- •1.Теоретико-методологічні аспекти курсу “Історія української культури”.
- •2. Українська культура як історичний феномен: загальна характеристика.
- •3.Предмет і завдання курсу “Історія української культури”, його місце в системі дисциплін вищих навчальних закладів України.
- •4.Культурно-еволюційні процеси на території України в доісторичні часи.
- •5. Художній метал скіфів: пам’ятки з курганів Чортомлик, Куль-Оба, Солоха, Товста Могила.
- •6. Пам’ятки античної культури в Північному Причорномор’ї.
- •7. Язичництво: питання його розквіту і занепаду в українській традиційній культурі.
- •8. Стародавня культура східних слов’ян
- •9. Міфологія східнослов’янських племен.
- •10. Освіта в середньовічній Русі.
- •11. Писемність в середньовічній Русі.
- •12. Наукові знання в середньовічній Русі.
- •13. Архітектура середньовічної Русі.
- •14. Музичне мистецтво в середньовічній Русі.
- •15. Іконопис у середньовічній Русі.
- •16. Церква та її роль у культурному житті Київської Русі.
- •17. Внесок Ярослава Мудрого в розвиток культури.
- •18. Володимир Мономах та його “Повчання”.
- •19. Культура Галицько-Волинської Русі. Її міські центри (Галич, Львів, Звенигород) та їхня архітектура.
- •20. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства.
- •21. Вплив Київської Русі на розвиток культури сусідніх країн.
- •22. Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Русі.
- •23. Вплив культури Київської Русі на життя Литовського князівства.
- •24. Становище Українcької культури в Литовській державі.
- •25. Еволюція української церкви в хіv-хv ст. Київська, Галицька, Литовська та Московська митрополії.
- •26. Історія Української Греко-Католицької Церкви в хvі-хvііі ст.
- •27. Оборонна архітектура XIV – XVI ст. Луцький, Кам’янець-Подільський, Хотинський замки, Білгород-Дністровська фортеця.
- •28. Каплиця Кампіанів і каплиця Боїмів у Львові – шедеври скульптурного різьблення.
- •29.Перші слов’янські книгодрукарі (ш. Фіоль, Вукович, ф. Скорина). Іван Федоров – український першодрукар (“Апостол”, Острозька Біблія та ін.)
- •30. Портретне малярство другої половини хvi – першої половини XVII ст.
- •31 Братства та їх роль у національному й культурному піднесенні України
- •32 Львівська братська школа та її роль у піднесенні національної самосвідомості українців.
- •33 Острозька академія і братські школи
- •34 Діяльність митрополита Петра Могили
- •35 Військове мистецтво козаків
- •36 Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби. Кобзарство.
- •37 Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.
- •38 Українське православ”я в часи козаччини (хvі-хvііі ст.). Початок його русифікації.
- •39 Могилянська доба і Києво-Могилянська академія.
- •40 Козацьке бароко як самобутнє культурне явище українців.
- •41. Віршова сатира, історична драма, інтермедія, вертепна драма.
- •42. Бароко в живопису (м. Петрахнович, і. Руткович), розвиток парсунного портрету і гравюри.
- •43. Особливості та пам’ятки барокової архітектури.
- •44 Розвиток української історичної науки.»Синопсис» і.Гізеля. «Четьї Мінеї» Туптала.
- •45. Львівський університет (1661) та його роль у розвитку освіти і науки в Галиччині
- •46. Культурологічна і просвітницька діяльність Івана Мазепи.
- •47. Перша в Європі Конституція Пилипа Орлика
- •48. Ораторсько-проповідницька проза, мемуарно-історичні твори, козацькі літописи Самовидця, г. Граб’янки, с. Величка.
- •49. Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів у Росії: Стефан Яворський, Феофан Прокопович.
- •50. Григорій Сковорода.
- •51. Іван Котляревський і початки “українського відродження”.
- •52. Роль Харківського університету у відродженецькому процесі хіх ст.
- •53. Початки галицького відродження. Творчість Маркіяна Шашкевича. "Руська трійця", "Русалка Дністровая".
- •54. Тарас Шевченко як ідеолог та провідник українського відродження.
- •55. Будівництво садибно-паркових комплексів: «Софіївка» в Умані, «Олександрія» у Білій Церкві.
- •56. Українська культура хіх ст. Між західництвом та слов’янофільством.
- •57. Перший професійний історик України Микола Костомаров.
