- •Поняття кримінального права, його система та ознаки.
- •Поняття кримінальної відповідальності, її підстава.
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки і значення.
- •Структура закону про кримінальну відповідальність.
- •Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Ук Статья 5. Обратная сила закона об уголовной ответственности во времени
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
- •Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України.
- •Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •Статья 9. Правовые последствия осуждения лица за пределами Украины
- •Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •Поняття та ознаки злочину.
- •Статья 11. Понятие преступления
- •Визначення понять злочину в кримінальному праві, їх сутність.
- •Значення ч. 2 ст. 11 кк України для визначення поняття злочину.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів та її значення.
- •Поняття складу злочину, його види та значення. Класифікація злочинів.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Співвідношення понять злочину і складу злочину.
- •Поняття об’єкта злочину. Його значення. Види об’єктів.
- •Предмет злочину. Його значення. Відмінність від об’єкта.
- •Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
- •Особливості конструкції об’єктивної сторони у формальних та матеріальних складах злочину.
- •Поняття дії та бездіяльності як ознак об’єктивної сторони злочину. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
- •Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття, значення та види.
- •Причинний зв’язок у кримінальному праві, його ознаки та значення.
- •Спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки об’єктивної сторони. Їх значення.
- •Поняття суб’єкта злочину. Його ознаки.
- •Поняття осудності та її значення.
- •Поняття неосудності за кримінальним правом. Критерії неосудності.
- •Поняття та значення обмеженої осудності.
- •Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.
- •Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.
- •Спеціальний суб’єкт злочину.
- •Поняття та значення суб’єктивної сторони злочину.
- •Поняття вини у кримінальному праві. Її значення.
- •Прямий та непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
- •Відмежування непрямого умислу від прямого.
- •Злочинна самовпевненість. Її інтелектуальний та вольовий моменти.
- •Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.
- •Злочинна недбалість, її критерії.
- •Випадок (казус), його відмежування від злочинної недбалості.
- •Змішана (подвійна, складова) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.
- •Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Юридична помилка, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття фактичної помилки, її види і значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність.
- •Поняття, види та значення стадії злочину.
- •Закінчений та незакінчений злочин. Злочин із формальним, матеріальним та усіченим складом.
- •Поняття та ознаки готування до злочину.
- •Поняття, ознаки замаху на злочин. Види замаху.
- •Підстави та межі кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
- •Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •Поняття і значення співучасті в злочині, її об’єктивні й суб’єктивні ознаки.
- •Види співучасників.
- •Форми співучасті за кримінальним правом.
- •Особливості добровільної відмови співучасників.
- •Ексцес виконавця. Його види, кваліфікація дій співучасників при ексцесі.
- •Невдале підбурювання і пособництво.
- •Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.
- •Поняття причетності до злочину і її види.
- •Діяльне каяття. Його відмінність від добровільної відмови.
- •Множинність злочинів, її ознаки і значення. Види множинності.
- •Триваючі, продовжувані, складені злочини як види одиночного злочину.
- •Повторність злочинів та її значення.
- •Поняття і види сукупності злочинів.
- •Поняття рецидиву, його види і значення.
- •Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
- •Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
- •Уявна оборона: її поняття та ознаки. Відповідальність за шкоду, заподіяну в стані уявної оборони.
- •Поняття крайньої необхідності, її підстава та ознаки.
- •Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.
- •Затримання особи, що вчинила злочин.
- •Фізичний і психічний примус.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності.
- •Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом.
- •Мета покарання за кримінальним правом.
- •Поняття, ознаки і значення системи покарань за кримінальним правом України.
- •Основні та додаткові покарання.
- •Штраф як вид покарання.
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання
- •Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
- •Громадські роботи.
- •Виправні роботи.
- •Службові обмеження для військовослужбовців.
- •Конфіскація майна.
- •Обмеження волі.
- •Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Загальні засади призначення покарання за кримінальним правом України.
- •Обставини, які пом’якшують покарання, їх значення.
- •Обставини, які обтяжують покарання, їх значення.
- •Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті.
- •Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
- •Звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Поняття, ознаки.
- •Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання: підстави і умови його застосування.
- •Правові наслідки умовно-дострокового звільнення від покарання.
- •Статья 81. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания.
- •Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням: умови, підстави і порядок такої заміни.
- •Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Судимість: поняття і значення.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
- •Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх.
- •Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
- •Особливості погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.
Поняття необхідної оборони. Її підстави та ознаки.
