Тема 6. Охорона та захист прав інтелектуальної власності

• відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і суміжних прав;

• стягнення із порушника авторського права і суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

• виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу;

• заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інфор- мації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загро- зу порушення цих прав;

• вимагати від осіб, які порушують авторське право і суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у вироб- ництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об'єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження.

Суд також може винести рішення про накладення на порушника штрафу в розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

У цілому ж новий Цивільний кодекс і законодавство України створили в деякій мірі цілісну загальну цивільно-правову систему охорони авторських і суміжних з ним прав, що в значній мірі від- повідає міжнародним стандартам, але цього не можна сказати про об'єкти промислової власності.

Більшість питань захисту права промислової власності регу- люється спеціальними нормами окремих законів України, які сто- суються лише певних об'єктів. Такими законами є: Закон України

173

Авторські права та інтелектуальна власність

«Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» та ін. Тому існує нагаль- на потреба в розробці кодифікованого законодавчого акта, який би включав загальні та спеціальні правові норми щодо захисту усіх об'єктів інтелектуальної і промислової власності.

Так, при порушенні патентних прав власник патенту може ви- магати:

• припинення дій, що порушують або створюють загрозу пору- шення його права, і відновлення становища, що існувало до порушення права;

• стягнення завданих збитків, включаючи неодержані доходи;

• відшкодування моральної шкоди;

• вжиття інших передбачених законодавчими актами заходів, пов'язаних із захистом прав власника патенту.

Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка має право на використання винаходу (корисної моделі) за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим договором.

Такі спори можуть вирішуватися судом, господарським судом або третейським судом. Відповідно до їх компетенції суди можуть розглядати спори про:

• визнання патенту недійсним;

• авторство на винахід (корисну модель);

• встановлення власника патенту;

• порушення майнових прав власника патенту;

• укладання й виконання ліцензійних договорів;

• надання примусової ліцензії;

• виплати винагороди винахіднику тощо.

При розгляді судом спорів про охорону прав на зазначення по- ходження товарів суди можуть приймати рішення про:

■ вилучення з товару або його упаковки неправомірно нанесе- ного зазначення походження товару;

Тема б. Охорона та захист прав інтелектуальної власності

• конфіскацію товару, неправомірно маркованого зазначенням походження товару;

• вилучення з обігу товару неправомірно маркованого зазна- ченням походження товару;

• відшкодування шкоди, що завдається особі, яка має право на ви- користання кваліфікованого зазначення походження товару;

• визнання кваліфікованого зазначення походження товару ви- довою назвою або скасування раніше визнаної видової назви.

Відповідно до Кримінального кодексу України, який набрав чин- ності 1 вересня 2001 р., кримінальна відповідальність передбаче- на за такі дії, що порушують права інтелектуальної власності:

• незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літе- ратури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних;

• незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсю- дження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях ін- формації;

• інше використання чужих творів, комп'ютерних програм і баз даних, об'єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають ав- торське право або суміжні права;

• незаконне використання винаходу, корисної моделі, промис- лового зразка, кваліфікованого зазначення походження това- ру, топографії інтегральних мікросхем, сорту рослин;

• незаконне використання чужого знака для товарів чи послуг, офі- ційного (зареєстрованого) найменування, маркування товару;

• незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, ма- триць, обладнання та сировини для їх виробництва;

• незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю;

■ розголошення комерційної таємниці.

Неюрисдикційна форма захисту охоплює дії прав, які здійсню- ються фізичними та юридичними особами самостійно без звертан-

175

АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Тема б. Охорона та захист прав інтелектуальної власності

ня за допомогою до державних чи інших компетентних осіб. Однією з неюрисдикційних форм захисту є самозахист прав. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства. Наприклад, з метою збереження комерційної таємниці застосовувати комп'ютерні паро- лі, використовувати машину для знищення паперів тощо.

Аналіз криміногенної ситуації на ринку інтелектуальної влас- ності в Україні свідчить, про те, що на даний момент набули значно- го поширення три основних види правопорушень: недобросовісна конкуренція, аудіовізуальне «піратство», «комп'ютерне піратство».

Недобросовісна конкуренція - ввезення, виготовлення та роз- повсюдження фальсифікованої продукції з незаконним використан- ням знаків для товарів і послуг відомих українських та зарубіжних виробників.

Аудіовізуальне «піратство» - незаконне відтворення роз- повсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм шляхом тиражування і продажу аудіо- та відеокасет, музичних компакт-дисків, а також незаконна трансляція цих творів через ра- діо- і телеефір, мережі кабельного телебачення.

Комп'ютерне «піратство» - незаконне відтворення і розпо- всюдження комп'ютерного програмного забезпечення шляхом тиражування, продажу компакт-дисків із записом комп'ютерних програм, встановлення неліцензійного програмного забезпечення на комп'ютерну техніку та розповсюдження «піратських» програм через мережу Інтернет.

Комп'ютерне «піратство» - це нелегальне використання в будь- якій формі програмних продуктів, яке здійснюється без дозволу правовласника. Комп'ютерними «піратами» перш за все прийнято вважати виробників та розповсюджувачів, а не кінцевих користу- вачів. Між тим більшість користувачів персональних комп'ютерів Україні мають справу з нелегальними програмними продуктами. Програмні продукти включають в себе як програми для комп'ютерів (об'єктивну форму представлення сукупності даних і команд, які були створені для функціонування комп'ютерів), так і бази даних (об'єктивну форму представлення та організацію сукупності даних,

Л "7 С

систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути знайдені та оброблені за допомогою персональних комп'ютерів).