- •58. Життя і творчість Пантелеймона Куліша
- •59. Перший український політолог Михайло Драгоманов.
- •60. Розвиток національної самосвідомості українців у 50-60-х pp. Громади.
- •61 Валуївський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки.
- •62 Народницький період на західноукраїнськиь землях. Культурне зростання Галичини в 40-80-х pp.
- •63. Наукове товариство ім.Т.Г. Шевченка (1873) і значення його діяльності.
- •64. Художня творчість м.Пимоненка, с.Васильківського, м.Самокиша, і. Їжакевича, і.Труша.
- •65. Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •66 Нарбут і його мистецька школа.
- •67 Шкільництво і освіта в другій половині XIX ст. Наукове товариство ім. Т.Шевченка, його видавнича діяльність.
- •68. Творчість українських митців — зачинателів нових течій у світовому мистецтві (о. Архипенко, к. Малевич, о. Богомазов, в. Пальмов, м. Бойчук).
- •69. Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •70.М.Грушевський і його роль у розвитку української національної культури.
- •71.Українська музична культура в другій половині XIX ст. Микола Лисенко.
- •72. Особливості культурного розвитку Галичини у першій половині хх ст.
- •73. Культурне життя в Україні доби революції 1917-1921 рр.
- •74. Культурний рух періоду Центральної Ради.
- •75.Внесок Івана Огієнка в українську культуру
- •76.Створення української вищої школи в період Гетьманату п.Скоропадського.
- •77.Створення Української Академії наук, наукові досягнення в. Вернадського, д. Багалія, м. Кащенка, о. Фоміна та ін.
- •78 Філософська та суспільно-політична думка (в. Винниченко, в. Зеньковський, д.Донцов, в. Липинський).
- •79Українці в умовах становлення та розвитку радянської культури. Проблема ідентичності.
- •80.Суперечливість культурного процесу в Україні на поч. 20-х рр.
- •81. Українізація та її значення для культурного процесу в 20-х рр. Хх ст.
- •82. Література і театр в умовах радянського мистецького життя.
- •83. Пам’ятники т.Шевченкові 1920-1930-х рр. В Україні – причини і передумови встановлення.
- •84. Мистецькі спілки 1920-1930-х років в Україні та їхній вплив на розвиток українського мистецтва.
- •85. Літературні процеси в Україні. Діяльність літературних об'єднань "Плуг", "Гарт", "Валліте", "Молодняк" та ін.
- •86. Творчість українських композиторів: л.Ревуцького, б.Лятошинського, в.Косенка, м.Вериковського, г.Хоткевича, к.Богуславського та ін.
- •87. Досягнення в театральному мистецтві та кіно (Лесь Курбас, о. Довженко), театр “Березіль”.
- •88 Український мистецький авангард та його доля в 30-ті роки.
- •89 Львів - центр культурного життя Західної України в міжвоєнний період. Стрілецький епос.
- •90 Літературні групи Галичини та їх представники в міжвоєнний період.
- •91. Українське образотворче мистецтво Галичини: Іван Трупі, Олекса Новаківський, Петро Холодний.
- •92. Музичне і театральне життя. Станіслав Людкевич.
- •93. Українська історична школа (Київська і Львівська) та історико-культурологічна думка в Україні й українській діаспорі. М. Грушевський, і, Крип”якевич, д. Дорошенко.
- •94. Репресивні акції сталінізму та їх трагічний вплив на розвиток української національної культури 20-50-х pp.
- •95. Український культурний процес в еміграції. Українська культура 50-70-х pp.
- •96. Наука та освіта, преса і радіо, театр і кіно, образотворче мистецтво під час Другої світової війни.
- •97.Особливості архітектури та образотворчого мистецтва повоєнних часів.
- •98. Творчість українських композиторів л.Ревуцького, б. Лятошинського, в. Косенка, м. Вериковського, к. Богуславського, в.Барвінського, д. Січинського.
- •99. Тоталітаризм і українська культура 50-80-х років хх ст.
- •100. Дві системи в українській музиці 50-60-х рроків. Б. Лятошинський та його школа.
- •101. Звинувачення в “українському націоналізмі” о.Вишні та в. Сосюри (вірш “Любіть Україну”, 1951).
- •102. Творчість п. Тичини.
- •103. Творчий доробок м. Рильського.
- •104. Поява нових творів літератури і драматургії (а. Малишко, о. Гончар, м. Бажан, Остап Вишня та ін.).
