- •2 Економічні аспекти проблеми утилізації відходів
- •3 Утворення відходів виробництва та споживання в україні
- •4 Основні терміни та поняття
- •5 Джерела та класифікація твердих відходів
- •Раціональне та комплексне використання сировини
- •Основні принципи створення маловідходних та безвідходних виробництв
- •4 Замкнутий цикл рециркуляції природних ресурсів
- •Лекція 3 зберігання відходів
- •1 Зберігання відходів у золошлаковідвалах та шламонакопичувачах
- •2 Складування відходів в об’єми виробок
- •3 Складування відходів у глибинах моря
- •4 Проблеми зберігання радіоактивних відходів
- •5 Особливості зберігання токсичних відходів
- •2 Механічна обробка
- •2.1 Метод дроблення
- •2.2 Метод подрібнення
- •2.3 Змішування
- •2.4 Класифікація та сортування
- •3 Термічна обробка
- •3.1 Термічні методи
- •3.2 Механотермічні методи
- •Лекція 5 методи збагачування
- •1 Збагачування як метод переробки матеріалів
- •2 Гравітаційні методи
- •3 Флотація
- •4 Магнітна сепарація
- •5 Електрична сепарація
- •Лекція 6 фізико-хімічні методи переробки відходів
- •1 Метод екстрагування
- •2 Метод розчинення
- •3 Метод кристалізації
- •4 Механохімічні методи
- •4.1 Теоретичні уявлення про механохімічні процеси
- •4.2 Механохімічні явища в природі
- •4.3 Можливості застосування ефектів механоактивації речовин в технологічних процесах переробки відходів
- •4.4 Технічні засоби механоактивації
- •Апарати ударної дії
- •Апарати ударно-стираючої дії
- •Апарати фізичної дії
- •1 Методи одержання сірчаної кислоти
- •2 Відходи виробництва, їх хімічний склад
- •3 Шляхи утилізації піритних огарків
- •4 Виробництво пігментів
- •5 Одержання селену з шламів
- •Лекція 8 утилізація відходів переробки фосфорної сировини
- •1 Методи хімічної переробки природних фосфатів
- •2 Відходи виробництва, їх хімічний склад
- •3 Шляхи утилізації фосфогіпсу
- •4 Переробка фосфоангідриту
- •5 Утилізація шламу, ферофосфору, пилу та газів
- •6 Утилізація шлаків
- •Лекція 9 переробка відходів виробництва калійних добрив
- •1 Методи переробки калійної сировини
- •2 Відходи виробництва, їх хімічний склад
- •3 Шляхи утилізації галітових відходів
- •4 Переробка глинисто-сольових шламів
- •5 Комплексне використання калійної сировини
- •Використання відходів переробки калійної сировини для виробництва кальцинованої соди
- •Лекція 10 утилізація шлаків металургійного виробництва. Переробка зол та шлаків тес
- •1 Відходи чорної металургії, їх хімічний склад та класифікація
- •Шляхи переробки та використання відходів чорної металургії
- •3 Відходи кольорової металургії, їх хімічний склад та класифікація
- •4 Шляхи переробки відходів кольорової металургії
- •5 Золи та шлаки тес, їх хімічний склад
- •6 Шляхи переробки та використання відходів тес
- •2 Шляхи утилізації відходів
- •3 Особливості використання відходів для закладки вироблених об'ємів
- •4 Виробництво керамзиту
- •5 Застосування геотехнологічних методів видобутку корисних копалин
- •Лекція 12 утилізація відходів збагачувальних підприємств
- •1 Відходи збагачувальних підприємств
- •2 Шляхи утилізації відходів збагачування
- •3 Утилізація відходів збагачування апатит-нефелінових руд як приклад комплексної переробки мінеральної сировини
- •4 Відходи вуглезбагачування та їх використання
- •Шляхи використання відходів
- •Переробка відходів матеріалів та виробів на органічній основі
- •Лекція 13
- •Переробка відходів пластичних мас
- •1 Відходи виробництва пластичних мас та шляхи їх переробки
- •2 Проблема знешкодження та використання відходів споживання виробів з пластмас
- •3 Сучасні методи переробки
- •4 Методи недеструктивної та деструктивної переробки відходів
- •4.1 Недеструктивна переробка
- •2. Відходи полімерних матеріалів, які розділені на класи, переробляють такими методами – екструзією, модифікацією, методом лиття під тиском.
