8.2. Види конфіденційної інформації

Інформацію, яка становить комерційну таємницю, можна поділити на два види: науково-технічна (техно­логічна) інформація і ділова інформація.

До конфіденційної науково-технічної інформації належать:

- методи та способи виробництва (особливо нові розробки);

- нові технології;

- напрямки модернізації відомих технологій та процесів;

- відомості про конструкцію машин та обладнання;

- креслення;

- схеми;

- програмне забезпечення ПК.

До конфіденційної ділової інформації належать:

- відомості про розміри прибутків, собівартість ви­пущеної продукції;

- плани та обсяги реалізації продукції (план марке­тингу, відомості про характер і обсяг торговельних операцій, ціни, наявність товарів);

- відомості про фінансовий аспект діяльності підприємства (за винятком фінансових звітів);

- плани рекламної діяльності;

- списки торговельних та інших клієнтів, посередників, конкурентів, відомості про їхнє фінансове становище;

- відомості про умови чинних контрактів, договорів та тих, що готуються до укладання.

Склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок схоронення та доступу до конфіденційної інформації, а також правила її використання визначні керівник.

8.3. Захист конфіденційної інформації

Органи державної влади та місцевого самоврядуванні) не мають права втручатися у встановлення та схоронення комерційної таємниці (крім випадків передбачених чинним законодавством).

Основна мета захисту конфіденційної інформації полягає в тому, щоб запобігти розголошенню інформації Т| заволодінню нею конкурентами. Часто необхідно її забезпечувати захист і чужих комерційних таємниць, про які можна довідатися з "додаткових" джерел. Якщо не буде такого захисту, то підприємство може втратити клієнтів, вигідних партнерів.

Захист комерційної інформації полягає у здійснене таких заходів:

- забезпечення обліку і збереження документів, ям містять комерційну таємницю;

- використання організаційних, технічних та інших засобів захисту конфіденційної інформації;

- обмеження доступу до носіїв конфіденційної інформації;

- встановлення правил зарахування інформації до комерційної таємниці;

- розроблення інструкцій стосовно дотримання режиму і конфіденційності та виконання їх особами, які мають доступ ю конфіденційної інформації;

- здійснення контролю за дотриманням встановленого режиму охорони комерційних таємниць.

З метою обмеження доступу до інформації, що містить комерційну таємницю, керівник повинен видати спеціальний наказ про:

- введення "Переліку відомостей, що містять комерційну таємницю підприємства";

- заходи щодо охорони цих відомостей;

- визначення кола осіб, які мають доступ до цієї інформації;

- правила роботи з документами, що мають гриф комерційна таємниця".

Відповідальні працівники повинні під розписку ознайомитися з наказом і додатком до нього - переліком відомостей, що становлять комерційну таємницю певного підприємства.

Примірний перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю акціонерного товариства:

- Розмір кредитів товариства;

- Обсяг виготовленої продукції (протягом місяця, року);

- Назви фірм-конкурентів;

- Розмір прибутку, що одержує товариство (протягом місяця, року);

- Розподіл прибутку;

- Цілі, завдання і тактика ведення переговорів з діловими партнерами;

- Умови комерційних контрактів, платежів, послуг;

- Ступінь зацікавленості у придбанні товарів та послуг;

- Заробітна плата працівників товариства;

- Характер та репутація персоналу товаристві:

- Регіони збуту продукції;

- Напрямки маркетингових досліджень товариства.