Авторські права та інтелектуальна власність

5.2. Підходи до оаінки вартості об'єктів інтелектуальної

власності

В умовах ринкових відносин кількість об'єктів інтелектуальної власності, які використовуються з метою отримання прибутку, зна- чно зростає, формується новий фінансово-економічний підхід до оцінки таких продуктів. Визначення вартості (ціни) прав на об'єкти інтелектуальної власності є одним з найвідповідальніших і склад- них етапів їх економічного використання. Так, наприклад, товар- ний знак корпорації СОСА-СОЬА за оцінками фахівців коштує 26 млн дол. США.

Необхідність в оцінці об'єктів інтелектуальної власності виникає у зв'язку з такими основними чинниками:

• визначенням вартості виключних прав творців, які переда- ються на підставі договорів купівлі-продажу створених ними об'єктів чи ліцензійних договорів на право використання та- ких об'єктів;

• визначенням бази оподаткування у зв'язку з переходом прав власності на об'єкти інтелектуальної власності;

• внесенням прав на об'єкти інтелектуальної власності до ста- тутного капіталу підприємств;

• організацією страхування;

• передачею об'єктів інтелектуальної власності під заставу;

• визначенням збитків, що завдані неправомірним використан- ням об'єктів інтелектуальної власності, та розміру компенса- ції, яку потрібно сплатити власнику інтелектуальної власності за порушення його прав.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професій- ну оціночну діяльність в Україні» від 2 липня 2000 р. визначив, що професійно-оціночну діяльність можуть здійснювати оцінюва- чі, які мають певне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, та суб'єкти оціночної діяльності, які мають відповідний сертифікат. До суб'єктів оціночної діяльності відносяться органи державної влади та місце- вого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення

Тема 5. Економіка та управління об'єктами прав інтелектуальної власності

оціночної діяльності в процесі виконання своїх функцій з управлін- ня державним майном, та у складі яких працюють оцінювачі.

Під час проведення оцінки майнових прав інтелектуальної влас- ності для всіх суб'єктів оціночної діяльності обов'язковим є дотри- мання положень Національного стандарту № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затвердженого постановою КМУ від 03.10.2007 р. № 1185. Цей стандарт може також застосовуватись для визначення розміру збитків, завданих у зв'язку з неправомірним використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

Залежно від об'єкта права інтелектуальної власності та мети оцін- ки оцінювачі вибирають конкретний підхід до його оцінки, основни- ми серед яких є: дохідний, витратний, ринковий або порівняльний.

Головною ідеєю дохідного підходу є те, що економічна цінність кожного конкретного об'єкта інтелектуальної власності залежить від очікуваних в майбутньому певних доходів від його використання.

Дохідний підхід ґрунтується на застосуванні оціночних проце- дур переведення очікуваних доходів у вартість об'єкта оцінки. Цей підхід застосовується для оцінки майнових прав інтелектуальної власності у випадках, коли можливо визначити розмір доходу, що отримує або може отримати юридична чи фізична особа, якій на- лежать такі права, від їх використання.

При цьому вважається, що ніхто не вкладатиме свої гроші у придбання будь-якого об'єкта, якщо такий же дохід можна отрима- ти іншим способом. На думку багатьох фахівців, дохідний підхід до оцінки об'єктів інтелектуальної власності є найбільш прийнятним у сучасних умовах ринкової економіки.

Витратний підхід до оцінки майнових прав інтелектуальної власності ґрунтується на визначенні вартості витрат, необхідних для відтворення або заміщення об'єкта оцінки.

Вартість відтворення майнових прав інтелектуальної власності визначається шляхом застосування методу прямого відтворення. Метод прямого відтворення ґрунтується на визначенні поточної вартості витрат, пов'язаних зі створенням (розробкою) або при- дбанням на дату оцінки майнових прав, які оцінюються приведен-

ій