5 Особливості зберігання токсичних відходів
Зберігання токсичних відходів регламентується рядом існуючих нормативних документів і визначається в першу чергу класу небезпечності відходів. Токсичні відходи, які утворюються в технологічних процесах виробництва, повинні розміщатися в спеціальній тарі:
у металевих контейнерах відходи першого класу небезпечності;
у поліетиленових мішках відходи другого класу небезпечності;
у паперових мішках відходи третього класу небезпечності.
Тару з відходами зважують, вносять в журнал обліку відходів, а потім доставляють на склад, де зберігають для подальшого транспортування на утилізацію, знешкодження або захоронення.
Відходи четвертого класу збирають на майданчику у вигляді куп, звідки їх доставляють на місце утилізації або зберігання.
На кожному підприємстві, де утворюються небезпечні відходи, обов’язково мають бути інструкції по збиранню, зберіганню, тарі-упаковці та транспортуванню відходів та інструкції з техніки безпеки при поводженні з небезпечними відходами.
Нагромадження та зберігання токсичних відходів на території підприємства допускається тільки тимчасово і як виняток. Всі небезпечні відходи підлягають зберіганню та захороненню на спеціальних полігонах з дотриманням спеціальних вимог по їх облаштуванню.
Знешкодження відходів в умовах полігону здійснюється трьома доступними методами: спалюванням, нейтралізацією та захороненням.
Методика поводження з токсичними відходами залежить від їх класу небезпечності та фізико-хімічних характеристик.
Захоронення твердих та пилоподібних відходів, що містять нерозчинні у воді токсичні речовини 2-3 класу небезпеки, здійснюють у котлованах. Відсипку відходів у котлованах проводять з пошаровим їх ущільненням.
Тверді та пастоподібні відходи, що містять розчинні у воді токсичні речовини 2-3 класу небезпеки, підлягають захороненню у котлованах з ізоляцією дна і бокових стінок ущільненим шаром глини товщиною 1м.
Для захоронення відходів, що містять слаборозчинні токсичні речовини 1 класу небезпеки, повинні бути прийняті додаткові заходи, спрямовані на попередження їх міграції, зокрема: обкладання дна і стін котлованів м’ятою глиною шаром не менше 1м; укладка на дно та укріплення стін котловану бетонними плитами із заливанням місць стикування плит бітумом, гудроном чи іншим водонепроникним матеріалом.
Захоронення невеликих кількостей водорозчинних відходів, що містять надзвичайно небезпечні речовини 1-го класу, виконуються в котлованах у контейнерній упаковці в сталевих балонах з товщиною стінок 10 мм, що поміщають в бетонну коробку. Заповнені бетоном котловани ізолюють ущільненим шаром ґрунту товщиною 2 м, після чого покривають водонепроникним покриттям з гудрону, швидкотвердіючих смол, цементогудронів.
Рідкі відходи, що містять речовини 1 – 3 класу небезпеки. Перед вивозом на полігони слід зневоднювати до пастоподібної консистенції безпосередньо на підприємстві. Захоронення відходів у рідкому стані заборонено.
Кожний полігон для токсичних відходів обов’язково має паспорт та інструкцію, де чітко визначені види токсичних відходів, які підлягають прийому на даний полігон.
ТЕМА 2
МЕТОДИ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ
ЛЕКЦІЯ 4
КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ.
МЕХАНІЧНА ТА ТЕРМІЧНА ОБРОБКА
1. Класифікація методів переробки відходів
2. Механічна обробка
2.1 Метод дроблення
2.2 Метод подрібнення
2.3 Змішування
2.4 Класифікація і сортування
3 Термічна обробка
3.1 Термічні методи
3.2 Механотермічні методи
1 КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ
Різноманітність видів відходів, значна різниця складу навіть однойменних відходів ускладнюють проблему їх утилізації та переробки. В окремих випадках виникає необхідність пошуку нового шляху вирішення цієї проблеми. Проте для більшості видів основних багатотоннажних відходів на даний час розроблені і частково реалізуються економічно ефективні технології їх утилізації. В той же час різні технології рекуперації базуються на одночасному використанні ряду методів, тільки сукупність яких може забезпечити утилізацію відходів. На рис.2.1 представлена загальна класифікація основних методів переробки відходів.
Взагалі, для переробки відходів не існує спеціальних методів, а користуються методами, які застосовуються для переробки сировини та виготовлення продукції. Але на відміну, утилізація відходів, в більшості випадків, вимагає необхідності попереднього розділення відходів на
Рисунок 2.1 – Методи переробки відходів
компоненти, а потім вже подальшої переробки сепарованих матеріалів різними методами. Знання методів і технічних засобів дуже важливе при розробці економічно ефективних технологій утилізації конкретних відходів. Вибір методів залежить від виду відходів і кінцевої мети утилізації, що є складною інженерною задачею.
У цілому методи, які застосовуються при переробці відходів, можна поділити на чотири основні групи: механічні, термічні, методи збагачування, фізико-хімічні. В свою чергу, вони поділяються на ряд методів, які принципово однакові, але відрізняються або технікою виконання, або призначенням.