63. Комерційне кредитування п-в.

Комерційний кр. — це форма кр., яка х-ризує відносини позички між двома СПД, що виник. у результаті одержаних авансів у рахунок наступних поставок продукції (ро­біт, послуг) чи одерж. товарів з відстрочкою платежів. Ці кр. принципово відрізняються від банківських, оскільки кр-ром виступають комерц. партнери п-ва.

Осн. різновиди комерц. кр.:

• товарні кредити;

• одержані аванси.

Здебільшого товарні кр. мають кор.строк. х-р і спрямов. на фін-ня ОА, як правило, запасів.

Ефективна ставка % для позича­льника (Rе) за товарним кр. може розраховуватися за та­кою ф-лою:

де SК— величина знижки (%); h — період дії знижки (днів); z. — тривалість відстрочки платежу (днів).

Товарний кр/ доцільно використ. в тому разі, коли % ставка за його використ. буде меншою, ніж ставка за банк. кр., який п-во може отримати на ана­логічний період.

Осн. переваги товарного кр.:

• відносна швидкість і технічна зручність отримання;

• кр-ри здебільшого не вимаг. додатк. кр-го забезпеч., окрім застереження щодо заборони застави майна під ін. кредити;

• вимоги до кр.спром. позичальника є нижчими, ніж при банк. кредитуванні (кр-ри, як прав., не здійсн. оцінку кр.спром. позичальника);

• порівняно легший процес узгодження пролонгації кредиту.

Недоліки:

• % ставка, як прав., перевищує вартість банк. кр.;

• небезпека високої залежності від постачальників;

» застереження щодо заборони надавати в заставу майно під ін. кредити, що є типовим видом забезпечення товарних креди­тів, звужує кредитні рамки позичальника;

• зниж. контроль за ефективністю використання позич­к. кап-лу.

64. Лізингове кредитування п-в.

За ек. кризи більшість п-в У. неспро­можна власними коштами здійснювати технічне оновлення вироб­ництва. Відтак виникає об'єктивна необхідність розвитку лізинго­вого бізнесу, що уможливлює залучення приватних інвестицій для фін. підтримки п-в, особливо у сфері малого та се­реднього бізнесу. Будь-яка лізингова операція має фінансовий (кредитний) харак­тер. В економічному розумінні лізинг — це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачу. Суб 'єктами кре­дитних відносин тут виступають: у ролі кредитора — лізингода­вець, позичальника — лізингоодержувач. Власник майна (лізингодавець) надає користувачу (лізинго-одержувачу) фінансову послугу: він купує майно у власність і за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача покриває його повну вартість та отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі. З ек. погляду лізинг має певну схожість з банк. кр., який надається на придбання ОФ. Кредитні та лізингові відносини між позичальником (лізингоодержувачем) та кредитором (лізингодавцем) будуються на умовах терміновості, оплати, повернення, матеріального забезпечення (застави).

Підприємство — лізингоодержувач здобуває дуже сут­тєві переваги:

• лізинг дає змогу на 100% фінансувати придбання основних фондів на відміну від банківського кредиту, де фінансовими ресур­сами забезпечується тільки 60—70% їхньої вартості;

• підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж позику на його придбання; лізингове майно виступає як застава, право вла­сності на нього належить лізингодавцю;

• лізинг дає п-ву більше можливостей для маневру­вання під час виплати лізингових платежів, оскільки останні здійс­н-ся п-вом, як правило, після отримання виручки від реалізації продукції, що її вироблено на обладнанні, узятому в лізинг;

• зменшується ризик морального старіння обладнання, тому що підприємство бере його не у власність, а в оренду: відтак розширю­ються можливості оперативного оновлення застарілої техніки без залучення власного кап-лу на його фін-ня;

• лізингове майно не зараховується на баланс п-ва, що підвищує ліквідність суб'єкта госп-ня та його можливість отримати банк кредит;

• лізингові платежі включають до складу валових витрат, що змен­шує оподатковуваний прибуток п-ва-лізингоотримувача;

• зменш-ся ризик виробництва нової продукції, оскільки за недостатнього попиту на неї п-во може повернути об'єкт лізингу безпосередньо лізингодавцю;

• досягається ефект фін стимул-ня, оск щорічні фін вигоди перевищують розмір відсотків за банківський кредит. Поряд з перевагами лізинг має певні недоліки:

• вартість лізингу для лізингоодержувача вища на суму лізинго­вої маржі, ніж вартість звичайної позики;

• складання лізингової угоди потребує тривалого часу та складні­шої організації, ніж складання угоди про звичайну банківську позику;

• лізингодавець бере на себе ризик можливого морального ста­ріння основних фондів та неповного і несвоєчасного отримання лі­зингових платежів.