Тема 3. Об'єкти та суб'єкти права промислової власності

Відповідно до ст. 457 ЦК науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, вла- стивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Тобто, якщо винахід - це те, чого не було у світі до моменту винаходу, то наукове відкриття - це те, що було завжди, але ніхто про це не знав.

Від інших об'єктів інтелектуальної власності наукове відкриття відрізняється тим, що відносно нього не виникає жодних майнових прав. Відкриття може використовуватися будь-якою особою в будь- якій країні світу без дозволу його автора та без виплати йому від- повідної винагороди. Тобто наукове відкриття є власністю всього людства. З визначення відкриття випливають критерії його охоро- ноздатності:

• відкриття повинно бути науковим положенням, обґрунтова- ним теоретично і, як правило, підтвердженим експеримен- тально (у зв'язку з чим між датами пріоритету і реєстрації від- криття може минути іноді не одне десятиліття);

• відкриття повинно мати своїм об'єктом закономірність, вла- стивість або явище матеріального світу;

• відкриття повинно бути новим, тобто раніше не відомим у сві- ті науковим положенням;

• відкриття повинно вносити корінні зміни у рівень пізнання (що інколи доводиться десятиріччями).

Відповідність заявленого відкриття цим критеріям встановлює наукова експертиза, в результаті якої лише кожна ЗО заявка на від- криття у попередні роки визнавалась науковим відкриттям.

Автор наукового відкриття має право надати цьому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву. Право на наукове відкриття засвід- чується дипломом. У випадку співавторства диплом видається кож- ному зі співавторів з вказівкою в ньому інших співавторів, оскільки в сучасних умовах більшість наукових відкриттів є наслідком колек- тивної роботи вчених.

92

93

АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

3.3.2. Топографія інтегральних мікросхем

Об'єктом промислової власності також є компонування інте- гральної мікросхеми. Інтегральна мікросхема - це мікроелек- тронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого сформовані в об'єму і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.

Компонування (топографія) інтегральної мікросхеми (ІМС) - це зафіксоване на матеріальному носії просторово- геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мі- кросхеми та з'єднань між ними. Відносини щодо правової охорони компонування інтегральної мікросхеми в Україні регулюються ЦК України (ст. ст. 471 - 488) та Законом України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» [21].

Відповідно до ст. 473 ЦК України суб'єктами права інтелек- туальної власності на компонування ІМС визнаються: автор компонування інтегральної мікросхеми; інші особи, які набули прав на компонування інтегральної мікросхеми за договором чи зако- ном. Автором компонування ІМС може бути лише фізична особа, інтелектуальною творчою працею якої створене компонування. Юридична особа може виступати лише власником майнових прав на компонування ІМС.

Автору компонування ІМС належать особисті немайнові та ви- ключні майнові права. До особистих немайнових прав, що не від- чужуються і є безстроковими, законом віднесено право авторства і право подання заявки та свідоцтво на компонування ІМС.

Майновими правами інтелектуальної власності на компонуван- ня інтегральної мікросхеми відповідно до ст. 474 ЦК України є:

• право на використання компонування штегральної мікросхеми;

• виключне право дозволяти використання компонування інте- гральної мікросхеми;

• виключне право перешкоджати неправомірному використан- ню компонування інтегральної мікросхеми, в тому числі за- бороняти таке використання;