13. Які захисно-компенсаторні реакції розвиваються при позаклітинній гіпергідрії?

Позаклітинна гіпергідрія супроводжується збільшенням об'єму циркулюючої крові. Це веде до механічного розтягнення клітин передсердь, які у відповідь на це вивіль­няють у кров нередсердний натрійуретичний гормон (атріопептин). Останній збіль­шує натрійурез і діурез, унаслідок чого зменшується об'єм циркулюючої крові. 2. Збільшення об'єму циркулюючої крові € причиною зменшення імпульсації від волюморецепторів, у результаті чого зменшується секреція антндіуретнчного гор­мону і зростає діурез.

13. Що таке набряки?Як їх класифікують?

Набряки - це накопичення рідини в тканинах організму і серозних порожнинах. Розрізняють загальні й місцеві набряки. Загальні набряки є проявом позаклітин­ної гіпергідрії, місцеві - пов'язані з порушенням балансу рідини в обмеженій ділянці тканини або органа.

За етіологією видаляють набряки серцеві, ниркові, печінкові, кахектичні, запаль­ні, алергічні, токсичні та ін.

Залежно від механізмів розвитку набряки можуть бути:

1. гідростатичними^.

2. онкотичними;

3. мікседематозними.

Гідростатичні набряки виникають у результаті збільшення гідростатичного тиску в капілярах. Залежно від причин такого збільшення можна виділити:

а) гіпервешемічні;

б) застійні;

в) мікроциркуляторні набряки.

Онкотичні набряки виникають унаслідок змін онкотичного тиску в капілярах або інтерстиціальній рідині У цю групу входять: _Т

а) гіпопротеїнемічні;

б) мембраногенні;

в) пімфогенні набряки.

13. У розвитку яких набряків провідна роль належить збільшенню гідростатичного тиску крові в капілярах?

Гідростатичні набряки можуть бути обумовлені такими механізмами:

1. збільшенням об'єму крові (гіперволемічні набряки);

2. збільшенням венозного тиску (застійні набряки);

3) первинним порушенням мікроциркуляції - розширенням артеріол і спазмо* мул (мікроциркуляторні набряки).

Гіперволемічними с набряки при позаклітинній гіпергідрії і набряхХ, по^язаяі Ь затримкою в організмі іоиів натрію, наприклад, при серцевій недостатності, вторин­ному гіперальдостеронізмі.

Причиною застійних набряків є порушення відтоку крові по венозних судинах (хронічна серцева недостатність, порушення венозних клапанів, тромбоз вен та іи.).

Розвиток набряків по мікроциркуляторному типу викликає гістамін, який одно­часно розширює артеріоли і звужує веии.

13. У розвитку яких набряків провідна роль належить зменшенню онкотичного тиску крові?

Онкотичні набряки закономірно розвиваються при зменшенні вмісту білків (альбумінів) у плазмі крові. Це призводить до зменшення онкотичного тиску жровї і иереходу рідини з капілярів в інтерстиціальний простір.

За таким механізмом розвиваються, зокрема, набряки при голодуванні {кахек- тичніу, нефротичні набряки, пов'язані із втратою білка (прсгеїнурією); печінкові на­бряки, що виникають унаслідок порушення синтезу альбумінів у печінці.

13. Які набряки відносять до мембраногенних?

Мембраногенні набряки виникають унаслідок підвищення проникності стінок судин (див. розд. 14). Збільшення проникності судин є причиною виходу білків плаз­ми крові в міжклітинний простір, унаслідок цього зростає тканинний онкотичний тиск і вода переходить із кровоносних судин в інтерстицій.

Зазначений механізм є провідним у розвитку алергічних, запальних^ токсичних набряків.