- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Службові обмеження для військовослужбовців.
Наказание в виде служебного ограничения применяется к осужденным военнослужащим, (кроме военнослужащих срочной службы) на срок от шести месяцев до двух лет в случаях, предусмотренных настоящим Кодексом, а также в случаях, когда суд, учитывая обстоятельства дела и личность осужденного, сочтет возможным вместо ограничение свободы или лишение свободы на срок не более двух лет назначить служебное ограничения на тот же срок.
Из суммы денежного содержания осужденного к служебному ограничению производится удержание в доход государства в размере, установленном приговором суда, в пределах от десяти до двадцати процентов. Во время отбывания наказания осужденный не может быть повышен в должности, в воинском звании, срок наказания не засчитывается ему в срок выслуги лет для присвоения очередного воинского звания.
Служебное ограничения для военнослужащих является новым видом основного наказания и имеет комбинированный характер:
а) оно проявляется в принудительных мерах имущественного характера: в доход государства отсчитывается от десяти до двадцати процентов с суммы денежного содержания осужденного,
б) на осужденного совершается моральное воздействие - он не может быть повышен в должности, в воинском звании, срок наказания не засчитывается ему в срок выслуги лет для присвоения очередного воинского звания. Этот вид наказания назначается как в случаях, предусмотренных УК, так и в случаях, когда суд, учитывая обстоятельства дела и личность осужденного, приходит к выводу о возможности применения к нему этого наказания вместо ограничения свободы или лишения свободы на срок не более 2-х лет (ч. 1 ст. 58).
Служебное ограничения для военнослужащих применяется на срок от шести месяцев до двух лет. Наказание в виде служебного ограничения не может назначаться военнослужащим срочной службы (ч. 1 ст. 58).
Конфіскація майна.
Наказание в виде конфискации имущества состоит в принудительном безвозмездном изъятии в собственность государства всего или части имущества, являющегося собственностью осужденного. Если конфискуется часть имущества, суд должен указать, какая именно часть имущества конфискуется, или перечислить конфискуемые.
Конфискация имущества устанавливается за тяжкие и особо тяжкие корыстные преступления и может быть назначена только в случаях, прямо предусмотренных в Особенной части настоящего Кодекса. Перечень имущества, не подлежащего конфискации, определяется законом Украины.
По содержанию ч. 1 ст. 59 конфискация, как законная форма лишения права собственности, является полной или частичной. В приговоре суда должно быть четко определена та часть имущества, которая конфискуется, или перечислены все предметы (предприятие, являющееся собственностью виновного, его дом, дача, автомобиль, гараж, телевизор). Замена имущества, конфискуется, на эквивалентную денежную сумму не допускается.
Особенностью конфискации имущества является то, что она:
1) может быть назначена только в случаях, прямо предусмотренных в Особенной части УК,
2) установлена за тяжкие и особо тяжкие корыстные преступления. Корыстным тяжким или особо тяжким преступлением может быть признан любой из преступлений, определенных в ч. ч; 4 или 5 ст. 12, если оно совершено из корыстных побуждений.
Для обеспечения конфискации имущества и гражданского иска в уголовно-процессуального порядка накладывается арест на вклады, ценности и иное имущество обвиняемого или подозреваемого или лиц, несущих по закону материальную ответственность за его действия, а также изымается имущество, на которое наложен арест. Изъятые деньги, ценные бумаги и драгоценности передаются по описи в финансовые органы для хранения. Транспортные средства описываются, опечатываются и передаются на хранение в органы ГАИ. Здания описываются, и в нотариальную контору или исполкома сельского совета направляется письмо или копия постановления о наложении ареста с предписанием не удостоверять никаких гражданско-правовых сделок с ним. Сокрытие имущества, подлежащего конфискации или на которое наложен арест или которое описано, образует состав преступления, предусмотренного ст. 388.
В ч. З ст. 59 указанного, что Перечень имущества, не подлежащего конфискации, определяется законом Украины. Такой Перечень является приложением к настоящему УК. Конфискация, таким образом, не имеет абсолютного характера, поскольку минимум имущества (предметы первой необходимости), необходимого осужденному и лицам, находящимся на его иждивении, не подлежит конфискации. Осужденный может быть освобожден от конфискации имущества по амнистии (ст. 86), если до дня вступления в силу закона об амнистии не был выполнен приговор суда в части конфискации имущества. Конфискация как вид наказания не применяется к несовершеннолетним (ст. 98).
Арешт.
Наказание в виде ареста заключается в содержании осужденного в условиях изоляции и устанавливается на срок от одного до шести месяцев. Конкретный срок ареста определяется судом, исходя из общих принципов назначения наказания (ст. 65).
Арест не применяется к лицам до шестнадцати лет, беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до семи лет.
По своей правовой природе арест является разновидностью лишения свободы на короткий срок, заключается в соблюдении осужденного в условиях изоляции от общества. Такая изоляция осужденного сочетается с применением к нему ограничений, специально предусмотренных режимом отбывания данного наказания, а также с применением мер воспитательного характера.
Арест может применяться ко всем осужденным, в т. ч. и в нетрудоспособных (инвалидов 1-2 групп), лиц пенсионного возраста, военнослужащих срочной службы. Отбывания ареста осуществляется в специальных исправительных учреждениях. Согласно ч. 2 ст. 60 военнослужащих отбывают арест на гауптвахте.
К лицам, отбывающим арест не может применяться освобождение от отбывания наказания с испытанием (ст. 75) и условно-досрочное освобождение от отбывания наказания (ст. 81). Побег осужденного к аресту из места лишения свободы или из-под стражи образует состав преступления, предусмотренного ст. 393.
