- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
Согласно ст.23 УКУ, виной является психологическое отношение лица к совершаемому деянию выраженного в форме умысла или неосторожности.
Значение вины в уголовном праве : является одним из важнейших принципов уголовного права — принцип уголовной ответственности только при наличии вины.
Субъективная сторона преступления без установления вины лица в совершении общественно опасного деяния и наступившего общественно опасного последствия.
Формы вины — это очерченные в уголовном законе сочетания определенных признаков (элементов) сознания и воли лица, совершающего общественно опасное деяние: Умысел и неосторожность имеют свои виды. Умысел может быть прямым или косвенным. Прямой умысел представляет собой. Когда лицо осознает общественно опасный характер своего деяния и предвидело его последствия и желало его наступления. косвенный умысел- лицо сознавало общественно опасный характер своего деяния, предвидело его последствия, но не желала, но осознанно допускало их наступление.
Неосторожность проявляется в самоуверенность или небрежности. Самоуверенность лица, которое предвидело возможность наступления общественно опасных последствий своего деяния, но легкомысленно рассчитывало на их предотвращение. небрежность если лицо не предвидело возможность наступления общественно опасных последствий своего деяния, хотя должно было и могло их предвидеть.
Степень вины — это оценочная, количественная категория, которая во многом определяет тяжесть совершенного деяния и опасность личности виновного.
Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
Преступление признается совершенным умышленно, если лицо, его совершившее, сознавало общественно опасный характер своего действия или бездействия, предвидело его общественно опасные последствия и желало их или сознательно допускало наступление этих последствий.
Определения умышленной вины позволяет выделить три отличительные особенности (признака): сознание лицом общественной опасности (общественной вредности) своего деяния; предвидение его общественно опасных последствий; желание наступления таких последствий или сознательное их допущение. Первые две особенности (сознание и предвидение) составляют интеллектуальный признак психологической деятельности лица, а третья (желание или сознательное допущение последствий) — его волевой признак (момент).
Умысла делится на прямой и косвенный. Прямой умысел — это такое психическое отношение лица к деянию и его последствиям, при котором оно сознает общественно опасный характер своего деяния, предвидит возможность или неизбежность его общественно опасных последствий и желает их наступления.
Интеллектуальным признаком при прямом умысле выражается в осознании лицом общественной опасности своих действий (бездействия), предвидении возможности или неизбежности наступления общественно опасных последствий; волевой признак прямого умысла характеризуется желанием лица, совершившего преступление, наступления общественно опасных последствий;
Косвенный умысел — это такое психическое отношение лица к деянию и его последствиям, при котором оно сознает общественную опасность своего деяния, предвидит возможность наступления его общественно опасных последствий и сознательно их допускает.
Интеллектуальный признак при косвенном умысле – в осознании лица общественной опасности своих действий (бездействия) и предвидении возможности наступления общественно опасных последствий. волевой признак косвенного умысла – в нежелании, но сознательном допущении наступления этих последствий либо в безразличном отношении к этим последствиям.
Кроме основных двух видов умысла, указанных в законе, в теории уголовного права выделяются еще и другие разновидности умысла:
1) по условиям формирования различают:
– заранее обдуманный умысел характеризуется тем, что виновный, придя к решению совершить преступление, заранее в течение более или менее продолжительного периода времени до момента выполнения преступления обдумал все существенные моменты его совершения, разработал план, предусмотрел те или иные его детали;
– внезапно возникший умысел характеризуется тем, что виновный приводит в исполнение свое намерение совершить преступление немедленно или через незначительный промежуток времени после его возникновения, не обдумывая подробностей деяния;
– аффектированный умысел – это умысел, возникший в состоянии сильного душевного волнения;
2) в зависимости от степени предвидения субъектом последствий своих действий различают:
– определенный умысел – характеризуется тем, что при нем виновный предвидит вполне определенные преступные последствия своего деяния;
– неопределенный умысел – характеризуется тем, что при нем виновный предвидит, что в результате его действий (бездействия) наступят преступные последствия, но не представляет их себе достаточно определенно.
