- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
Соучастие — это объединение, когда два или более лица совершают преступление совместно и умышленно. Согласно ст.26 уку соучастие в преступлении является умышленное совместное участие нескольких субъектов преступления в совершении умышленного преступления.
Объективные признаки соучастия заключаются в том, что:1) соучастие есть только там, где в преступлении участвуют хотя бы два лица (законодатель называет минимальное количество участников преступления, хотя их может быть и больше). 2) соучастие — это деятельность совместная. Совместность как объективный признак соучастия включает в себя следующие три момента:
а) преступление осуществляется общими усилиями всех соучастников. б) последствие, которое достигается в результате совершения преступления, является единым, неделимым, общим для всех соучастников. в) между действиями соучастников и тем преступлением, которое совершил исполнитель, имеется причинная связь, причем опосредствованная, ибо общий результат достигается лишь путем сознательной деятельности исполнителя.
Субъективные признаки соучастия — умышленное совместное участие в совершении преступления. В законе субъективная сторона соучастия в преступлении (субъективные признаки соучастия) выражена следующими словами — преступление совершается умышленно и совместно. Из этой формулировки закона следует, что: а) соучастие возможно лишь в умышленных преступлениях; б) все лица, участвующие в преступлении (все соучастники), действуют умышленно, у них имеется совместный умысел.
Види співучасників.
Соучастники в преступлении могут играть различные роли либо выполнять разнородные функции. В ч. 1 ст. 27 УК называются виды соучастников, которыми являются исполнитель, организатор, подстрекатель и пособник.
Исполнитель (ч. 2 ст. 27 УК). Им считается лицо, непосредственно совершившее преступл-е. Это означает, что исполнителем является соучастник, который своими действиями выполнил полностью или хотя бы частично (в какой-то части) объективную сторону преступл-я. Без исполнителя нет соучастия, ибо только он осуществляет задуманное, реализует, завершает умысел соучастников. И в этом смысле исполнитель – определяющая, центральная фигура в соучастии.
Организатор (ч. 3 ст. 27 УК). Это лицо, которое организовало совершение преступления или руководило его совершением. Организатор занимает особое место в соучастии, он как бы стоит над всеми соучастниками, регулируя и направляя всю их деятельность. Лицо, организовавшее совершение преступления, — это соучастник создавший группу, распределивший роли между остальными соучастниками, наметивший план преступления, установивший контакты с другими преступными группами и т.п. С объективной стороны организаторская деятельность должна отвечать требованиям совместности.
С субъективной стороны умыслом организатора охватывается то преступление, которое должен совершить исполнитель (исполнители).
Подстрекатель (ч. 4 ст. 27 УК). Им считается лицо, склонившее к совершению преступления. подстрекатель – лицо, которое создает у исполнителя или у других соучастников решимость, желание совершить преступление, т.е. умысел на совершение преступления. С объективной стороны именно тем, что подстрекатель возбуждает желание совершить преступление, он и ставит свои действия в причинную связь с тем преступлением, которое будет совершено исполнителем. С субъективной стороны у подстрекателя имеется прямой умысел на совершение исполнителем определенного, конкретного преступления.
Пособник (ч. 5 ст. 27 УК). Им признается лицо, содействовавшее совершению преступления путем дачи советов, указаний, предоставлением средств или устранением препятствий, а также лицо, заранее обещавшее скрыть преступника, орудия и средства совершения преступления, следы преступления или предметы, добытые преступным путем
С объективной стороны совместность в поведении пособника заключается в том, что, укрепляя своими действиями или бездействием решимость совершить преступление, он ставит свою деятельность в причинную связь с тем преступлением, которое совершается исполнителем. С субъективной стороны пособник обязательно должен быть осведомлен о преступных намерениях соучастников (во всяком случае о преступных намерениях исполнителя).