- •4.2 Деструктивна переробка
- •5 Ліквідація відходів
- •Лекція 14 переробка відходів нафтопереробної та нафтохімічної промисловості
- •1 Відходи нафтопереробки та нафтохімії
- •2 Шляхи переробки кислих гудронів
- •3 Одержання діоксиду сірки, бітумів, високосірчистих коксів з кислих гудронів
- •4 Переробка та використання нафтових шламів
- •5 Тверді відходи коксохімічної, сланце– та торфопереробної промисловості
- •6 Шляхи утилізації фусів, смол, гудронів, сажових пульп
- •2 Утилізація відходів виробництва гуми та переробка використанних гумових виробів
- •3 Методи регенерації гуми
- •4 Інші шляхи утилізації відходів гуми
- •Лекція 16 побутові відходи та проблема їх утилізації
- •1 Проблема твердих побутових відходів
- •3 Утилізація твердих побутових відходів
- •2 Збергання твердих побутових відходів
- •Рекомендована література
3 Флотація
У практиці переробки деяких видів відходів (шламів, металургійних шлаків, рудних та нерудних компонентів відвалів) широко застосовується збагачування методом флотації. Крупність матеріалів, які збагачуються флотацією, як правило, не перевищує 0,5 мм.
Флотація – це процес розділення дрібних твердих частинок, який оснований на різниці їх змочуваності водою. Гідрофобні частинки вибірково закріплюються на границі розділу фаз, як правило газ-вода, і відокремлюються від гідрофільних частинок. При флотації бульбашки газу або краплі масла приліплюються до не змочених водою частинок і піднімають їх на поверхню. Флотація – один із основних методів збагачування багатокомпонентних матеріалів. У залежності від характеру і способу утворення міжфазних границь розрізняють декілька видів флотації: масляна, плівкова, пінна, іонна, електрофлотація.
Масляна флотація. При перемішуванні подрібненого матеріалу з маслом і водою сульфідні мінерали вибірково змочуються маслом і спливають на поверхню води, а залишок породи осаджується. Даний метод в більшості випадків застосовується для збагачування сульфідних мінералів.
Плівкова флотація. Здатність гідрофобних мінеральних частинок утримуватися на поверхні води є основою плівкової флотації. В процесі плівкової флотації з тонкого шару подрібненого матеріалу, що знаходиться на поверхні води, випадають гідрофільні частинки.
Пінна флотація. При пінній флотації оброблені реагентами частинки виносяться на поверхню води бульбашками повітря, утворюючи пінний шар. Стійкість такого шару регулюється додаванням піноутворювача. Пінна флотація – найбільш поширений метод флотації. В залежності від властивостей мінералів обирається реагентний режим і ступінь подрібнення. Таким чином, в кожному конкретному випадку визначається свій режим флотації. Найбільш ефективно цим методом розділяються частинки розміром 0,1-0,4 мм.
Іонна флотація. Для очистки води і вилучення компонентів з розбавлених розчинів розроблений метод іонної флотації, який полягає в тому, що тонкодисперсні осади та колоїдні частинки взаємодіють з флотаційним реагентами і вилучаються бульбашками в піну або плівку на поверхню розчину.
Електрофлотація. Тонкодисперсні бульбашки з частинками мінералів вилучаються при електричному розкладі води і утворенні газоподібних кисню і водню.
Широке використання флотації для збагачування привело до створення різноманітних конструкцій флотаційних машин з камерами великих розмірів до 10-30 м3. Флотаційна машина складається з ряду послідовно розміщених камер з приймальними і розвантажувальними пристроями для пульпи. Кожна камера має аеруючі пристрої та пінкознімачі.
4 Магнітна сепарація
Магнітне збагачування використовують для відокремлення парамагнітних (слабомагнітних) і феромагнітних (сильно магнітних) компонентів від діамагнітних (немагнітних) складових. До феромагнетиків відносяться, наприклад, такі мінерали, як піротин, титаномагнетит, феросиліцій, сидерит, оксиди заліза та деякі інші. Ряд оксидів, гідроксидів і карбонатів заліза, марганцю, хрому і рідкісних металів відносяться до матеріалів з слабомагнітними властивостями. Різні породоутворюючі мінерали відносяться до немагнітних матеріалів. Це кварц, польовий шпат, кальцит тощо. Слабомагнітні матеріали збагачують у сильних полях (напруженість поля 800-1600 кА/м), сильномагнітні – в слабких полях (напруженість поля 70-160 кА/м).
Магнітні поля промислових сепараторів можуть бути постійними або змінними, іноді застосовують комбіновані магнітні поля. Поведінка зерен матеріалу, який обробляється в постійному магнітному полі, визначається значенням їх магнітної сприйнятливості, а в змінному магнітному полі вона залежить від значення залишкової індукції та коерцитивної сили цих частинок. Як правило, матеріал перед магнітною сепарацією попередньо обробляють: піддають дробленню, подрібненню, грохоченню, знешламленню, магнетизуючому випалюванню. Магнітне збагачування матеріалів крупністю 3–50 мм проводять сухим способом, матеріалів з розміром частинок менших за 3 мм – мокрим. Технологія магнітної сепарації залежить перш за все від складу матеріалу, який збагачується, і визначається типом сепараторів. Сепаратори розрізняються типом магнітних полів, магнітних систем (закриті, відкриті), способом подачі матеріалу, способом евакуації магнітних компонентів та іншими характеристиками.
У практиці переробки твердих відходів широке застосування знаходять електромагнітні сепаратори, які призначені для відокремлення залізних та інших феромагнітних предметів із розсипчастих немагнітних матеріалів.