- •2 Економічні аспекти проблеми утилізації відходів
- •3 Утворення відходів виробництва та споживання в україні
- •4 Основні терміни та поняття
- •5 Джерела та класифікація твердих відходів
- •Раціональне та комплексне використання сировини
- •Основні принципи створення маловідходних та безвідходних виробництв
- •4 Замкнутий цикл рециркуляції природних ресурсів
- •Лекція 3 зберігання відходів
- •1 Зберігання відходів у золошлаковідвалах та шламонакопичувачах
- •2 Складування відходів в об’єми виробок
- •3 Складування відходів у глибинах моря
- •4 Проблеми зберігання радіоактивних відходів
- •5 Особливості зберігання токсичних відходів
- •2 Механічна обробка
- •2.1 Метод дроблення
- •2.2 Метод подрібнення
- •2.3 Змішування
- •2.4 Класифікація та сортування
- •3 Термічна обробка
- •3.1 Термічні методи
- •3.2 Механотермічні методи
- •Лекція 5 методи збагачування
- •1 Збагачування як метод переробки матеріалів
- •2 Гравітаційні методи
- •3 Флотація
- •4 Магнітна сепарація
- •5 Електрична сепарація
- •Лекція 6 фізико-хімічні методи переробки відходів
- •1 Метод екстрагування
- •2 Метод розчинення
- •3 Метод кристалізації
- •4 Механохімічні методи
- •4.1 Теоретичні уявлення про механохімічні процеси
- •4.2 Механохімічні явища в природі
- •4.3 Можливості застосування ефектів механоактивації речовин в технологічних процесах переробки відходів
- •4.4 Технічні засоби механоактивації
- •Апарати ударної дії
- •Апарати ударно-стираючої дії
- •Апарати фізичної дії
- •1 Методи одержання сірчаної кислоти
- •2 Відходи виробництва, їх хімічний склад
- •3 Шляхи утилізації піритних огарків
- •4 Виробництво пігментів
- •5 Одержання селену з шламів
- •Лекція 8 утилізація відходів переробки фосфорної сировини
- •1 Методи хімічної переробки природних фосфатів
- •2 Відходи виробництва, їх хімічний склад
- •3 Шляхи утилізації фосфогіпсу
- •4 Переробка фосфоангідриту
- •5 Утилізація шламу, ферофосфору, пилу та газів
- •6 Утилізація шлаків
- •Лекція 9 переробка відходів виробництва калійних добрив
- •1 Методи переробки калійної сировини
- •2 Відходи виробництва, їх хімічний склад
- •3 Шляхи утилізації галітових відходів
- •4 Переробка глинисто-сольових шламів
- •5 Комплексне використання калійної сировини
- •Використання відходів переробки калійної сировини для виробництва кальцинованої соди
- •Лекція 10 утилізація шлаків металургійного виробництва. Переробка зол та шлаків тес
- •1 Відходи чорної металургії, їх хімічний склад та класифікація
- •Шляхи переробки та використання відходів чорної металургії
- •3 Відходи кольорової металургії, їх хімічний склад та класифікація
- •4 Шляхи переробки відходів кольорової металургії
- •5 Золи та шлаки тес, їх хімічний склад
- •6 Шляхи переробки та використання відходів тес
- •2 Шляхи утилізації відходів
- •3 Особливості використання відходів для закладки вироблених об'ємів
- •4 Виробництво керамзиту
- •5 Застосування геотехнологічних методів видобутку корисних копалин
- •Лекція 12 утилізація відходів збагачувальних підприємств
- •1 Відходи збагачувальних підприємств
- •2 Шляхи утилізації відходів збагачування
- •3 Утилізація відходів збагачування апатит-нефелінових руд як приклад комплексної переробки мінеральної сировини
- •4 Відходи вуглезбагачування та їх використання
- •Шляхи використання відходів
- •Переробка відходів матеріалів та виробів на органічній основі
- •Лекція 13
- •Переробка відходів пластичних мас
- •1 Відходи виробництва пластичних мас та шляхи їх переробки
- •2 Проблема знешкодження та використання відходів споживання виробів з пластмас
- •3 Сучасні методи переробки
- •4 Методи недеструктивної та деструктивної переробки відходів
- •4.1 Недеструктивна переробка
- •2. Відходи полімерних матеріалів, які розділені на класи, переробляють такими методами – екструзією, модифікацією, методом лиття під тиском.
