Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
201-300.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Опишіть патогенез лейкозів. Які стадії розвитку проходить лейкоз?

Під впливом опкогенних вірусів, іонізуючої радіації, хімічних речовин відбу­вається мутація генів або епігеномне порушення регуляції процесу розмноження Я дозрівання кровотворних клітин. При цьому в кістковому мозку утворюється клои пухлинних клітин, для яких характерні безмежний ріст і знижена здатність до диференціювання. Швидкий ріст лейкозних клітин призводить до поширення {метастазування) їх по всій системі крові, включаючи кровотворні органи й кров. У лейкозиих клітинах, що циркулюють у крові, виявляють однакові хромосомні маркери. Для хронічного мієлолейкозу таким маркером служить "філадельфійська™ хромосома.

Нестабільність генотипу лейкозних клітин призводить до виникнення мутацій, як спонтанних, так і обумовлених тривалим впливом канцерогенних факторів, у ре­зультаті чого утворюються нові пухлинні клоии.

Таким чииом, лейкоз проходить дві стадії свого розвитку: 1) моноклонову (від­носно більш доброякісну) і 2) поліклонову (злоякіснішу, термінальну). Перехід з першої стадії в другу є показником пухлинної прогресії - лейкозні клітини набу­вають більшої злоякісності. Вони стають такими, що їх неможна диференціювати ані морфологічними, ані цитохімічиими методами, у кровотворних органах і крові збільшується кількість бластних клітин з дегенеративними змінами ядра і цитоплаз­ми. Лейкозні клітини поширюються за межі кровотворних органів, утворюючи лей­козні інфільтрати в різних органах. Унаслідок добору знищуються клітини тих кло­нів, на які діяли імуииа система й гормони організму, цитостатичні засоби (хімічні, гормональні, променеві). Домінують клони пухлинних клітин, найбільш стійких до цих впливів.

«

  1. Якими клінічними синдромами можуть виявляти себе лейкози?

Усе різноманіття клінічних ознак лейкозів можна розділити на три групи. І» Гематологічні синдроми, пов'язані із заміщенням нормальної кровотворної тканини лейкозиою і пригніченням у зв'язку з цим нормального кровотво­рення.

І. ЛанцитопенІЯ"зменшення вмісту всіх формених елементів крові. Особли­во виражена при гострих лейкозах.

2. Анемія. Основу її патогенезу становить порушення еритропоезу. Однак при деяких видах лейкозів певне значення може мати імунний гемоліз еритро- цитів (наприклад, при хронічному лімфолейкозі) і кровотечі (геморагічний синдром).

» 3. Геморагічний синдром. Обумовлений в основному тромбоцитопенією та дейкозними інфільтратами в стінках кровоносних судин.

    1. Порушення неспецифічного протимікробного захисту, у зв'язку з чим змен­шується резистентність організму до інфекцій. Основною причиною цього є зменшення вмісту функціонально повноцінних гранулоцитів.

    2. Імунологічна недостатність. Розвивається як наслідок лімфопеиії (при го­стрих лейкозах і хронічному мієлолейкозі) або неповноцінності лейкозних лімфоцитів (хронічний лімфолейкоз).

П. Синдроми, пов'язані з особливостями функціонування лейкозних клітин.

      1. Гарячка. Показано, що тільки у 7-8 % хворих на лейкози підвищення тем­ператури иа початку захворювання пов'язане з інфекцією. У більшості ж випадків гарячка має неінфекційне походження.

      2. Інтоксикація. Велика кількість лейкозних клітин гине й вивільняє у кров свій вміст. Багато компонентів загиблих клітин мають токсичну дію на центральну нервову систему. Звідси стомлюваність, загальна слабкість, нудота та ін.

      3. Аутоімунні процеси. Пов'язані зі змінами, що відбуваються в лімфоци- тарному паростку крові, а саме з появою так званих "заборонених" кло­нів лімфоцитів, зі зменшенням кількості й функціональної активності Т-супресорів.

ПІ. Синдроми, пов'язані з метастазуванням лейкозних клітин і розвитком лей­козних проліфератів у різних органах і тканинах.

        1. Збільшення лімфатичних вузлів, печінки й селезінки.

        2. Шкірний синдром. Обумовлений появою в шкірі проліфератів лейкозних клітин - дейкемідів.

        3. Виразково-некротичні ураження слизових оболонок (виразково-некротичні стоматит; ангіна, ентеропатії).

        4. Кістково-суглобовий синдром, що виявляється болем у кістках і суглобах.

        5. Синдром нейралейкозу. Може виявлятися менінгіальним синдромом, син­дромом підвищення внутрішньочерепного тиску, різноманітними невроло­гічними порушеннями: парезами, паралічами, парестезіями. В основі його розвитку - поява лейкозних проліфератів в оболонках головного й спинного мозку, речовині мозку, нервових стовбурах, вегетативних гангліях.

        6. Лейкозний пневмоніт. Лейкозні проліферати порушують дихальну функцію легень - розвивається недостатність зовнішнього дихання.

        7. Серцева недостатність. Може бути наслідком розмноження лейкозних клі­тин у м'язі серця.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]