 2-х календарних років. Після закінчення термії ^лії такого договору реєстрант має право переукласти договір з ^^{м сам}им або укласти договір з іншим ре- єстратором без відміні* Делегування доменного імені. Договір про делегування доменного і^мені можна укладати також на строк дії лі- цензійного договору у р^аЗІ отримання права використання торгової марки на певний період- Після закінчення терміну дії ліцензійної угоди, у разі її непродоВ^ження< повинен припиняти свою дію і до- говір про реєстрацію доменного імені.

3.3. НетрадишЙН' об'єкти промислової власності З.зД- Наукове відкриття

Особлива роль у роЗ^виткУ науково-технічного прогресу відво- диться фундаментальні Дослідженням, найбільш значущим ре- зультатом яких є наукові відкриття. Саме відкриття не може бути об'єктом будь-якого вик^лЮЧН0™ ^пР^ава певних осіб чи держав. Але права на пріоритет відкр*^1-™' його назви, право авторства підляга- ють юридичній охороні. 4^е положення зазначається і в Конвенції про заснування Всесвіт^'⁰'¹' організації інтелектуальної власності, в якій наукові відкриття включено до переліку об'єктів інтелекту- альної власності.

Сьогодні в Україні відповідно до ст. 420 ЦК, який набрав чинно- сті з 1 січня 2004 р., наукове відкриття входить до переліку об'єктів, що охороняються, а гл. 38 ЦК цілком присвячена праву інтелекту- альної власності на наукові відкриття. На жаль, ця глава складаєть- ся лише з двох статей, і И^е положення (права на наукові відкриття) не набуло поки що поА^{аЛЬШОГО} Розвитку в інших нормативно- правових актах.