- •4.2 Деструктивна переробка
- •5 Ліквідація відходів
- •Лекція 14 переробка відходів нафтопереробної та нафтохімічної промисловості
- •1 Відходи нафтопереробки та нафтохімії
- •2 Шляхи переробки кислих гудронів
- •3 Одержання діоксиду сірки, бітумів, високосірчистих коксів з кислих гудронів
- •4 Переробка та використання нафтових шламів
- •5 Тверді відходи коксохімічної, сланце– та торфопереробної промисловості
- •6 Шляхи утилізації фусів, смол, гудронів, сажових пульп
- •2 Утилізація відходів виробництва гуми та переробка використанних гумових виробів
- •3 Методи регенерації гуми
- •4 Інші шляхи утилізації відходів гуми
- •Лекція 16 побутові відходи та проблема їх утилізації
- •1 Проблема твердих побутових відходів
- •3 Утилізація твердих побутових відходів
- •2 Збергання твердих побутових відходів
- •Рекомендована література
3 Утилізація відходів збагачування апатит-нефелінових руд як приклад комплексної переробки мінеральної сировини
Принципи раціонального ресурсокористування передбачають організацію виробництв з комплексною переробкою сировини.
Можливість та значення комплексної переробки корисних копалин може бути розглянуто на прикладі переробки апатит-нефелінових руд (рис. 3.5). При переробці апатит-нефелінової сировини, крім значної кількості розкривних порід, які є також цінною нефеліновою сировиною, до хвостонакопичувачів надходять мільйони тонн відходів збагачування, з яких існуючими на даний час технологіями можна вилучати значні об’єми інших корисних мінералів. Доцільність комплексного використання апатит-нефелінової сировини пояснюється тим, що вона містить найцінніші мінерали: апатит – Сa5[(F,OH)(PO4)3], нефелін – KNa3[AlSiO4]4, сфен – Ti(SO4)(O, OH,F), титаномагнетит – Fe3O4 з Ti та егирин – NaFe+3[SiO6]. До складу цих мінералів входять приблизно 22 хімічних елемента, із яких найважливішими є P, Al, Na, K, Ti, F, Sr, рідкісні землі тощо. Поряд з нефеліном і темнокольоровими мінералами досить велика кількість їх залишається у відходах збагачувальних підприємств. Наявність цінних мінералів і елементів в них вказує на те, що апатит-нефелінові руди і відвальні хвости є джерелом сировини для хімічної промисловості, кольорової та чорної металургії, виробництва будівельних матеріалів і для інших галузей промисловості. На даний час з концентратів, які можуть бути одержані з апатит-нефелінової сировини, можливе виробництво після їх хімічної переробки до 25 видів готової продукції.
Недивлячись на великі можливості використання апатит-нефелінової сировини, руду до цього часу використовують як фосфатну сировину, із якої вилучають апатит і невелику частину нефеліну (10%), що сумарно
складає приблизно 50% від руди, яка поступає на переробку, або 60% вартості корисних копалин. Решта частина нефеліну, сфену, титаномагнетиту, егирину і інших мінералів попадає у відходи апатитового виробництва.
Апатитовий концентрат містить 39,4% Р2О5, приблизно 1% рідкісноземельних елементів, по 3% стронцію та фтору. Він в основному переробляється на фосфорні добрива, у зв’язку з чим з нього вилучають лише фосфорний ангідрит і незначну частину фтору (майже 40%). Решта частина фтору та інших корисних мінералів безповоротно втрачається з добривами, фосфогіпсом, стічними водами і газами. До того ж з вилученого фтору лише 50% є готовою продукцією, а решта поступає в стічні води і шлами. Тому завдання більш повного вилучення фтору є дуже важливою і необхідною. По-перше, доведено, що сполуки фтору, які знаходяться у фосфатних добривах, дуже шкідливі для рослин, а по-друге, дуже швидко зростає потреба різних галузей промисловості в солях фтору. Крім фтору, апатитовий концентрат може бути джерелом для вилучення рідкісноземельних елементів і стронцію. На даний момент вже розроблена технологія одночасного вилучення стронцію і рідкісноземельних металів при переробці апатитового концентрату, що в 2,5-3,5 рази нижче вартості їх вилучення з ліпариту і целестину.
