2 Шляхи утилізації відходів

Проблема утилізації відходів взагалі, а гірничовидобувних зокрема, повинна розглядатися перш за все, виходячи з мінералогічного складу і властивостей відходів, а також з врахуванням вимог окремих споживачів. Властивості і склад відходів гірничовидобувних підприємств різні для різних корисних копалин і родовищ, окремих шахт і кар'єрів. З цих позицій шляхи використання відходів гірничовидобувних підприємств слід розглядати в залежності від джерел їх утворення.

З аналізу виконаних науково-дослідних робіт і досвіду роботи окремих підприємств можна виділити такі основні напрямки використання даного виду відходів:

• для закладки вироблених об’ємів;

• у дорожньому будівництві;

• для виробництва будівельних матеріалів;

• з метою вилучення з відходів цінних компонентів;

• для виробництва мінеральних добрив;

• в окремих випадках як сировину для інших галузей промисловості;

• як низькокалорійне паливо.

Відходи гірничих підприємств чорної металургії (підприємства по видобутку залізних руд) містять різноманітні карбонати, піщано-глинисті та глинисті породи. Об’єми відходів, які утворюються на багатьох залізорудних родовищах дозволяють будувати крупні підприємства по виробництву щебеню, цементу, вапна, цегли та бетону. На багатьох гірничовидобувних підприємствах може бути організований випуск 2-3 видів продукції.

Основну масу відходів видобувних підприємств кольорової металургії використовують для господарсько-технологічних потреб, для закладки вироблених об’ємів, для дорожнього будівництва і будівництва дамб та насипів, а також для засипки кар’єрів. Широке використання відходів в таких напрямках обумовлено невисокими вимогами до якості матеріалів і наявності в їх складі домішок різних компонентів. Але таким чином втрачаються цінні компоненти супутніх і вміщуючих порід.

Одним із головних напрямків використання відходів видобутку корисних копалин є виробництво будівельних матеріалів. З відходів одержують щебінь і будівельний пісок, причому рентабельність від реалізації щебеню на деяких підприємствах перевищує рентабельність основного виробництва. Крім того, крейда може бути використана для виробництва білого цементу і вапна, мінеральної вати, скла і гумових виробів. Глинисті сланці є якісною сировиною для виробництва портландцементу. З піщаних порід можна виробляти тарне скло, а піщано-глинисті породи можна використовувати для виробництва цегли. На основі таких відходів можна одержувати наповнювачі для бетонів, штукатурних розчинів. Основою для виробництва майже всіх відомих будівельних матеріалів можуть бути палені породи – пусті породи, які супроводжують поклади кам'яного вугілля і обпалені при підземних пожежах. Тонкоподрібнені палені породи, як активний гідратичний домішок, можуть економити тисячі тонн клінкерного цементу. Із палених порід можна виготовляти цеглу, будівельну кераміку і різні архітектурні деталі та інші будівельні вироби. Будівельні деталі із суміші палених порід з вапном і армовані металом є корозійностійкими.

Деякі гірничорудні відходи можна використовувати і використовують як добрива.

В окремих випадках, у залежності від складу та економічної доцільності, відходи видобутку корисних копалин використовують з метою вилучення цінних компонентів або як сировину для інших галузей промисловості. Іноді відходи вуглевидобутку можуть бути низькокалорійним паливом. Наприклад, шахтні породи Донбасу є сировиною для отримання рідкісноземельних металів, після вилучення яких порода може бути використана для виробництва будівельних матеріалів: глиниста складова використовується для виробництва глинистої цегли; піщана складова – для виробництва силікатної цегли; кам’яновугільний штиб – для виробництва брикетів.

У цілому, існуючий досвід свідчить про можливість високоефективного використання відходів гірничовидобувних підприємств у багатьох галузях народного господарства, але перевага належить виробництву будівельних матеріалів.