27. Що є причиною розвитку внутрішньоклітинної гіпергідрії? Чим вона виявляє себе на рівні організму?

Основною причиною внутрішньоклітинної гіпергідрії с зменшення осмотич­ного тиску позаклітинної рідини, пов'язане з розвитком гіпонатрісмїі (див. запит 23.30). У цих умовах вода за законами осмосу переходить з міжклітинного простору в клітини - з'являються ознаки генералізованого набряку клітин. (Дії

Клінічно виникають явища водного отруєння, серед яких на перший план ви­ступає набряк мозку, що виявляється сильним головним болем, нудотою, блювотою, судомами.

іи о

27. Які механізми можуть лежати в основі розвитку набряку клітини при її ушкодженні? Яке патогенетичне значення даного явища?

Серед механізмів розвитку набряку клітини основне значення мають: 1) розпад внутрішньоклітинних структур, білків, унаслідок чого вивільняються зв'язані з иимн ка юни (в основному іони калію) і збільшується внутрішньоклі­тинний осмотичний і онкотичний тиск; 2.) порушення проникності клітинної мембрани, у результаті чого іони натрію й хло­ру надходять у клітину й збільшують осмотичний тиск цитоплазми; 3) порушення функціонування натрій-калієвих насосів, що призводить до накопичен­ня іонів натрію в клітині. Набряк клітини посилює процеси її ушкодження. Це пов'язане з тим, що:

а) збільшується проникність клітинних мембран унаслідок їх осмотичного розтягу­вання;

б) можливе явище електричного "пробою" плазматичної мембрани збудливих клітин;

в) відбувається механічний розрив мембран при їх розтягуванні.

27. Назвіть причини гіпернатріємії, захисно-компенсаторні реакції, що виникають при цьому, і патогенетичне значення даного порушення.

Залежно від причин розвитку розрізняють первинну і вторинну гшернатріемію. Первинна гіпернатріемія (абсолютне збільшення іонів натрію в організмі) може виникати або в результаті збільшення надходження натрію в організм (приймання великої кількості хлориду натрію, введення його гіпертонічного розчину), або вна­слідок зменшення виведення натрію з організму (первинний і вторинний гіпераль- достеронізм, ниркова недостатність).

Вторинна (відносна) гіпернатріемія - це збільшення вмісту іонів натрію в кро­ві й міжклітинній рідині внаслідок втрати води організмом. При цьому загальний вміст натрію в організмі може не змінюватися, а іноді навіть зменшується. Такий стан виникає при гіпервентиляції, проносах, підвищеному потовиділенні, нецукро- Вому діабеті.

У результаті гіпернатріємії підвищується осмотичний тиск позаклітинної рідини, збуджуються центральні й периферичні осморецептори, збільшується надходження в кров аетидіур етичного гормону. Останній посилює реабсорбцію води в нирках, у результаті чого збільшується об'єм позаклітинної рідини і зменшується її осмотич­ний тиск.

• Основним наслідком гіпернатріємії є розвиток внутрішньоклітинного зневод­нення (див. запит. 23.13,23.14).

27. Назвіть причини гіпонатріємії, захисно-компенсаторні реакції, що виникають при цьому, і патогенетичне значення даного порушення.

Первинна (абсолютна) гіпонатріємія розвивається в результаті зменшення надходження натрію в організм (безсольова дієта, анорексія) або внаслідок збіль­шення виведення натрію з організму нирками (гіпофункція кори надниркових залоз, ниркова недостатність). \

Причиною вторинної (відносної) гіпонатріємії є надмірне надходження в орга­нізм води або її затримка - гіпонатріємія внаслідок розведення. ^

Зменшення концентрації іонів натрію в позаклітинній рідині викликає, з одного боку, посилення секреції альдостерону через ренін-ангіотензинний механізм, з дру­гого - зменшення надходження в кров антидіуретичного гормону, оскільки зменшу­ється імпульсація від осморецепторів. Наслідком цього є посилення реабсорбції іонів натрію й пригнічення реабсорбції води в нирках — осмотичний тнск позаклітинної рідини відновлюється.

Патогенетичне значення гіпонатріємії полягає в розвитку генералізованого на­бряку клітин (див. запит. 23.27).