- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
Предусмотренные действующим угол-м законод-вом отдельные виды наказаний образуют определенную их систему, которая отражена в ст. 51 УК и является юрид-кой базой, на которой основывается деят-ть судов по применению наказаний. Определяя систему наказаний, законодатель тем самым создает основу для построения санкций в статьях Особенной части УК, где предусмотрены отдельные виды наказаний и установлены границы их назначения за совершенные преступл-я.
Система наказаний призвана определять единообразие в правоприменительной деят-ти и является важным средством обеспечения законности. Система наказаний, установленной в действующем угол-м законод-ве Украины, не знает смертной казни, наказаний, которые порочат или калечат осужденного.
Под системой наказаний понимают установленный уголовным законом и обязателен для суда исчерпывающий перечень наказаний, расположенных в определенном порядке по степени их строгости.
Из этого определения следует, что понятие системы наказаний охватывает ряд признаков, а именно:
а) система наказаний устанавливается только законом. Никакое наказание не может определяться произвольно, его вид, границы, порядок и основания применения могут быть предусмотрены только в законе;
б) система наказаний представлена в виде их перечня, который является обязательным для суда;
в) перечень наказаний, образует их систему, является исчерпывающим. Это означает, что с точки зрения закона, в настоящее время система наказаний является законченной, завершенной;
г) система наказаний предполагает их расположения в законодат-ном перечне в определенном порядке, а именно по степени их строгости. В ст.51 УК все виды наказаний расположены начиная от менее строгого к более строгому.
Система наказаний, установленная в ст. 51 УК, охватывает 12 видов наказаний, которые могут быть классифицированы по определенным признакам, закрепленным в уголовном законе. Такая классификация имеет не только теоретическое, но и большое практическое значение, так как способствует правильному применению отдельных видов наказаний, точному установлению оснований, порядка и пределов их назначения и тем самым обеспечивает необходимую их индивидуализацию.
По способу их назначения все наказания в ст. 52 УК подразделяются на три группы: а) основные (ч.1), б) дополнительные (ч.2) в) наказания, которые могут назначаться и как основные, и как дополнительные (ч.3).
Основные - это такие наказания, назначаемые в приговоре лишь как самостоятельные меры воздействия и ни при каких условиях не могут применяться в дополненые к другим наказаниям, т.е. не могут присоединяться к ним. Особенность этих наказаний заключается также в том, что согласно ч.4 ст.52 УК за одно преступление может быть назначено только одно основное наказание, предусмотренное в санкции статьи Особенной части УК. Согласно ч.1 ст.52 УК к основным наказаниям относятся: общественные (ст.56), исправительные работы (ст.57), служебные ограничения для военнослужащих (ст.58), арест (ст.60), ограничения для военнослужащих ( ст.61), содержания в дисциплинарном батальоне военнослужащих (ст.62), лишение свободы на определенный срок (ст.63), пожизненное лишение свободы (ст.64).
Дополнительные - это такие наказания, которые назначаются только путем их присоединения в дополнение к основным наказаниям и самостоятельно применяться не могут. В отличие от основных, за одно преступление суд вправе назначить не только одно, но и несколько дополнительных наказаний одновременно (ч.4 ст.52 УК). К дополнительным наказаниям согласно ч.2 ст.52 УК относятся: лишение воинского, специального звания, ранга, чина или квалификационного класса (ст.54) и конфискация имущества (ст.59).
Наказания, которые могут назначаться и как основные, и как дополнительные - это штраф (ст.53) и лишение права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью (ст.55).
По субъектом, к которому применяются наказания, они подраздел-ся на:
1.Общие - наказание являются универсальными мерами карательно-воспитательного воздействия, так как могут применяться к любому лицу, совершившему преступление. (Штраф, общественные и исправительные работы, конфискация имущества, арест, ограничение свободы, лишение свободы на определенный срок и пожизненное лишение свободы);
2.Специальные - наказания не могут назначаться любым субъектам преступления и применяются лишь к определенному кругу лиц.
По возможности определения срока наказания и установления пределов применения во времени тех правоограничений, составляющих содержание наказания, все они делятся на:
1) срочные - это наказание, в отношении которых закон устанавливает минимальные и максимальные пределы их применения во времени. (Общественные и исправительные работы, арест, ограничение свободы, лишение свободы на определенный срок и т.д.)
2) бессрочные - наказание, границы применения которых во времени ни законом, ни приговором суда не устанавливаются (штраф, конфискация имущества, пожизненное лишение свободы).
Согласно ч.5 ст.52 УК уклонение от наказания, назначенного приговором суда, признается преступлением против правосудия и влечет ответственность по статья 389, 390 и 393 УК.
