- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
Юридическая ошибка заключается в неправильном представлении лица о юридических свойствах содеянного, его правовой характеристике. Именно поэтому юридическую ошибку иногда еще называют ошибкой в праве. Следовательно, при юридической ошибке лицо может заблуждаться в преступности или неприступности совершаемого им деяния, его квалификации, виде или размере наказания, предусмотренного законом за это деяние.
Юидическая ошибка подразделяется на три вида:
а) ошибка в преступности деяния;
б) ошибка в квалификации преступления;
в) ошибка в характере наказания.
Ошибка в преступности, в свою очередь, может быть двоякого рода: она может заключаться в том, что лицо считает свое деяние преступлением, а в действительности закон его таковым не признает; или может быть противоположное заблуждение — деяние по закону является преступлением, а лицо считает, что оно непреступно. В первом случае имеет место так называемое мнимое преступление, существующее только в воображении лица. Поскольку обязательным признаком преступления является его уголовная противоправность, ошибочное представление о преступности деяния исключает вину и уголовную ответственность. Во втором случае, когда деяние по закону признается преступлением, а лицо считает его правомерным, непреступным, вина и уголовная ответственность в принципе не исключаются.
Ошибка в квалификации преступления также по существу отражает незнание или недостаточную осведомленность лица о действующем уголовном законе. Таково же решение вопроса и при наличии ошибки в характере наказания, т.е. неправильном представлении лица о виде и размере наказания, грозящего ему но закону за совершенное преступление.
Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
Фактическая ошибка – это неправильное представление лица о фактических объективных признаках совершенного им деяния. При фактической ошибке лицо правильно оценивает юрид-кую, правовую хар-ристику опред-ного деяния как конкретного преступл-я, однако ошибается в его фактических признаках.
В зависимости от того, в содержании каких именно объективных признаков ошибается лицо, различают следующие виды фактической ошибки: а) ошибку в объекте; б) ошибку в характере деяния (действия или бездействия); в) ошибку в причинной связи; г) ошибку в личности потерпевшего.
Ошибка в объекте заключается в неправильном представлении лица о хар-ре тех общ-ных отношений, на которые посягает его деяние. Лицо направляет свое деяние на причинение вреда одному объекту, но в силу его ошибки вред фактически причиняется другому объекту. Типичным примером такой ошибки может служить случай, когда лицо похищает в трамвае у потерпевшей сумочку, считая, что в ней находятся деньги или иные ценности, принадлежащие ей.
Ошибка в характере деяния может быть двоякого рода. Во-первых, она может выражаться в заблуждении лица о наличии в его действии или бездействии фактических признаков, образующих объективную сторону конкретного состава преступления; во-вторых – в заблуждении об отсутствии в его деянии таких признаков.
Ошибка в развитии причинной связи заключается в неправильном представлении лица о действительном развитии причинной связи между совершенным деянием и наступившими общ-но опасными последствиями. Для решения вопроса о вине лица правильная оценка им причинной связи имеет существенное значение, ибо причинная связь является обязательным признаком объективной стороны преступлений с материальным составом. При этом следует учитывать, что уголовное право не требует, чтобы лицом осознавалась причинная связь во всех деталях и особенностях. Требуется только, чтобы лицо осознавало развитие причинной связи в общих чертах.
Фактическая ошибка в личности потерпевшего заключ-ся в причинении вреда одному чел-ку, ошибочно принятому за другого. Такая ошибка не может влиять на форму вины и ответст-ть, ибо жизнь любого человека (а именно жизнь здесь является объектом) одинаково охраняется угол-м законом. Виновный же в этой ситуации не ошибался в том, что посягает на жизнь чел-ка.
Ошибку в личности потерпевшего необходимо отличать от некоторых случаев ошибки в объекте, внешне сходных с ошибкой в личности. Так, лицо, желая отомстить судье, вынесшему решение не в его интересах, поджидает его вечером на улице и наносит тяжкие телесные повреждения.
