- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
При сложении наказаний по совокупности преступлений и совокупности приговоров менее строгий вид наказания переводится в более строгий вид исходя из такого их соотношения:
1) одному дню лишения свободы соответствуют:
а) один день содержания в дисциплинарном батальоне военнослужащих или ареста;
б) два дня ограничения свободы;
в) три дня служебного ограничения для военнослужащих или три дня исправительных работ;
г) восемь часов общественных работ;
2) одному дню содержания в дисциплинарном батальоне военнослужащих или ареста соответствуют;
а) два дня ограничения свободы;
б) три дня служебного ограничения для военнослужащих или три дня исправительных работ;
3) одному дню ограничения свободы соответствуют три дня служебного ограничения для военнослужащих или три дня исправительных работ;
4) одному дню ограничения свободы или ареста соответствуют 8:00 общественных работ.
При назначении по нескольким приговорам наказание в виде исправительных работ или служебного ограничения для военнослужащих составлению подлежат только сроки этих наказаний. Предварительное заключение засчитывается судом в срок наказания при осуждении к лишению свободы день за день или по правилам, предусмотренным в части первой настоящей статьи. При назначении наказаний, не указанных в части первой настоящей статьи, суд, учитывая предварительное заключение, может смягчить наказание или полностью освободить осужденного от его отбывания. Приведены в ст. 72 правила сложения наказаний и зачет срока предварительного заключения применяются судом при назначении наказания по совокупности преступлений и по совокупности приговоров.
В ч. ч. 1, 2, 3 и 4 ст. 72 определено соотношение между различными наказаниями, которое применяется судом при переводе менее строгого вида наказания в более строгий вид наказания. При назначении таких видов наказаний, как исправительные работы и служебное ограничения для военнослужащих размеры отчислений из заработка осужденного составлению не подлежат и исчисляются по каждому приговору самостоятельно. При назначении наказания по совокупности преступлений и по совокупности приговоров не подлежат составлению и выполняются самостоятельно:
а) основные наказание в виде штрафа и лишения права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью;
б) дополнительные наказания всех видов.
Зачисление судом предварительного заключения в случае осуждения к лишению свободы производится из расчета день за день или исходя из соотношения наказаний, определенного в ч. 1 ст. 72. Если же суд назначает наказание, не указанные в ней, то, учитывая предварительное заключение, он может смягчить наказание или полностью освободить осужденного от его отбывания.
Звільнення від покарання та його відбування.
Освобождение осужденного от наказания или дальнейшего его отбывания, замена более мягким, а также смягчение назначенного наказания, кроме освобождения от наказания или смягчения наказания на основании закона Украины об амнистии или акта о помиловании, может применяться только судом в случаях, предусмотренных настоящим Кодексом. Лицо, осужденное за деяния, наказуемость которого законом устранена, подлежит немедленному освобождению от назначенного судом наказания.
Предназначена осужденному мера наказания, превышающей санкцию нового закона, снижается до максимального предела наказания, установленного санкцией нового закона. Лицо, совершившее преступление небольшой или средней тяжести, может быть по приговору суда освобождено от наказания, если будет признано, что с учетом безупречного поведения и добросовестного отношения к труду это лицо ко времени рассмотрения дела в суде нельзя считать общественно опасным.
Лицо также может быть по приговору суда освобождено от наказания по основаниям, предусмотренным ст. 49 настоящего Кодекса. Институт освобождения от наказания и его отбывания является одним из проявлений принципа гуманизма в уголовном праве. Его применение направлено на сужение границ уголовно-правовой репрессии для стимулирования исправления осужденного, адаптации его к нормам социального поведения и требований соблюдения правопорядка,
Суть этого института заключается в том, что по основаниям, предусмотренным УК:
1) осужденный может (или должен) быть освобожден судом от:
а) реального отбывания наказания, назначенного приговором суда,
б) дальнейшего отбывания наказания, часть которого он уже отбыл,
2) осужденному может быть:
а) заменены наказания более мягким,
б) смягчено назначенное наказание.
Освобождение от наказания и его отбывания, замена наказания более мягким, а также смягчение назначенного наказания составляют исключительную прерогативу суда, кроме освобождения от наказания или смягчения наказания на основании закона Украины об амнистии или акта о помиловании. Материальным основанием освобождения от наказания и его отбывания является нецелесообразность или невозможность назначения или исполнения наказания в силу утраты или значительного уменьшения общественной опасности лица, совершившего преступление, ухудшение состояния и здоровья или в силу изменения закона. Эти основания конкретизируются применительно к отдельным видам освобождения от наказания и его отбывания. УК предусматривает следующие виды освобождения от наказания и его отбывания:
1) освобождение от наказания: а) в отношении лица, осужденного за деяние, наказуемость которого законом устранена (ч. 2 ст. 74), б) вследствие утраты лицом общественной опасности (ч. 4 ст, 74), в) в связи с истечением сроков давности (ч. 5 ст. 74), г) по болезни (ст. 84); д) на основании закона Украины об амнистии или акта о помиловании (ст. 85);
2) освобождение от отбывания наказания: а) с испытанием (ст. 75, 76, 77, 78), б) с испытанием беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до семи лет (ст. 79), в) в свя связи с истечением сроков давности исполнения обвинительного приговора (ст. 80); г) условно-досрочное (ст. 81); д) беременных женщин и женщин, имеющих детей до трех лет (ст. 83), е) на основании закона Украины о амнистии или акта о помиловании (ст. 85);
3) замена более мягким наказанием: а) неотбытой части наказания (ст. 82), б) наказание полностью или неотбытой его части на основании закона Украины об амнистии или акта о помиловании (ст. 85);
4) смягчение назначенного наказания (ч. З ст. 74).
Кроме того, специальные виды освобождения от наказания и его отбывания установлено УК в отношении несовершеннолетних. Ч. 2 ст. 74 предусматривает немедленное освобождение лица от назначенного судом наказания в случае, если новый закон устраняет наказуемость (декриминализуе) деяние, за совершение которого она была осуждена, а ч. З ст. 74 - смягчение (снижение) назначенного осужденному наказания, превышающей санкцию нового закона, до максимального предела наказания, установленного санкцией нового закона. Подробнее об обратном действии во времени уголовного закона см. в комментарии к ст. ст. 4 и 5. В указанных двух случаях освобождения от наказания и снижение наказания производится судом по заявлению осужденного либо по представлению прокурора или органа, ведающего исполнением наказания.
Освобождение от наказания вследствие утраты общественной опасности лица, совершившего преступление (ч. 4 ст. 74), допускается только при совокупности следующих условий: 1) совершение лицом преступления небольшой или средней тяжести, 2) его безупречного поведения и добросовестного отношения к труду, которые дают суду основания полагать, что лицо не совершит нового преступл-я и, соответственно, ее общ-ную опасность можно считать потерянной.
Поведение лица является безупречной, если лицо не только воздерживается от совершения преступлений и других правонарушений, но и полностью соблюдает общепринятых норм поведения и морали, иными словами, ведет себя идеально. О понятии добросовестного отношения к труду см. комментарий к ст. 91.
Освобождение лица от наказания в связи с истечением сроков давности (ч. 5 ст. 74) может быть применено лишь в случаях, когда суд не может освободить лицо от ответственности в связи с истечением сроков давности (ст. 49). Так, если лицо возражает против прекращения дела по нереабилитирующим ее основанием (истечение сроков давности) и требует закрыть ее, например, за отсутствием события или состава преступления, суд, при наличии для этого оснований, признает лицо виновным, выносит обвинительный приговор и освобождает ее от наказания.
