Авторські права та інтелектуальна власність

що дії, які суперечать чесній торговій практиці, були допущені в про- * цесі такого набуття. Угода ТКІР5 також регламентує зобов'язання повноважних органів держав - учасниць СОТ щодо збереження ко- мерційної таємниці, розкритої їм суб'єктами, які виходять на ринок цих держав.

Але важливо усвідомити, що норми Угоди ТК.ІР5 не мають пря- мої дії, вони лише закріплюють стандарти та механізми, які повинні бути введені в законодавство країн - членів СОТ.

6.2. Види захисну прав інтелектуальної власності

Під захистом прав інтелектуальної власності розуміють сукупність заходи?, спрямованих на відновлення та визнання прав інтелектуальної власності у разі їх порушення, заперечення чи неви- знання. У світовій практиці виділяють два види захисту прав інте- лектуальної власності - юрисдикційний і неюрисдикційний.

Юрисдищійний спосіб захисту прав інтелектуальної влас- ності здійснюється судами та іншими уповноваженими на це державними органами. Сутність цього захисту полягає в тому, що суб'єкт права інтелектуальної власності, права якого порушено неправомірними діями, може звернутися за захистом своїх прав до відповідного державного органу, що уповноважений вжити необхід- них заходів для відновлення порушеного права та припинення пра- вопорушення.

Більшість спорів з приводу авторських і суміжних прав та па- тентних прав розглядаються судами загальної компетенції. За зго- дою сторін спір може бути також розглянутий третейським судом. Але у випадку, коли сторонами у спорі виступають юридичні особи, спір розглядається господарським судом.

При цьому захист прав інтелектуальної власності може бути здійснений в адміиістративно-правовому, цивільно-правовому чи кримінально-правовому порядку.

В адміністративному порядку позивач може звернутися не тіль- ки до суду, а й до організації відповідача, творчої спілки або до від- повідного державного органу, наприклад, до антимонопольного комітету.

Тема 6. Охорона та захист прав інтелектуальної власності

Цивільно-правовий захист прав інтелектуальної власності пе- редбачає, що кожна особа, права якої порушені, може звернутися до суду щодо захисту цих прав. Причому чинне законодавство пе- редбачає дві групи норм захисту права інтелектуальної власності - загальні цивільно-правові норми, передбачені Цивільним кодексом України, та спеціальні норми, передбачені законами України про ін- телектуальну власність.

Відповідно до загальних норм Цивільного кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1. визнання права;

2. визнання правочину недійсним;

3. припинення дії, яка порушує право;

4. відновлення становища, яке існувало до порушення;

5. примусове виконання обов'язку в натурі;

6. зміна правовідношення;

7. припинення правовідношення;

8. відшкодування збитків та інші способи відшкодування май- нової шкоди;

9. відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У тих випадках, коли заявник з тих чи інших причин не бажає вести своїх справ з охорони прав, він може звернутися до патент- ного повіреного, основним завданням якого є надання юридичним і фізичним особам допомоги та послуг, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Патентний повірений може представляти власників прав не тільки у суді, а й у Державному де- партаменті інтелектуальної власності та установах, що належать до сфери його управління, кредитних установах, у відносинах з іншими фізичними і юридичними особами.

Згідно зі ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушеннями авторського права та суміжних прав, що да- ють підстави для судового захисту, є:

1Я/

165

АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

. _ __ 4

а) здійснення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові та майнові права суб'єктів авторського права; ^

б) «піратство» у сфері авторського права - опублікування, від- ; творення, ввезення на митну територію України, вивезення " з митної території України та поширення контрафактних ек- - земплярів творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз да-* них), фонограм, відеограм і програм організацій віщання;

в) плагіат - переказ (опублікування) розголосу повністю або частково, чужого твору під іменем особи, що не є автором >. цього твору;

г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які ^г мають авторське право, екземплярів творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм віщання;

д) здійснення дій, що створюють загрозу порушення авторсько- го права;

є) будь-які дії з свідомого обходу технічних засобів захисту ав- > торського права, зокрема виготовлення, поширення, ввезен- ня з метою поширення та застосування коштів для такого об- '♦' ходу;

ж) підробка, зміна або вилучення інформації, зокрема в елек- * тронній формі, про керування правами без дозволу суб'єктів авторського права або особи, що здійснює'таке керування;

з) розповсюдження, ввезення на митну територію України з ме- _ІГ тою розповсюдження, публічне оповіщення об'єктів автор- ,' ського права, з яких без дозволу суб'єктів авторського права '^ вилучена або змінена інформація про керування правами, зо- ,'. крема в електронній формі.

Розслідування таких справ у суді є непростим. Воно вимагає досконалої обізнаності щодо діючих нормативно-правових актів у сфері охорони авторських і суміжних прав, володіння тактикою й методикою проведення слідчих дій по збору та закріпленню до- казів, вимагає вмінь правильно оцінювати зібрані докази в їхній су- купності, у тому числі й результати експертних досліджень.