- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
Единичное преступление – это преступление, предусмотренное угол-м законом в качестве единого, одного, самостоятельного состава преступл-я. В подавляющем большинстве случаев в диспозициях статей Особенной части УК сформулированы единичные преступл-я. Конструируя это понятие, законодатель исходит из типичности данного преступного деяния, его хар-рных признаков, распространенности, степени общественной опасности. Главный признак единичного преступл-я состоит в том, что оно охватывается одной и той же статьей УК.
Видами единичных преступлений являются:
1) простое единичное преступл-е – преступл-я, которые хар-ризуются относительной несложностью законодат-го определения их объективной и субъект-й стороны;
2) усложненное единичное преступл-е – преступл-я, которые сравнительно м простыми преступл-ми усложнены дополнит-ми объективными или субъективными признаками, которые дают им внешней схожести с множественными преступл-ми.
К простым единичным преступлениям относятся следующие разновидности:
1. преступление с одним действием - общественно опасные последствия которые не описаны в законе про уголовную ответст-ть, т.е преступления с формальным составом (разглашение тайны об усыновлении (удочерении), взятка);
2. преступления двумя действиями, которые предусмотрены законом как обязательные. В этих преступления каждое действие не определяется и только в своем соединены они представляют единичное преступление.
3. преступления с двумя или больше деяниями, которые предвидены в законе как альтернативные.
4. преступление с одним деянием и одним следствием. Это преступления с материальным составом, в которых одному описанному в законе деянию корреспондирует только один вид последствий (кража, умышленное убийство).
5. преступления с одним деянием и несколькими последствиями, которые предвидены в законе как альтернативные. К таким преступлениям принадлежат те преступления с материальным составом, в которых одно деяние может тянуть два или больше из описанных в законе общественно опасных последствия, каждый из которых, сам по себе является достаточным для наличия состава преступления (преднамеренно тяжелое телесное повреждение).
В свою очередь, к усложненным единичным преступлениям относятся:
Длящееся преступл-е используется не только теорией угол-го права, но и практикой. Такими преступл-ми являются: незаконное хранение оружия, незаконное лишение свободы, участие в банде, недонесение о преступлении, уклонение от уплаты налогов, а также алиментов и т.п. Во всех приведенных случаях каким-то действием или бездействием лица начинается совершение определенного преступл-я (купив пистолет, лицо начало незаконно его хранить; не выполнив решение суда, лицо начало уклоняться от уплаты алиментов). Во всех этих случаях действием или бездействием лица создается определенное преступное состояние, которое длится определенный промежуток времени. Т. о., при длящемся преступлении лицо совершает действие, учиняет бездействие, которым начинается преступл-е, а затем уже само преступл-е совершается, осуществляется непрерывно.
Продолжаемое преступление. Им признается преступл-е, складывающееся из ряда тождественных преступных действий, направленных к общей цели и составляющих в целом единое преступл-е. Для него характерны следующие признаки: а) продолжаемое преступление состоит из двух или более самостоятельных, т.е. отделенных друг от друга во времени, тождественных преступных деяний; б) все эти отдельные самостоятельные преступные деяния объединены единством цели, имеют общую цель; в) деяния рассматриваются не как множественность преступлений, а как одно, единое, единичное преступление, подпадающее под признаки одной статьи УК. Началом продолжаемого преступления является совершение первого действия из числа нескольких тождественных преступных действий. Окончанием продолжаемого преступления считается момент совершения последнего преступного действия. Необходимо отграничивать длящиеся преступления от преступлений продолжаемых. Если длящееся преступл-е – это непрерывное осуществление лицом состава преступл-я, то продолжаемое преступление предполагает наличие отдельных преступных деяний, отделенных друг от друга промежутком времени. Это как бы «прерывистое» преступление.
Сложное (составное) преступл-е. Для этих преступл-й хар-рно соединение в диспозиции статьи УК в единое преступление 2-х или более самостоятельных преступных деяний, находящихся в тесном единстве, в типичной, так сказать, органической связи (побег очень часто соединен с насилием, хулиганство – с сопротивлением представителям власти или общ-ности и т.п.). Составное преступл-е имеет такие признаки: а) оно состоит из 2-х или более преступных деяний (побег, соединенный с насилием; превышение власти, соединенное с насилием); б) каждое из этих преступных деяний, если рассматривать их отдельно, самостоятельно, изолированно, образует отдельное преступл-е, содержит признаки самостоятельного состава преступл-я (и побег, и причинение насилия являются самостоятельными преступл-ми); в) отдельные преступл-я ввиду их органического единства, типичности связей, распространенности рассматриваются законодателем как одно, единое, единичное сложное преступл-е; г) единичное сложное преступл-е охватывается признаками одной статьи Особ-й части УК, т.е. в диспозиции соответствующей статьи УК как единое сложное (составное) преступл-е.
Значение единочного преступления проявляется в следующем:
1. для конструирования отдельных видов множественности, поскольку структурными элементами каждого вида множественности преступлений является только единичные преступл-я; 2. для отграничения от множественности преступлений; 3. для квалификации и назначения наказания, поскольку каждыое единичное преступление подлежит самостоятельной квалификации и за каждое единичное преступление назначается самостоятельное наказание.