Согласно ч. 1 ст. 36 УК необходимой обороной признаются действия, совершенные с целью защиты охраняемых законом прав и интересов защищающегося лица либо иного лица, а также общественных интересов и интересов государства от общественно опасного посягательства путем причинения посягающему вреда, необходимого и достаточной в данной обстановке для немедленного предотвращения или пресечения посягательства, если при этом не было допущено превышения пределов необходимой обороны. Необходимую оборону можно назвать наиболее распространенным на практике обстоятельством, что исключает преступность деяния. Так, как это действенное средство борьбы с преступностью, которое закон дает возможность применить каждому человеку, независимо от его социального статуса и специальной подготовки.
В части 2 ст. 36 Уголовного Кодекса отмечено, что: "Каждое лицо имеет право на необходимую оборону независимо от возможности избежать общественно опасного посягательства или обратиться за помощью к другим лицам или органам власти".
Основание необходимой обороны состоит из 2-х элементов, а именно:
1) общественно опасного посягательства – действия, которые не является общественно опасным, ни при каких условиях не может порождать права на необходимую оборону;
2) необходимости в его немедленном отворачивании или прекращении - это наличие нужды в немедленном предотвращении или пресечении имеющегося общественно опасного посягательства. Предоставляя гражданам право на необходимую оборону, закон предает вниманию лишь такие случаи защиты, за которые гражданин вынужденный безотлагательно причинить вред преступнику, чтобы предотвратить посягательство и эффективно осуществить защиту.
Признаки необходимой обороны, определенные в ст. 36 УК, характеризуют:
1) цель обороны; 2) направленность (объект) причинение вреда;
3) характер действий того, кто защищается; 4) своевременность;
5) полуразмерность обороны.
Перевищення меж необхідної оборони. Його поняття, ознаки та види.
Необходимая оборона считается правомерной, если не были нарушены ее границы. Во главе 3 ст. 36 УК Украины дается понятие превышения границ необходимой обороны: ”Превышением границ необходимой обороны признается умышленное причинение посягающему тяжкого вреда, который явно не соответствует опасности посягательства или обстановке защиты. Превышение границ необходимой обороны влечет за собой уголовную ответственность лишь в случаях, специально предусмотренных в статьях 118 и 124 этого Кодекса”.
Признаков превышения пределов необходимой обороны можно выделить несколько:
1.Когда нанесение нападавшему явно не нужного, чрезмерного, не вызываемого обстановкой тяжкого вреда – умышленно;
2.Превышение пределов необходимой обороны имеет место в случаях явного, резкого несоответствия между угрожаемым вредом и вредом, причиняемым обороной;
3.Несоответствие между способами и средствами защиты, с одной стороны, и способами и средствами посягательства с другой;
4.Несоответствие между интенсивностью защиты и интенсивностью нападения.
В теории уголовного права превышения границ необходимой обороны иногда называют эксцессом обороны. Превышение границ необходимой обороны возможно лишь при явном (то есть очевидном для того, кто защищается и других лиц) несоответствию защиты и посягательствах и влечет за собой ответственность в двух случаях:
1. Причинение лицу преднамеренного тяжелого телесного повреждения (ст. 121 УК);
2. При преднамеренном убийстве (ст. 115 УК).
Любой другой вред, причиненный при превышении границ необходимой обороны, уголовно наказуем. Превышение границ необходимой обороны, связанное с причинением нападающему легких или средней тяжести телесных повреждений, закон не рассматривает как причинение тяжелых последствий, и такое превышение не признается преступлением.
В Законе (ч. 5 ст. 36 Уголовного Кодекса) закреплено положение, соответственно которому не считается преступлением применения оружия или любых других средств или предметов для защиты от нападения вооруженного лица или нападения группы лиц, а также для предотвращения противоправного насильственного вторжения в жилье или другое помещение, независимо от тяжести вреда, который причинен нападающему (нападающим), а также, если через сильное душевное волнение, вызванное общественно опасным посягательством, она не могла оценить соответствие причиненного ею вреда, опасности посягательства или обстановке защиты. Следовательно, оборона считается необходимой без любых ограничений при защите благ, прав и ценностей человека, общества и государства от опасных посягательств и причинения любого вреда нападающему (нападающим) при условии:
1) если посягательство совершается вооруженным лицом;
2) если посягательство совершается группой лиц (двух или больше);
3) во всех других случаях при наличии условий правомерности необходимой обороны.
