Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
348_.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

4 Відходи вуглезбагачування та їх використання

Технологія збагачування вугілля не відрізняється від загальноприйнятої технології збагачування мінеральної сировини.

Характеристика відходів. Аналіз хімічного складу технологічних відходів вуглезбагачування показав досить стабільний вміст в них Al2O3 i SiO2. У вихідному стані такі відходи не розмокають у воді, але після подрібнення і помелу їх глиниста складова визволяється і відходи здатні утворювати пластичну масу з водою.

Шляхи використання відходів

За рахунок вмісту у вугіллі сірки і піриту хвости флотації є сировиною для одержання сірчаної кислоти і цегли. Відходи вуглезбагачування використовуються як домішок до шихти у виробництві цегли і глини. Перспективне їх використання і як основної сировини для виробництва виробів пустотілої будівельної кераміки. При цьому за рахунок економії технологічного палива (в результаті вмісту у відходах паливних компонентів) і витрат на видобуток глинистої сировини значно зменшується собівартість продукції. Вміст у відходах Al2O3 i SiO2 дозволяє використовувати їх як сировину для виробництва керамічних виробів. Відходи вуглезбагачування при відповідному вмісті оксиду Al можуть бути використані як сировина для виробництва глинозему (Al2O3).

Виробництво аглопориту. Вугілля, яке знаходиться у відходах вуглезбагачування, може бути використане як паливо при їх термічній переробці у суміші з глинистими породами для виробництва цегли, кераміки та інших будівельних матеріалів. На основі штучних пористих наповнювачів, одержаних з відходів вуглезбагачування, можливе виготовлення аглопоритбетону і теплоізоляційного бетону. Технологія виробництва аглопориту (штучного легкого пористого наповнювача для бетонів) може бути різною. Як правило, вона полягає в термічній обробці методом агломерації гранульованої шихти з глинистих порід та відходів видобутку, збагачування і спалювання вугілля з наступним подрібненням одержаного продукту і виділенням при розсіві необхідних фракцій наповнювача.

Одержання діоксиду сірки. Збагачування методом зменшення вмісту сірки у вугіллі супроводжується утворенням вуглистого колчедану (пірит або сірчаний колчедан) з вмістом сірки 42-46% і вуглецю 5-8%. Вуглистий колчедан є сировиною для виробництва сірчаної кислоти. Проте, безпосередня його переробка в SO2 випалюванням приводить до одержання низькоконцентрованих газів і до технічних труднощів відводу надлишкового тепла екзотермічних реакцій. Високотемпературна переробка вуглистого колчедану разом з гіпсом (40-45%) не забезпечує розклад гіпсу більш ніж на 20% і приводить до утворення високосірчистого огарку. Тому в промисловій практиці використовують спосіб виробництва SO2 за допомогою термічної переробки вуглистого колчедану разом з сульфатами заліза. Термічний розклад колчедану FeS2 – екзотермічний процес, а термічний розклад сульфатів заліза – ендотермічний процес, що дозволяє проводити процес одержання SO2 при необхідному температурному режимі. Для забезпечення автотермічності екзотермічної реакції випалювання вуглистого колчедану і процесу ендотермічного розкладу сульфатів беруть відповідне співвідношення сульфатів та сульфідів, виходячи з теплового балансу.

ТЕМА 4

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]