7. Дайте визначення поняття "анемія".

Анемія - це ^гематологічний синдром або самостійне захворювання, що харак­теризується зменшенням кількості еритроцитів і (або) вмісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові, а також якісними змінами еритроцитів.

8. Якими гематологічними й загальними клінічними ознаками може виявляти себе анемія?

Гематологічні ознаки анемій поділяють на кількісні і якісні. До кількісних відносять:

1. зменшення вмісту еритроцитів в одиниці об'єму крові (у чоловіків нижче 4 - ДО'¹» у жінок пижче 3,5 10" в 1 л крові);

2. зменшення концентрації гемоглобіну (у чоловіків нижче 130 г/л, у жінок нижче 120 г/л);

3. зменшення гематокриту (у чоловіків нижче 43 %, у жінок нижче 40 %);

4. зміни колірного показника (норма 0,85-1).

^х Якісними ознаками анемій є поява:

1. регенераторних форм еритроцитів (див. запит. 26.1.3);

2. дегенеративних змін у клітинах еритроцитарного ряду (див. запит. 26.1.4); """"

3. клітин патологічної регенерації (див. запит. 26.1.5)-^I.

Загальні клінічні прояви анемій:

1. "гіпоксія - синдром, що виникає при будь-якому виді анемії (див. розд. 19);

2. синдроми, обумовлені особливістю патогенезу кожного окремого виду анемії (на-, приклад, при В_п-фолієводефіцитній анемії- неврологічні розлади й ураження травної системи, при гемолітичній анемії - жовтяниця).

26.1.9. Як класифікують анемії? Наведіть приклади кожного виду анемій.

І. Патогенетична класифікація:

1. посттеморагічні анемії (наприклад, анемія після гострої крововтрати);

2. гемолітичні анемії (наприклад, серпоподібноклітинна);

3. анемії, обумовлені порушеннями еритропоезу (наприклад, залізодефіцитна). П. За етіологією:

   1. спадкові (наприклад, таласемія);

   2. набуті (наприклад, хронічна постгеморагічна анемія). Ш. За регенеративною здатністю червоного кісткового мозку:

      1. регенераторні (наприклад, гостра постгеморагічна анемія);

      2. гіперрегенерзторш (наприклад, набута гемолітична анемія);

      3. гіпорегенераторш (наприклад, залізодефіцитна анемія);

      4. арегенераторні (наприклад, апластична анемія).

         4. За колірним показником (КП):

            1. иормохромні (КП = 0,85-1; наприклад, гостра постгеморагічна анемія в перші кілька діб після крововтрати);

            2. гіпохромні (КП < 0,85; наприклад, залізодефіцитна анемія);

            3. гіперхромні (КП > 1; наприклад, В_ц-фолісводефіцитна анемія),

         5. За типом кровотворення:

            1. анемії з еритробластичннм типом кровотворення (наприклад, залізодефі­цитна анемія);

            2. анемії з мегалобластичним типом кровотворення (наприклад, В_І2-фолієво- дефіцитна анемія).

         6. За клінічним перебігом:

, 1) гострі (наприклад, анемія після гемотрансфузійного шоку); 2) хронічні (наприклад, гіпопластична анемія).

26.1.10. Які ознаки свідчать про регенераторний характер анемії? '» Ознаками посиленої регенерації клітин еритроїдного ряду е:

1. з боку периферичної крові - збільшення вмісту ретикулоцитів і поліхроматофілів та поява нормобластів (регенераторні форми еритроцитів)',

2. з боку червоного кісткового мозку --зміщення лейкоеритроїдного співвідношення від 3:1 до 1:1 і навіть до 1:2 і 1:3.

у 26.1.11. Що таке постгеморагічні анемії? Як їх класифікують?

Постгеморагічна анемія - де анемія, що розвивається в результаті крововтрати.

Залежно від характеру крововтрати виділяють два види анемій цієї групи: ^го­стру постгеморагічну і 2) хронічну иостгеморагічну анемію.

Гостра постгеморагічна анеміЛ виникає після швидкої масивної крововтрати при пораненні судин або їх ушкодженні патологічним процесом.

Хронічна постгеморагічна анемія розвивається внаслідок повторних, часто не­великих крововтрат, викликаних ураженням кровоносних судин при деяких хворо­бах (дисменорея, виразкова хвороба шлунка, геморой та ія.) і порушенням судин- но-тромбоцнтарного і коагуляційного гемостазу (геморагічний діатез). Втрата заліза при частих кровотечах надає цій анемії залізодефіцитний характер.

26.1.12. Опишіть картину крові при гострій постгеморагічній анемії.

Картина крові при гострій постгеморагічній анемії зазнає змін залежно від часу, що пройшов після крововтрати. З урахуванням цього можна виділити три періоди, кожний з яких характеризується певною картиною периферичної крові (рис. 102).

* ся розведення крові (гемодилюція). Як результат, зменшується кількість еритро­цитів і гемоглобіну в одиниці об'єму крові, падає гематокрит. Колірний показник залишається без змін (нормохромна анемія). Якісні зміни еритроцитів у мазку крові ще не виявляються. Щ._фПеріод часу від кількох діб до 1-2 тижнів після гострої крововтрати. Найбільш 'характерною рисою картини крові в цей.період є поява великої кількості реге­нераторних форм еритроцитів (див. запит. 26.1,3), що пов'язане з посиленням еритропоезу в червоному кістковому мозку. Оскільки молоді незрілі еритроцити містять гемоглобіну менше в порівнянні зі зрілими клітинами, колірний показник зменшується й анемія стає гіпохромною.