Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
348_.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Лекція 12 утилізація відходів збагачувальних підприємств

1.Відходи збагачувальних підприємств

2.Шляхи утилізації відходів збагачування

3.Утилізація відходів збагачування апатит-нефелінових руд як приклад комплексної переробки мінеральної сировини

4.Відходи вуглезбагачування та їх використання

1 Відходи збагачувальних підприємств

Відходи збагачування корисних копалин у залежності від того, в якому аспекті вони розглядаються, поділяються за галузями утворення, за агрегатним станом, за технологічними стадіями їх утворення, за вмістом цінних компонентів, за характером впливу на оточуюче середовище і за витратами на їх утилізацію.

На збагачувальних підприємствах чорної металургії найбільша кількість відходів утворюється в результаті збагачування марганцевої та хромової руди, у відвалах накопичуються значні об’єми вапняку, доломіту, вогнетривких глин та інших нерудних матеріалів. Для прикладу можна навести стан діяльності гірничо-збагачувальних підприємств Кривого Рогу. П’ять комбінатів міста випускають на рік 12млн.т концентратів залізної руди, а тільки на одному гірничо-збагачувальному комбінаті утворюється 40-50млн.т відходів: 25-27млн.т розкривних порід і 18-23млн.т хвостів збагачування. Всього на даний час у відвалах нагромаджено 330млн.т розкривних порід і 350млн. т хвостів, з яких використовують всього 1млн.т піску, небагато щебеню і кварцитів. Вартість складування відходів становить 90-95% собівартості продукції.

У хвостосховищах збагачувальних підприємств кольорової металургії знаходяться мільярди тонн хвостів, що містять багато цінних компонентів. Існуючі технології збагачування направлені на вилучення окремих елементів, а решта, в тому числі рідкісні та дорогоцінні, які не є метою даного виробництва, потрапляють у відвали та хвостосховища, постійно збільшуючи їх об’єми.

2 Шляхи утилізації відходів збагачування

На даний час проводяться роботи по використанню хвостів збагачувальних підприємств як закладного матеріалу в об'єми виробок, для виробництва будівельних матеріалів і формувальних пісків. Значна увага приділяється вилученню супутніх металів, що значно зменшує втрати цінних компонентів і зменшує кількість відходів.

Використання піскової фракції хвостів флотації в підземних виробках як закладного матеріалу має широке застосування і дозволяє не використовувати для цієї мети бетон на гравійно-пісковій основі. Також для закладки гірничих виробок використовується легка фракція важких суспензій. Вона, крім того, знаходить застосування при будівництві дамб, шляхів місцевого призначення, її використовують як флюсуючий домішок у металургійному процесі.

Глиниста фракція, яка одержується в процесі підготовки пісків до збагачування, може бути з успіхом використана для виробництва кераміки і як формова глина.

Проведені дослідження показали можливість використання хвостів збагачування дрібно-піритних руд для виробництва силікатної цегли, пінобетону, облицювальних плиток, асфальтобетону, склотари.

Для здійснення безвідходного збагачування деяких золотовмісних руд проведені напівпромислові випробування використання хвостів у виробництві будівельної кераміки, кислотостійких замазок і бетонів з тонкоподрібненими наповнювачами.

У процесі збагачування сірчаних руд хвости флотації виводять у вигляді пульпи. З них 60% об’єму представлена тонкими класами помелу, які не можуть бути зневоднені традиційними способами. Використання технології зневоднення тонких класів у постійному електричному полі в комбінації з іншими методами дозволяє виробляти мільйони тонн добрив. Необхідність утилізації відходів переробки сірчаних руд викликана потребою сільського господарства у вапняних добривах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]