- •105. Творчість композиторів г. Майбороди, с. Людкевича та ін.
- •106. “Шістдесятники” у боротьбі за національно-культурне відродження України.
- •107. Творчість в. Стуса.
- •108. Розквіт музично-естрадного мистецтва (в. Івасюк, н. Яремчук, с. Ротару, в. Зінкевич та ін.).
- •109. Кіномистецтво радянської України.
- •110. Поетичне кіно”: с. Параджанов, ю. Іллєнко.
- •111.Традиції українського народного живопису у творах т. Яблонської та в. Зарецького.
- •112.Національна складова трансформації української культури на радянський манер.
- •113.Історія радянської повсякденності в Україні: звичаї, манери, побутові практики.
- •115.Українська культура в роки кризи радянської системи та політики “перебудови”.
- •116.Культурні процеси в Україні після 1991 р.
- •117.Українці на зламі культурних епох (рубіж хх і ххі ст.). Постмодерн і українство.
- •118.Українське суспільство і проблема співіснування субкультур на сучасному етапі.
- •119.Українська культура в умовах глобалізаційних викликів та перспективи її подальшої трансформації.
- •120. Основи законодавства про культуру, мови, освіту в незалежній Україні.
20. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства.
Архітектура. Наявність мурованих будівель є вагомим свідченням розвитку того чи іншого регіону. Галицькі та Волинські міста багаті на муровані споруди: храми, князівські палаци, замки, укріплені двори бояр.
Спочатку мурованими були лише храми і князівські палати.Перші муровані храми в Галичині та Волині з’являються досить рано — із кінця ІХ — початку Х ст., що було зумовлено впливом чеської архітектури. Але, на жаль, переважна більшість храмів кінця ІХ—ХІІІ ст. назавжди втрачена.У ХІІ—ХІІІ ст. сформувалися Волинська і Галицька архітектурні школи. На волинських будівничих відчутний вплив справила Київська школа, а галицькі архітектори використовували як традиції Київської Русі, так і надбання західноєвропейських майстрів.
Серед збережених часом монументальних споруд є Успенський собор у Володимирі-Волинському. Він збудований у 1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Ця шестистопна однокупольна будівля має простий, але водночас величний вигляд. Його сучасник — Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом (1157 р.),— зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це був чотиристопний однокупольний храм, оточений галереями і прикрашений білокам’яною різьбою. Він є яскравим виразником галицької архітектурної школи, яка багато запозичувала з поширеного у Європі романського стилю.У Галичі будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і вапняку. На території міста археологи знайшли близько тридцяти кам’яних будівель. До особливостей галицької архітектури належить також спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами.
На місці давнього Галича (тепер тут розташоване село Крилос) до нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.), який також є яскравим представником галицької архітектурної школи.Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.).
21. Вплив Київської Русі на розвиток культури сусідніх країн.
Культурний розвиток Київської Русі створив родючий фунт, на якому пізніше постали різноманітні у своїх проявах і самобутні за характером культури українського, російського й білоруського народів. На українських землях саме демократичні тенденції давньоруської культури знайшли найбільш сприятливі умови для подальшої еволюції.
Наприкінці XII ст. було написано "Слово о полку Ігоревім" — перлину давньоруської художньої літератури. "Слово" мало надзвичайний вплив на українську та інші слов'янські літератури, породило багато наслідувачів і перекладачів, українською мовою окремі частини "Слова" перекладали Т.Шевченко, М.Шашкевич, І.Франко, Панас Мирний та ін. «Поученье» дітям Володимира Мономаха було першим світським твором у давньоруському письменстві. У той же час високий рівень культури України-Русі впливав на розвиток культур сусідніх народів. Так, описання давньоруських літописів і сам процес літописання простежуються у хроніках Матвея Паризького, польських та литовських хроністів. Величезним був вплив київського фрескового живопису на розпис храмів Польщі, Чехії, Готланду. Культура Русі в усіх її проявах показала свою яскраву самобутність, заклала підвалини для подальшого розвитку культури України пізнього середньовіччя. Київська Русь мала велике історичне значення і для багатьох неслов'янських народів. Досягнення в галузі суспільно-політичного, економічного і культурного розвитку ставали надбанням литви, латишів, естів, керели, весі, мері, муроми, мордви, тюркських кочових племен Південноруських степів. Частина цих народів етнічно і політично інтегрувалась у склад Русі.
