- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Поняття і види сукупності злочинів.
Понятие совокупности преступлений определяется в ч.1 ст.33 УК, согласно которой совокупностью преступлений признается совершение лицом двух или более преступлений, предусмотренных различными статьями или различными частями одной статьи Особенной части УК, за одно из которых оно не было осуждено. При этом не учитываются преступления, за которые лицо было освобождено от уголовной ответственности по основаниям, установленным законом.
Признаки совокупности преступлений:
1) лицом совершено два или более преступлений;
2) каждое из них предусмотрено самостоятельной статьей;
3) ни за одно из них лицо еще не было осуждено, т.е. все они совершены до вынесения приговора хотя бы за одно из них.
Совершение лицом 2-х или более преступл-й – предполагает, что каждое из них носит характер самостоятельного, единичного преступл-я. Такое единичное преступл-е может иметь различные виды, но оно всегда заключает в себе признаки одного состава преступл-я. Совершение двух или более единичных преступлений и образует собой совокупность преступлений. Виновный может совершить два или более «простых» единичных преступлений, либо одно «простое» и наряду с ним длящееся или продолжаемое преступл-е, либо два составных преступл-я и т. п. Следует иметь в виду, что под единичным преступлением понимается не только оконченное преступл-е, но и приготовление к преступл-ю или покушение на преступл-е. Так, совокупность преступлений имеет место тогда, когда лицо совершает кражу, а затем — покушение на убийство, либо совершило хулиганство, а затем начало готовиться к хищению и на этой стадии его деятельность была пресечена. Не исключается совокупность преступлений и тогда, когда лицо совершило одно из преступлений в одиночку, а затем было соучастником в совершении другого преступления.
В теории угол-го права совокупность преступлений традиционно подразделяют на 2 вида: идеальную и реальную.
Идеальная совокупность имеет место там, где одним действием лица совершены два или более преступлений, предусмотренных различными статьями уголовного закона.
Реальная совокупность имеет место там, где виновный различными самостоятельными действиями совершает два или более преступлений. При идеальной совокупности одним действием лица совершаются два или более преступлений; при совокупности реальной каждое действие, совершенное виновным, образует с точки зрения угол-го закона самостоятельное преступл-е. Далее, если при идеальной совокупности преступл-я, которые в нее входят совершаются одновременно, то при реальной совокупности между совершаемыми действиями, а следовательно, и учиненными преступлениями обязательно существует более или менее продолжительный разрыв во времени. Здесь одно преступл-е всегда отделено от другого, они совершаются в разное время хотя и могут быть тесно связаны между собой.
Угол-но-правовое значение совокупности преступл-я состоит в том, что:
1) она отражает реальное состояние преступности, в структуре которой достаточно большое количество занимают случаи совершения одним лицом нескольких предусмотренных различными статьями УК преступлений, за одно из которых она не была осуждена;
2) УК требует самостоятельной квалификации по отдельной статьей Особенной части УК каждого преступления, входящего в совокупности;
3) УК предусм-ет специальные правила назначения наказания лицу, признается виновным в совершении совокупности преступл-й (ст. 70 и 72 УК)
Совокупность преступлений следует отличать от смежных с ней понятий, а именно: от конкуренции уголовных законов (норм) и от так называемых сложных (составных) преступлений. Под конкуренцией уголовно-правовых норм принято понимать наличие двух или более уголовных законов в равной мере предусматривающих наказуемость данного деяния. Иначе говоря, при конкуренции норм одно единичное преступление одновременно подпадает под признаки нескольких норм уголовного закона. Наиболее типичными случаями являются конкуренция общей и специальной норм. При идеальной совокупности совершается не одно, а два или более преступлений, каждое из которых подпадает под признаки отдельной статьи УК. При конкуренции норм совершается одно преступление, охватываемое признаками разных статей УК.
Понятие совокупности преступлений отражает реально существующий вид множественности преступлений, когда лицом совершены два или более различных преступлений, ни за одно из которых оно еще не было осуждено. Понятие совокупности преступлений определяет необходимость квалификации каждого входящего в нее преступления по самостоятельной статье УК. И если следователь или суд не сделали этого, дело подлежит направлению на доследование или новое судебное рассмотрение для исправления этой ошибки.