Виходячи з викладеного, практична діяльність у боротьбі з по- сяганнями на інтелектуальну власність повинна бути спрямована на попередження та викриття правопорушень саме у цих трьох напрямках. Роботу по документуванню таких правопорушень необхідно починати з вивчення оперативної обстановки в регіоні, в ході якої слід встановити основних імпортерів, виробників і роз- повсюджувачів контрафактної продукції. Оперативно-розшукові заходи в першу чергу мають бути спрямовані на виявлення під- пільних цехів, що виробляють контрафактну продукцію, місць її* комплектації та зберігання. Як свідчить практика, виготовлення та розповсюдження контрафактної продукції здійснюються та- ємно або вуалюються під законну діяльність. Протиправні діяння найбільш чітко проявляються при переміщенні через кордон та продаж у роздрібній торговій мережі. Візуальним спостережен- ням, розвідувальним опитуваннями неважко виявити факти роз- дрібної торгівлі контрафактною продукцією. Для виробництва «піратської» продукції необхідна велика кількість звуко- та відео- записуючого обладнання, вихідного матеріалу у вигляді чистих касет, поліграфічних буклетів тощо. Крім того, доказами можуть служити дані про кількість замовлених на виробництві або за- куплених футлярів для компакт-дисків і касет, розміщені замов- лення в друкарнях на поліграфічну продукцію. Аналіз цієї інфор- мації дозволить визначити розміри незаконного виробництва та суму неконтрольованого прибутку.

Доведення незаконного підприємництва у сфері торгівлі по- требує проведення кількох негласних контрольних закупок контра- фактної продукції і документування ланцюжка між виробництвом такої продукції і торговельною мережею, між оптовими розповсю- джувачами і роздрібною торгівлею. Ці операції можна здійснити за допомогою співробітників оперативно-пошукових підрозділів, опи- тування осіб, які перевозять продукцію та займаються її реалізацією.

У планах реалізації оперативних матеріалів в обов'язковому по- рядку необхідно враховувати: залучення до групи фахівців для ви-

177

АВТОРСЬКІ ПРАВА ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

_—_ __ "-;'ї,

значення контрафактності виробу; заходи для доказування наяв- || ності неконтрольованого прибутку шляхом вилучення документів *'; на виробництво, упаковування, футляри, буклети, чорнових записів про продаж, прибуток і витрати; визначення місць отримання сиро- вини, футлярів, буклетів (вивчення документів дозволить довести кількість реалізованої контрафактної продукції); вилучення апа- ратури для копіювання - магнітофонів, відеомагнітофонів - дасть . експертам можливість визначити, чи на цій апаратурі виготовляла- ся контрафактна продукція.

6.3. Експертиза об'єктів інтелектуальної власності

Одним з основних питань охорони прав інтелектуальної влас- ності є захист економічних інтересів авторів об'єктів промисло- вої власності та відшкодування збитків, заподіяних порушниками чинного законодавства. Спори ж з приводу прав інтелектуальної ' власності розглядаються у судах загальної юрисдикції. Для захи- , сту таких законних економічних інтересів власників прав промис- лової власності потрібні глибокі знання не тільки у правовій сфері, а й у різних галузях науки, техніки та економіки. Тому доцільно пе- редбачити в судовій системі України створення спеціалізованих су- дів для захисту прав інтелектуальної власності.

Використання ж спеціальних знань для вирішення спорів з охорони прав інтелектуальної власності пов'язане перш за все з проведенням різних судових експертиз. Оскільки гострота про- блеми з охорони інтелектуальної власності в останні роки значно зростає, збільшується і кількість експертиз, пов'язаних із захис- , том прав на об'єкти інтелектуальної власності. Тому наказом Мі- ністерства юстиції України у 2007 р. перелік основних видів судо- вих експертиз було доповнено дев'ятьма новими спеціальностями, пов'язаними з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності (табл. 6.1).

Основним завданням експертизи об'єктів інтелектуальної влас- ності є такі: визначення властивостей об'єктів інтелектуальної влас- ності, до яких належать об'єкти промислової власності, об'єкти ав- торського права і суміжних прав.

Тема б. Охорона та захист прав інтелектуальної власності

Таблиця 6.1

Перелік спеціальностей судових експертиз, пов'язаних з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності

Індекси експертних спеціальностей	Види експертних спеціальностей
13.1	Дослідження об'єктів авторського права
13.2	Дослідження об'єктів суміжних прав
13.3	Дослідження, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, раціоналізаторські пропозиції
13.4	Дослідження, пов'язані з охороною прав на промислові зразки
13.5	Дослідження, пов'язані з охороною прав на сорти рослин і породи тварин
13.6	Дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів
13.7	Дослідження, пов'язані з охороною прав на топографію інтегральних мікросхем
13.8	Дослідження, пов'язані з охороною прав на конфіденційну інформацію
13.9	Економічні дослідження, пов'язані з використанням прав на об'єкти інтелектуальної власності

При дослідженні об'єктів авторського права та суміжних прав вирішуються питання щодо властивостей таких об'єктів:

• літературних та художніх творів (романи, поеми, статті та інші письмові твори;

• лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

• драматичних, музично-драматичних творів, пантомім, хорео- графічних, інших сценічних творів;

• музичних творів (з текстом або без тексту);

• аудіовізуальних творів;

• творів живопису, архітектури, скульптури та графіки;

• фотографічних творів;

• творів ужиткового мистецтва;

• ілюстрацій, карт, планів, ескізів і пластичних творів, що стосу- ються географії, топографії, архітектури або науки;

1 ТО

179

_>г