- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Співвідношення понять злочину і складу злочину.
В теории уголовного права имеются различные точки зрения по поводу соотношения преступления и состава преступления. Например, одни учёные предлагают считать, что преступление выступает в роли явления, а состав преступления — в роли понятия об этом явлении. Другие учёные говорят, что понятие о явлении должно включать в себя все признаки явления, в то время как состав преступления отражает лишь их часть, самые типичные черты преступлений определённого вида. Преступление является более широким понятием, чем состав преступления: состав преступления включает в себя лишь те признаки, которые являются общими для всех преступлений определённого вида и влияют на квалификацию, то есть на выбор статьи уголовного закона, её части и пункта, в то время как преступление обладает и другими признаками, которые для данного состава являются факультативными и влияют лишь на назначение наказания. Распространённым является мнение о том, что состав преступления представляет собой научную или законодательную абстракцию, своего рода модель реального преступного деяния; согласно данному мнению соотношение между составом преступления и преступлением является соотношением абстрактного и конкретного, содержания и формы. Согласно другой концепции, конкретное преступление ставится в соответствие философской категории единичного, норма права, устанавливающая ответственность за его совершение — философской категории общего, а состав преступления — философской категории особенного, которая представляет собой промежуточное, переходное звено между общим и единичным. Состав преступления это законодательная модель преступления. Состав преступления является понятием, раскрывающим социально-политическое и юридическое содержание преступления.
Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
В общем плане объект – это то, на что посягает преступник, что нарушает преступник, чему наносится общественно опасный вред (ущерб) его преступным деянием. Традиционно объектом преступления считается система общественных отношений между людьми, на которые посягает преступник.
Объект преступления- это общественные отношения, охраняемые УК Украины, на которые посягает преступное деяние.
В зависимости от объема, содержания и однородности содержательных признаков, характеризующих общественные отношения, выделяют: общий, родовой, видовой и непосредственные объекты (вертикальная систематизация). Далее в зависимости от функц-ных качеств таких отношений, уже в непосредственном объекте выделяют: основной, дополнит-й и факультативный
Общим объектом преступления признается вся совокупность общественных отношений, охраняемых УК, на которые посягают преступные деяния (разграничить преступное от непреступного деяния).
Родовой объект охватывает группу однородных, в определенной мере общих общественных отношений, охраняемых взаимосвязанными уголовно-правовыми нормами (разделение преступлений на группы).
Непосредственный объект преступления – это конкретное общественное отношение, охраняемое УК, на которое посягает преступник, совершая конкретное преступление, (разграничивает смежные преступления).
Понятие видового объекта очень часто определяется как составляющая в общем названии соответствующего названия раздела Особенной части. Также используется для дальнейшей систематизации общественных отношений уже внутри каждого раздела Особенной части.
Основным непосредственным объектом - являются те общественные отношения, для защиты которых создана конкретная уголовно-правовая норма и которые всегда непосредственно нарушаются или создается угроза их нарушения при совершении конкретного преступления.
Дополнительным непосредственным объектом преступления выступают те конкретные общественные отношения, которые тоже нарушаются в результате совершения преступления, но которые выступают в данном случае, по мнению законодателя, как не основные, а скорее как, условно говоря, «сопутствующие» общ-ные отношения. (преступл-е против собственности)
Факультативный непосредственный объект преступления – это такое общественное отношения, которое тоже охраняется уголовно-правовой нормой, но нарушается не только «одновременно» и всегда, как это имеет место при дополнительном непосредственном объекте преступления, а только при определенных условиях совершения преступл-я (хулиганство).
