38. Чим може бути обумовлений розвиток спадкових гемоглобінопатій ?

В основі розвитку спадкових гемоглобінопатій можуть бути дві групи порушень: якісні і кількісні. Тому й розрізняють якісні і кількісні гемоглобінопатії.

Сутність якісних гемоглобінопатій становлять порушення Первинної структури ланцюгів гемоглобіну, наприклад, заміна амінокислот; подовження або вкорочення ланцюгів молекул "гемоглобіну. Найпоширенішою клінічною формою цієї групи ге­моглобінопатій є серпоподібноклітинна анемія.

Кількісні гемоглобінопатії характеризуються порушеннями синтезу ланцюгів гемоглобіну. Прикладом анемій цієї ірупгі є а-ір-таласемії. ^! / ^

38. Дайте характеристику серпоподібноклітинної анемії.

Серпоподібноклітинна анемія є спадково обумовленою гемолітичною анемі­єю, ендоеритроцитарною (гемоглобінопатія), з внутрішньоклітинним гемолізом. Тип спадкування - неповне домінування.

Сутність дефекту полягає в тому, що в^-яанцюгу молекули гемоглобіну в 6-му положенні від Л-кінця глютамінову кислоту заміщено на валін. Це призводить до по­яви патологічної форми гемоглобіну, яку позначають НЬ5. Основна функціональна відмінність НЬ5 від звичайних форм гемоглобіну полягає в тому, що у відновленому стані розчинність НЬ5 зменшується майже в 100 разів. Це призводить до того, що НЬ8 випадає в осад - утворюються кристали, які деформують еритроцити. Як наслі­док, клітини червоної крові набувають серпоподібної форми, важко проходять через вузькі капіляри і міжендотеліальні простори венозних синусів селезінки. Цим по­яснюється інтенсивний фагоцитоз серповидних еритроцитів макрофагами (внутріш­ньоклітинний гемоліз) і виражені трофічні зміни в тканинах, аж до мікротромбозів і некрозів/

Серпоподібність еритроцитів значно зростає при проходженні їх через тканини, які характеризуються низькими значеннями рО_} (жирова тканина, селезінка), а також в умовах гіпоксії.

26.1.40. У чому сутність таласемій?

Таласемії є спадково обумовленими гемолітичними анеміями, ендоеритроцитар- ними, з внутрішньоклітинним гемолізом. їх відносять до кількісних гемоглобінопа­тій, оскільки порушується синтез ланцюгів молекул гемоглобіну.

У людини в нормі гемоглобін представлено такими формами: НЬА, (<хоф&) - 95- 96 %, НЬА, (ааДД), у новонароджених - НЬР (0077).

Якщо порушується синтез а-лаицюгів, то розвивається а-таласемія. При цьому не утворюється НЬА,. НЬА, і НЬР. Замість а-ланцюгів клітини червоної крові синте­зують Р- і у-ланцюги. Тому при а-таласемії в еритроцитах з'являються патологічні форми гемоглобіну: у дорослих - НЬН (РРРР), а у новонароджених НЬВаїї (ТГП)- НЬН і НЬВагІ нестабільні, тому легко випадають в осад, унаслідок чого еритроцити набувають форми мішеней (звідси ще одна назва а-таласеміа - мішенеклітинна ане­мія). Змінені еритроцити фагоцитуються макрофагами - розвивається внутрішньо­клітинний гемоліз, ^ 4

При р-таласемІЇ (хвороба Кулі) порушений синтез Р-ланцюгів молекул гемогло­біну. Тому нема НЬА,, а компенсаторно збільшується утворення НЬАу У новонаро-

джених синтез НЬР не порушений.

26.1.41. Якими клінічними синдромами можуть виявляти себе гемолітичні анемії?

Крім гематологічних ознак (змій периферичної крові і червоного кісткового моз­ку), для гемолітичних анемій характерні такі клінічні ознаки й синдроми.

1. Гіпоксія. Обумовлена анемією й виявляється різкою слабкістю, неприємними від­чуттями у ділянці серця, серцебиттям, задишкою.

2. Гемолітична жовтяниця (див. розд. 31).

3. Посилене утворення жовчних каменів, особливо білірубінових. Пояснюється зна­чним збільшенням вмісту білірубіну в жовчі та збільшенням її в'язкості.

4. Гемоглобінурія. Розвивається при внутрішньосудинному гемолізі. Гемоглобін, ^ що вивільняється зі зруйнованих еритроцитів, зв'язується з білком плазми крові

' гаптоплобіном. 100 мл плазми крові містить стільки гаптоглобіну, що він може зв'язати 125 мг гемоглобіну. ,Якщо ж концентрація гемоглобіну в плазмі крові пе­ревищує 125 мг %, то незв'язаний гемоглобін проходить через нирковий фільтр і з'являється в сечі. | / У Спденомегалія - збільшення селезінки. Є характерною для внутрішньоклітин- V/ і ного механізму гемолізу еритроцитів. В основі цього явища лежить підвищення функціональної активності макрофагів, що викликає інтенсивну їх проліферацію. Спленомегалія часто супроводжується збільшенням печінки (проліферація печін­кових макрофагів).'

6. Гемосидероз — відкладення темосидернну в макрофагах. Гемосвдерин - це част­ково денатурований і депротеїиізованнй феритин, тобто білок, що містить багато заліза в иегемовій формі (вміст Ре у гемосидернні - 25-30 %), 17, Порушення мікроциркуляції. Часто виникають при інтенсивному внутрішньосу­динному гемолізі й обумовлені розвитком ДВЗ-синдрому (див. розд. 26.3). 8. Гарячка. Розвивається в результаті різкої активації фагоцитарної функції макро­фагів, унаслідок чого вони вивільняють інтерлейкін-1,(див. розд. 15).