Тема 1. Система інтелектуальної власності авторські права та інтелектуальна власність

Стаття 1 Закону України «Про інформацію»[6] визначає інфор- мацію як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньо- му природному середовищі. Проте одна й та сама інформація може по-різному усвідомлюватися окремими індивідуумами залежно від здібностей, навичок і мотивації. Ті працівники, які здатні краще і швидше використовувати загальнодоступну інформацію, мають суттєву перевагу в умовах інформаційного суспільства.

Така здатність до сприйняття, усвідомлення та ефективного ви- користання доступної інформації визначає компетентність пев- ного працівника, а знання охоплюють всю сукупність здібностей, навичок і відомостей, що використовуються індивідуумом для вирі- шення конкретних завдань, а також дозволяють чітко обирати необ- хідну інформацію, правильно її інтерпретувати й ефективно вико- ристовувати у своїй творчій діяльності. Інтелектуальний капітал визначає сукупність знань, яка має економічну цінність і викори- стовується у різних сферах діяльності з метою одержання доходів. Саме інтелектуальний капітал підприємств, установ та організацій дає їм можливість проводити ефективну інноваційну політику, за- безпечуючи тим самим довгострокову конкурентну перевагу.

Таким чином, поява інтелектуальної власності як економічної категорії цілком пов'язана з науково-технічною революцією, сут- ність якої полягає в зміні ролі людини в процесі виробництва і спо- живання. А в умовах постіндустріальної економіки та інформацій- ного суспільства усі передові країни роблять упор на збільшення частки інтелектуальної складової у собівартості випущеної продук- ції, а інтелектуальна власність сьогодні стає одним з найважливіших стимуляторів розвитку суспільства.

1.2. Визначення і поняття об'єктів інтелектуальної власності

Термін «інтелектуальна власність» виник у процесі тривалої практики юридичного закріплення за певними особами їхніх прав на результати інтелектуальної діяльності у сфері науки, виробни- цтва, мистецтва і літератури. У найширшому розумінні інтелекту- альна власність означає закріплені законом права, які є результатом

інтелектуальної діяльності в цих сферах. У загальновживаному розу- мінні «інтелектуальна власність» - це права на результати розумової діяльності людини в науковій, художній, виробничій та інших сферах, які є об'єктом цивільно-правових відносин у частині права кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інте- лектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом нематеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, визначених за- конодавством. Тобто об'єктом права інтелектуальної власності можуть бути лише нематеріальні об'єкти, які є результатом творчої ін- телектуальної діяльності. Причому самі процеси розумової діяльності знаходяться за межами дії норм права. Однак результати діяльності, що має елементи творчості, стають об'єктами правового впливу.

У Конституції України розмежовуються поняття інтелектуальної і творчої діяльності як різні види розумової діяльності, адже не вся- ка розумова діяльність є творчою. Наприклад, учні загальних шкіл хоча й займаються розумовою діяльністю, але ця діяльність не є творчою, оскільки в більшості випадків вона спрямована лише на споживання вже одержаних певних творчих результатів. Інтелекту- альна ж діяльність відрізняється від простої творчої діяльності тим, що її результатом є об'єкт правової охорони, тобто об'єкт інтелек- туальної власності. А оскільки поняття творчої діяльності значно ширше від поняття інтелектуальної діяльності, кількість результатів творчої діяльності значно більше від кількості об'єктів інтелекту- альної власності. Так, в Україні не можуть отримати правової охоро- ни такі об'єкти творчої діяльності, як математичні методи, методи організації та управління об'єктами господарювання тощо.

Таким чином, об'єктами інтелектуальної власності, яким надається правова охорона, можуть бути результати творчої, інте- лектуальної діяльності, що відповідають вимогам чинного законо- давства.

Відповідно до міжнародних норм результати інтелектуальної діяльності поділяються на дві основні категорії: твори літератури і мистецтва та технічні витвори. Отже, і творча діяльність поділя- ється на літературно-художню та науково-технічну творчість, кожна

З/

9И