Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шп_теория на136 вопросов.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
912 Кб
Скачать
☆
  1. Порядок укладання та основні умови зовн-ек договорів.

Зовнішньоекон договір (ЗД) – матеріально-оформлена угода двох або більше суб’єктів ЗЕД та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у ЗЕД. ЗД укладається суб’єктом ЗЕД або його представниклом у простій письмовій формі, якщо інше непередбачено законам. Права та обов’язки сторін ЗД визначаються правом країни, обраної сторонами при укладанні договору або в результаті подальшого погодження.

Типові умови ЗД: преамбула (реквізити сторін); предмет контракту (визначається, що поставляється і ким); специфікація (якщо товар потребує детальнішої хар-ки або велика номенклатура товару); кількість та якість товару; базові умови поставки товарів; ціна та загальна вартість контракту; умови платежів; умови здачі-прийому товарів; упаковка та маркування; форс мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітраж.

При укладанні договорів застос-ся Міжнар пра­вила інтерпретації комерц термінів (ІНКОТЕРМС) у редакції 1990 p., якими передбачено 13 умов поставки, що умовно розбиті на чотири групи:

• група Е: витрати і ризики переходять до покупця відразу пі­сля передачі продавцем товару в розпорядження покупця на своєму підприємстві (складі);

• група F: витрати і ризики переходять до покупця після пере­дачі товарів перевізнику чи в порту відвантаження (покупець не­се витрати з перевезення);

• група C: продавець несе витрати до пункту призначення, однак ризики переходять до покупця після передачі товару пе­ревізнику;

• група D: продавець повинен нести всі витрати та ризики до­ти, доки товар не буде доставлено в країну чи узгоджене місце призначення.

Узгодження умов поставки є важливою складовою управління ризиками при здісненні зовнішньоекономічних операцій.

  1. Правила щодо здійснення розрахунків у сфері зед

У роз-ках між резидентами і нер-ми як засіб платежу використовується іноз валюта. Роз-ки у валюті Ук допускається за умови одержання ліцензії НБУ. Не потрібно такої ліцензії, коли здійс-ся ЗЕД між країнами СНД. Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів лише у валюті Ук.. 50% над-нь в іноз валюті першої групи класифікатора іноз валюти на користь резидентів юр осіб підлягають обов’язковому продажу ч/з відповідні фін-кред установи на міжбанк вал ринку. Не підлягає обов’язковому продажу валюта, що надійшла: у вигляді кредитів від неризид та банків-резид; з метою здійснення інвестицій; придбана на міжбанк вал ринку з метою здійс-ня роз-ків за ЗЕ контрактами; на користь резидентів-посередників за договорами комісії, консигнації і яка підлягає перерахуванню відпов резидентам та нерезид; інвестиції, здійсненні рез-ми за межі Ук у разі їх повернення власнику.

Виручка резидентів у іноз валюті підлягає зарах-ню на їх валют рах-ки в Ук банках у терміни, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календар днів з дати митного оформлення про-ції, що експортується. Резидентам, які купують іноз валюту для забезпечення виконання зобов’язань перед нериз-ми зобов’язані здійснювати перерахунки таких сум протягом 5 роб днів з моменту їх зарахування на валютні рах-ки рези-ів. Порушення рез-ми термінів роз-ків за експортно-імпортними операціями тягне за собою нарахування пені за кожний день просрочки – 0,3% на суму недоодержання виручки чи недовантаженого товару. Зазначена пеня стігується на користь держ бю Ук за рез-тами перевірок ДПІ.