Нефеліновий концентрат містить більше 29% глинозему, 22% оксидів лужних металів Na, K, 43% кремнезему і ряд інших елементів. Нефеліновий концентрат – це цінна комплексна сировина. Основними споживачами нефелінового концентрату є алюмінієва, хімічна, керамічна, скляна і будівельна промисловість. Можливість використання концентрату в першу чергу пояснюється потребою в глиноземах, содопродуктах, цементі, лужних і рідкісноземельних металах. Доцільність використання нефелінового концентрату обумовлена також потребою в кальцинованій соді. Основну кількість соди одержують аміачним способом, який характеризується утворенням великої кількості шкідливих відходів. Тому через шкідливі відходи та задовільнення потреби в цьому продукті необхідна організація виробництва соди на основі нефелінового концентрату. Нефеліновий концентрат також є основним джерелом для одержання поташу (K2CO3), який широко застосовується у виробництві кришталю, електровакуумного і художнього скла, будівельних матеріалів, в сільському господарстві як безхлорне висококонцентроване добриво, потреба в якому задовольняється лише на 30%. Із хвостів збагачування можна додатково одержати ряд корисних продуктів: нефелін – основний мінерал для виробництва алюмінію, титано-магнетитовий та егириновий концентрати, які є сировиною для виробництва широкого асортименту товарів. Економічна ефективність комплексної переробки нефелінового концентрату в значній мірі визначається виробництвом цементу і знижує його собівартість.
Сфеновий концентрат завдяки вмісту в ньому приблизно 40% TiO2 є перспективною сировиною для виробництва різних сполук титану, які можуть бути застосовані в хімічній, скляній та інших галузях промисловості. Сфеновий концентрат при сірчанокислотному розкладі дає титано-кальцієвий і кальцієво-кремнеземний пігменти, які використовуються для приготування білил, водоемульсійних і олійних фарб. Проте проблема широкого використання сфенового концентрату залишається не вирішеною.
Титаномагнетитовий концентрат містить приблизно 60% Fe, 18% TiO2, 1% V2O5. Цей концентрат є сировиною для виробництва сталі, ванадієвого і титанового шлаків. Ванадієві шлаки знаходять широке застосування у виробництві ферованадію – основного домішку при виплавці високоякісної сталі, а титанові шлаки, які містять 50-70% ТiO2 – у виробництві пігментного окису титану.
Егириновий концентрат містить до 20% Fe2O3, більше 45% кремнезему, приблизно 6% оксидів лужних металів, 5% оксиду титану, незначну кількість V2O5. Цей концентрат може використовуватися як корисний домішок у виробництві різних керамічних виробів, чорної і коричневої глазурі підвищеної якості, силікатних продуктів. Егириновий концентрат має практичний інтерес і як сировини, яка містить V. Найбільш перспективним напрямком використання концентрату при виробництві будівельних матеріалів є виробництво пінокарлиту з підвищеними тепло– і звукоізоляційними властивостями. Недивлячись на реальну можливість використання цього концентрату, проблемі використання його приділяється досить мало уваги. У зв’язку з цим відсутня раціональна технологія переробки егиринового концентрату.
У цілому стан технології комплексної переробки апатит–нефелінових руд на даний час характеризується:
на стадії промислового збагачування освоєно виробництво апатитового і нефелінового концентрату;
на рівні промислового виробництва освоєно вилучення фтору з апатитового концентрату; глинозему, содопродуктів, цементу і галію – з нефелінового концентрату;
на стадії дослідно-промислових робіт показана можливість вилучення стронційвмісних продуктів з апатиту, лужних і рідкісноземельних металів з нефеліну, пігментного двоокису Ті з сфену і титаномагнетиту;
майже відсутня на даний час технологія переробки егиринового концентрату.
