16. Церква та її роль у культурному житті Київської Русі.

Православна Церква об’єднала удільні князів-ства, скріпила живий зв’язок між розрізненими слов’янськими племенами, заклала міцну основу, на якій розбудувалася Київська Русь і виросла могутня централізована держава. Вона багато посприяла формуванню Київської Русі, влила життя в її державний організм, постійно підтримувала його життєздатність.

Під впливом євангельського вчення, яке несла Церква людям, покращилось життя всіх верств населення. Церква своїм благодатним впливом розвіювала ворожнечу, помсту, жорстокість, приниження людської гідності, братовбивство, криваву різню, дикі звичаї, постійні міжусобні війни і вселила в людські серця святу любов до Бога і до свого ближнього. Таким чином згуртовувала народ, єднала його в єдине ціле, формувала єдину націю, яка й сьогодні є однією з найчисельніших у світі.

Завдяки розгорнутій церковній діяльності змогли розвинутися в Київській Русі письменність, друкарство, мистецтво, храмобудівництво, архітектура, церковний спів. Всі благі починання в державі освячувались Церквою, це забезпечувало їм успіх: держава укріплялася, розвивалася. Церква стримувала в ній негативні процеси, викривала згубні пороки в народі і з ними боролася.

17. Внесок Ярослава Мудрого в розвиток культури.

Після тривалої міжусобної боротьби на Київський стіл сідає Ярослав (1019— 1054), прозваний Мудрим, який єдиновладно правив 18 років. Великою мірою він упроваджував усе краще, чого досяг Володимир: розширював кордони держави, зміцнював економічні й дипломатичні зв'язки із західноєвропейськими володарями.

За Ярослава засновуються монастирі Св. Юрія та Св. Ірини, започатковується чернецтво в Печерах за селом Берестовим, де невдовзі побудований Печорський монастир — майбутній осередок культури. Серед ченців було багато освічених людей, які навчали грамоти, малювання, мозаїчної справи, переписування книжок, співу. У той час на Русі вже існували нотний спів і нотне (крюкове) письмо.

Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. При Святій Софії працювали переписувачі та перекладачі книжок, про що літописець говорить: Ярослав многи книги списав, положив церкви Святой Софии", зібрав першу в Україні бібліотеку

Ярослав був визначним будівничим. За його правління розпочалося кам'яне будівництво, зокрема Софії Київської. Київ істотно розширився, обнесений валами, що були складними інженерними спорудами; при цьому було зведено чотири в'їзні брами: Лядську, Жидівську, Угорську та Золоту (пізніше Золоті ворота). Активно розвивалося цивільне будівництво: зводилися дво і триповерхові будинки з балконами та галереями. На Подолі розміщувалися торговий центр, пристань і 8 ринків. Про це розповідає німецький воїн Тітмар Марзебурзький, що був у Києві 1018 року.

Доба Ярослава відома також великим піднесенням мистецтва. Храм Софії був своєрідним музеєм, що стояв у ряду кращих пам'яток Європи XI ст. Впливи романського, вірменського та візантійського мистецтв злилися в один потік, який дав ту неповторну єдність і своєрідність, чим і нині пишається український народ. Зведення як храмів, так і світських споруд завдяки старанням Ярослава поширилося в усій Україні.