13. Що є причиною внутрішньоклітинного зневоднення? Які зміни в клітинах виникають при цьому?

¹ Причиною внутрішньоклітинного зневоднення с збільшення осмотичного тесту міжклітинної" рідини, пов'язане з розвитком гіпернатріємії (див. запит. 23.29). У цих умовах вода за законами осмосу виходить із клітин у міжклітинний простір.

У результаті зневоднення збільшується внутрішньоклітинна концентрація елек­тролітів, що веде до порушення гідратних оболонок білкових молекул. Зменшуєткя розчинність білків, вони осаджуються, що, в кінцевому підсумку, виявляється пору­шенням їх функцій. ^

Крім того, зменшення водн в клітинах спричиняється до зменшення їхнього об'єму і, як наслідок, до зменшення активної поверхні клітинних мембран. Резуль­татом цього є порушення функцій, пов'язаних із плазматичною мембраною, - між­клітинних взаємодій, сприйняття регуляторних сигналів, міграції та ін.

13. Якими порушеннями на рівні організму виявляє себе внутрішньоклітинне зневоднення?

Серед загальних порушень на перший план виходять розлади функції нейрони ЦНС. Це виявляється розвитком нестерпної спраги, потьмаренням свідомості, галю­цинаціями, порушеннями ритму дихання. Підвищується температура тіла, розвива­ється "сольова гарячка".

Зневоднення ендотеліальних клітин веде до збільшення проміжків між ними і, як наслідок, до збільшення проникності стінок судин. Це може бути причиною виходу з капілярів у тканини білків плазми крові та її формених елементів - розвиваються геморагії.

13. Що таке позаклітинна гіпергідрія? Назвіть основні її причини. Позаклітинна гіпергідрія - це збільшення об'єму рідини в позаклітинному сек­торі організму. Вона є результатом позитивного водного балансу.

Причинами позаклітинної гіпергідрії можуть бути:

1. Надмірне надходження води в організмі

а) ниття солоної води, що не вгамовує спрагу;

б) внутрішньовенне введення великої кількості рідини хворим.

2. Затримка води в організмі внаслідок порушення н виведення нирками:

а) ниркова недостатність (оліго- і анурія);

б) порушення регуляції нирок (первинний і вторинний гіперальдостеронізм, гіперпродукція антидіуретичного гормону).

13. Що таке ізоосмолярна, гіпоосмолярна і гіперосмолярна гіпергідрія? Наведіть приклади.

При ізоосмолярній гіпергідрії осмотичний тиск позаклітинної рідини не зміню­ється. Цей вид порушень може спостерігатися протягом деякого часу після введення надлишкових кількостей ізотонічних розчинів.

Гіпоосмолярна гіпергідрія (водне отруєння) характеризується зменшенням Осмотичного тиску позаклітинної рідини. Цей вид гіпергідрії в експерименті на тва­ринах моделюють повторними введеннями води в шлунок, особливо на тлі введення вазопресину, альдостерону або видалення надниркових залоз. У клініці «одне отру, ення можливе при рефлекторній анурії, а також у другій стадії гострої ниркової не­достатності.

Гіперосмолярна гіпергідрія, для якої характерне збільшення осмотичного тиску по­заклітинної рідини, може розвиватися при вживанні для пиття солоної морської води.