- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
Отличие необходимой обороны от крайней необходимости
Крайнюю необходимость следует отличать от необходимой обороны по таким признакам:
1) основанием необходимой обороны есть общественно опасное посягательство человека, который вызывает необходимость в его немедленном предотвращении; основание крайней необходимости - опасность, которая непосредственно угрожает правоохранительным интересам, которую нельзя предотвратить в данной обстановке иначе, чем причинением вреда;
2) при необходимой обороне вред должен быть причинен лишь тому, кто посягает; при крайней необходимости вред причиняется правоохранительным интересам государства, общества или лица, т.е. при необходимой обороне происходит стычка "права с не правом", а при крайней необходимости, наоборот, стычка "права с правом";
3) при необходимой обороне причиненный вред должен отвечать опасности посягательства и обстановке защиты; при крайней необходимости причиненный вред должен быть равнозначным или менее значительным, чем предотвращенный вред;
4) превышение границ необходимой обороны тянет привилегированную ответственность в случаях специально предусмотренных статьями 118 и 124 УК, а за превышение границ крайней необходимости ответственность наступает на общих началах, хотя сам факт такого превышения рассматривается как обстоятельство, которое смягчает наказание.
Затримання особи, що вчинила злочин.
Часть 1 ст. 38 устанавливает: «Не признаются преступными действия потерпевшего и других лиц непосредственно после совершения посягательства, направленные на задержание лица, которое совершило преступление, и доставка ее соответствующим органам власти, если при этом не было допущено превышение мероприятий, необходимых для задержания такого лица». В соответствии с ч. 2 ст. 38 превышениям отмеченных мероприятий признается преднамеренное причинение лицу, которое совершило преступление, тяжелого вреда, который явно не отвечает опасности посягательства или обстановке задержания преступника.
Правомерное задержание преступника потерпевшими или другими лицами — это насильственные действия, направленные на краткосрочное лишение свободы лица, которая совершила преступление, с целью доставленных ее органам власти, если эти действия вызванные необходимостью задержания и отвечают безопасности совершенного посягательства и обстановке задержания преступника.
Задержание преступника возможно лишь при наличии для этого основания, то есть преступления. Обычно основанием задержания служит очевидное для потерпевших или других лиц преступное посягательство на правоохранительные интересы (например, разбойное нападение, кража, посягательство на жизнь или здоровье человека и тому подобное). Задержание лица при отсутствии такого основания может свидетельствовать о незаконности действий и тянуть за собой ответственность по ст. 146 УК как за незаконное лишение свободы.
Задержание преступника имеет признаки, которые характеризуют: 1)цель задержание; 2) лицо, которое подлежит задержанию; 3) характер действий при задержании; 4) своевременность задержания; 5) необходимость причинения вреда 6) какой вред был причинен преступнику при его задержании.
В соответствии с ч. 1 ст. 38 КК действия потерпевших и других лиц признаются правомерными, если они имели своей целью задержание преступника и доставку его органам власти. В связи с этим выделяют две цели таких действий : 1) конечная — доставка преступника соответствующим органам власти (в отдел милиции, прокуратуру, военной власти и тому подобное) и 2) ближайшая — задержать преступника, то есть лишить его личной воли. Если же действия по задержанию преступника были осуществлены для достижения другой цели (например, для самосуда), то это исключает их правомерность.
УК регулирует задержание лишь преступника, то есть задержание лица, которое совершает или уже совершила преступное посягательство. Если же потерпевший добросовестно ошибается относительно преступности совершенного или лица преступника, то вопрос об ответственности за необоснованное причинение вреда должно решаться по правилам задержания так называемого мнимого преступника, что аналогичные правилам о мнимой обороне.
Задержание преступника заключается в действиях потерпевших или других лиц, связанных с лишением преступника личной воли, а также причинением ему (в случае необходимости) вреда.. Задержание преступника на длительный срок при отсутствии в том потребность не исключает ответственности лица по ст. 146 УК.
Превышение мероприятий, необходимых для задержания преступника, тянет за собой ответственность лишь в двух случаях, специально предвиденных в ст. 118 (преднамеренное убийство при превышении мероприятий, необходимых для задержания преступника) и ст. 124 УК (преднамеренное причинение тяжелого телесного повреждения преступнику при таких обстоятельствах). Причинение преступнику другого вреда является ненаказуемым.
