- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Невдале підбурювання і пособництво.
Неудавшееся подстрекательство или пособничество. Имеется там, где возможный (предполагаемый) исполнитель отказывается участвовать в совершении преступления, которое может исходить от подстрекателя, пособника или даже организатора. (Например, подстрекатель уговаривает исполнителя совершить убийство, обещая за это денежное вознаграждение. Однако исполнитель отвергает это предложение подстрекателя, не соглашается с ним, хотя бы потому, что боится разоблачения и последующего наказания.)
В таких случаях отсутствует соглашение, которое является обязательным признаком соучастия, нет здесь и согласия на совместное совершение преступления, оно не состоялось, так как предложение участвовать в преступлении не было принято исполнителем. Так что здесь нет никакого соучастия. В таких ситуациях предполагаемый исполнитель уголовной ответственности не несет, а остальные соучастники отвечают за приготовление к преступлению, которое они думали совершить.
Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
Специальный субъект – это субъект преступл-я, который, кроме общих его признаков (возраста и вменяемости), наделен еще и дополнительными признаками, которые и определяют его ответст-ть по соответствующей статье УК (должностное лицо, военнослужащий и т.п.).
Наряду с общим субъектом (ч. 1 ст. 18) действующий УК выделяет и специальный субъект преступления (ч. 2 ст. 183), под которым понимается лицо физическое, вменяемое, достигшее возраста уголовной ответственности и при этом вместе с указанными общими признаками имеет и специальные признаки как:
а) должностное лицо,
б) военнослужащий,
в) гражданин Украины и др.
Преступления со специальными лицами могут осуществляться только лицами, наделенными признаками специального субъекта. Однако при этом возникает вопрос: возможно ли соучастие в названных преступлениях лиц, не имеющих признаков специального субъекта. Ответ на него следует из содержания ст. 26 УК, который не содержит запрета соучастия в преступлениях, совершаемых только специальными субъектами. Более того, это положение развивается в некоторых статьях Особенной части УК.
Ч. 3 ст. 401 устанавливает, что лица, не указанные в настоящей статье, за соучастие военных преступлениях подлежат ответственности по соответствующим статьям этого раздела. В преступлениях со специальным субъектом возможно также соучастие лиц, не являющихся специальными субъектами. Они, имея признаки общего субъекта, могут выполнять функции организатора, подстрекателя, пособника совершения преступлений со специальным субъектом. Несмотря на это, действия соучастников указанных преступлений следует квалифицировать по ответственным статьей Особенной части УК, устанавливающей ответственность за преступления со специальным субъектом, а также по ч. 3, 4 ст. 27 УК. Исполнителем же этого преступления может быть только лицо, имеющие признаки специального субъекта.
При соучастии в указанных преступлениях соисполнителями фактически могут выступать и субъекты, которым не присущи специальные признаки. Решение этой проблемы не получило в правовой литературе и судебной практике единогласного решения. В одних случаях при совершении указанных преступлений допускается соучастие в форме соисполнительства и предлагается квалифицировать действия всех лиц, принимавших непосредственное участие в совершении преступления только по соответствующей статье Особенной части УК, устанавливающей ответственность за преступление со специальным субъектом. В других утверждается, что при соучастии соисполнительство в таких преступлениях невозможно, а действия, совершаемых лицами, не являются специальными субъектами, следует рассматривать как сложную форму соучастия в преступлении и квалифицировать их по статьями Особенной части УК, а также по ст. 27 УК как организаторство, подстрекательство, пособничество в совершении преступления со специальным субъектом. Согласно ч. 2 ст. 27 УК исполнителем рассматриваемых преступлений могут быть только специальные субъекты. Участие же в совершении этих преступлений других лиц, не являющихся специальными субъектами, не превращает их в последние, хотя бы они фактически и выполнили определенную часть объективной стороны преступления.
